Рішення

від 24.04.2013 по справі 905/2207/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2013р. Справа № 905/2207/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торгівельна компанія «Укрстальінвест», м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Донецьк.

Ціна позову 103109,70 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Голоднов А.В., директор, наказ №13/1-ОК від 05.07.2012;

від відповідача - не з'явися.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торгівельна компанія «Укрстальінвест» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (далі - відповідач) про стягнення 103109,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 23.12.2008 був укладений договір №23.12.08УЗ про транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір). Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 103109,7грн., в т.ч. сума основного боргу в розмірі 95737,50 грн., пеня в розмірі 5871,28 грн., 3% відсотків річних в розмірі 1405,19 грн., інфляційні витрати в розмірі 95,73грн.

Відповідач позов визнав частково, надав відзив, зазначивши, що у зв'язку з тим, що строк оплати наданих послуг сторонами не було погоджено, строк оплати визначається згідно з умовами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.04.2013 до 24.04.2013.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

23.12.2008 між сторонами був укладений договір №23.12.08УЗ про транспортно - експедиційне обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов'язки протягом строку дії цього договору від свого імені за винагороду та за рахунок відповідача укладати з третіми особами угоди, направлені на забезпечення перевезення вантажів по заявкам відповідача на умовах, викладених у цьому договорі, додатках-заявках до нього, на підставі Статуту автомобільного транспорту, діючих міжнародних договорів та конвенцій, ратифікованих Україною та діючого законодавства України. Маршрут перевезення, фрахт, характер вантажу, строки доставки та інше обмовляється в додатках-заявках до договору та являються невід'ємною його частиною.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується додатками-заявками, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунками - фактури, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR (а.с.21-51).

Надані позивачем послуги відповідач оплатив частково.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані вимоги №27/02 від 27.02.2013 та 31/01 від 31.01.2013 з проханням сплатити суму боргу (а.с.56-57).

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 95737,50 грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе обов'язки протягом строку дії цього договору від свого імені за винагороду та за рахунок Замовника укладати з третіми особами угоди, направлені на забезпечення перевезення вантажів по заявкам Замовника на умовах, викладених у цьому Договорі, Додатках-Заявках до нього, на підставі Статуту автомобільного транспорту, діючих міжнародних договорів та конвенцій, ратифікованих Україною та діючого законодавства України. Маршрут перевезення, фрахт, характер вантажу, строки доставки та інше обмовляються в додатках-заявках до Договору та являються невід'ємною його частиною.

Згідно п. 3.1.10. Договору, факт та об'єм наданих послуг по перевезенню вантажу фіксується в актах прийняття-передачі виконаних робіт (послуг), які оформляються експедитором не пізніше 7-ми календарних днів з моменту здійснення перевезення.

Відповідно до п. 4.5. Договору, остаточний розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських дів з дати підпису акту прийняття - передачі виконаних робіт (послуг), на підставі виставленого рахунку, якщо інше не обумовлено у заявці.

Пунктом 5.12. Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості наданих послуг Замовник оплачує пеню у розмірі 0,5% від суми, яка підлягає оплаті за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.4. Договору, оплата послуг Експедитору здійснюється Замовником відповідно до умов у Додатках-Заявках та цього Договору.

Сторонами у додатках-заявках було погоджено, що термін оплати за фактом розвантаження автомобілю у пункті призначення (а.с.21-28).

Як пояснив представник позивача, акти надання послуг були підписані представниками сторін після розвантаження вантажу.

В порушення вказаних вимог закону та договору, відповідач надані позивачем послуги в розмірі 95737,50 грн. не оплатив. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За містом ч.1, 3 ст. 549ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача пені на суму простроченої заборгованості в розмірі 19073,50грн. за період з 16.10.2012 по 25.10.2012, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19073,50грн. за період з 16.10.2012 по 31.10.2012, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн. за період з 16.10.2012 по 29.11.2012, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн. за період з 16.10.2012 по 28.02.2013 суд приходить до висновку, що вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на суму простроченої заборгованості в розмірі 19073,50грн. за період з 16.10.2012 по 25.10.2012, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19073,50грн. за період з 16.10.2012 по 31.10.2012, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн. за період з 16.10.2012 по 29.11.2012, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн за період з 16.10.2012 по 28.02.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 19147,50грн. за період з 16.10.2012 по 28.02.2013 підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 15,63грн, 25,01грн., 70,63грн., 213,70грн., 213,70грн., 213,70грн., 213,70грн., 213,70грн. відповідно.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача інфляційних витрат за період з листопада 2012 по лютий 2013, що нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 95737,50 грн., суд приходить до висновку, що вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (83017, м. Донецьк, вул. Рилєєва, 39, код ЄДРПОУ 25599771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торгівельна компанія «Укрстальінвест» (91055, м. Луганськ, вул. Свердлова, 7, код ЄДРПОУ 34202313) 95737 грн. 50 коп. боргу, 5871 грн. 28 коп. пені, 1179 грн. 77 коп. 3% річних, 95 грн. 73 коп. інфляційних витрат та 2057 грн. 68 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 25 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун