Рішення

від 26.04.2013 по справі 904/2093/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.13р. Справа № 904/2093/13 За позовом Приватного підприємства «Розвилка» ,м. Кривий Ріг ,Дніпропетровська область

до Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг , Дніпропетровська область

про повернення приміщення та стягнення 10 451грн.61 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: представник Іщенко Л.В., довіреність №01 від 20.02.2013р.

від відповідача: представник ОСОБА_4 , довіреність № б/н від 21.03.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Розвилка» звернулось з позовом та просить зобов'язати відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 повернути орендоване майно, та стягнути з відповідача 3483,87грн. пеню за прострочення повернення майна та 6967,74грн. неустойку за користування приміщенням у сумі -6967,74грн.

Позовні вимоги обґрунтовують закінченням строку дії договору суборенди приміщення №03 від 03.01.2012р., відповідно до якого відповідач має повернути майно з оренди , але свої зобов'язання не виконав в зв'язку з чим позивач нарахував пеню та неустойку за неповернення майна.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує та в обґрунтування своїх заперечень посилається на ті підстави, що вважає договір продовженим на той же самий термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором , тобто строком дії до 01.01.2014р., оскільки позивач письмово не повідомив його в установлений частиною 1 статті 764 Цивільного кодексу України термін про свої заперечення , а відповідач продовжує користуватись приміщенням і сплатив за січень 2013р. позивачу орендну плату, а 05.02.2013р., та 08.02.2013р. направив позивачу листи в якому вважав договір оренди поновленим, позивач залишив листи без відповіді, та відключив в орендованому приміщенні електричну енергію.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.04.2013р. по 23.04.2013р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

23.04.2013року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012р. між приватним підприємством «Розвилка» (орендодавцем) та Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір суборенди приміщення №03 відповідно якого Орендодавець передає у тимчасове користування приміщення, а орендар приймає приміщення та сплачує орендодавцю за користування приміщенням орендну плату та компенсує, пропорційно орендної плати , суму сплати до місцевого бюджету за фактичне користування земельною ділянкою, та сплачує комунальні платежі (пункт 1.1.договору).

Приміщення орендується за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа приміщення , що орендується 50,1 кв.м.(адміністративні).

Згідно пункту 4.1. термін оренди складає 364 дня з моменту прийняття приміщення , що орендується, за актом приймання.

Відповідно до пункту 5.1. договору загальна сума орендної плати складає за місяць з урахуванням ПДВ 1800,00грн.

Орендна плата сплачується щомісяця в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця авансом не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця (пункт 5.2.).

Після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди за актом прийому передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 12.3. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє терміном до 31.12.2012р.

Позивач вважає , що договір припинив свою дію 31.12.2012року але відповідач приміщення не передав, продовжує займати приміщення в зв'язку з чим за неповернення приміщення відповідачу було нараховано пеню та неустойку, невиконання відповідачем умов договору стало причиною звернення позивача до суду.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав :

Відповідно до статті 763 Цивільного Кодексу України договір найму укладається на строк встановлений договором , пунктом 12.3. спірного договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє терміном до 31.12.2012р.

За приписами частини 1 статті 764 ЦК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує Орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Тобто орендодавець мав висловити свої заперечення до 31.01.2013року.

Позивач як доказ своїх заперечень надав лист №12 від 28.12.2012р. на ім'я СПД ОСОБА_2 (стор. справи 10) в якому повідомляє відповідача про припинення дії договору суборенди приміщення та зазначає , що пролонгації договір не підлягає.

Суд вважає, що вищезазначений лист не може бути доказом належного повідомлення відповідача про заперечення орендодавця проти продовження дії договору, оскільки він підписаний невідомою особою, а відповідач цей підпис заперечує, та зазначає, що він не отримував від орендодавця будь яких заперечень інших доказів які б підтверджували повідомлення відповідача позивач не надав. Позивач у поясненнях від 23.04.2013р. зазначає , що спірний лист було вручено представнику відповідача ОСОБА_5 яка здійснювали представництво інтересів відповідача за дорученням але доручення суду не надали.

Відповідач 05.02.2013р. перерахував позивачу орендну плату за приміщення в сумі 1800,00грн. за січень 2013р. квитанція №2630.53.1. яку позивач прийняв ,позивач стверджує, що відповідач мав борг за електроенергію саме у сумі 1800,00грн., тому прийняли платіж, але призначення платежу зазначено конкретно- орендна плата за січень 2013р.

05.02.2013р. відповідач направив позивачу лист від 04.02.2013р. в якому повідомив , що станом на 04.02.2013р. орендатор користується об'єктом оренди більше місяця з дня закінчення строку дії договору на момент складання даного листа не отримував від орендодавця жодних заперечень, щодо користування об'єктом оренди , вважають , що договір поновив свою дію на строк 364 дні до 03.01.2014р.

08.02.2013р. відповідач надіслав позивачу ще один лист в якому знову посилається на поновлення дії договору , та зазначає на безпідставному відключенні електроенергії.

Позивач відповіді на листи відповідача не надав та відключив електроенергію, проти чого представник позивача в судовому засіданні не заперечувала, та звернула увагу суду, на ті обставини, що відповідач зачинив орендовані приміщення в якому знаходиться його обладнання та не здійснює там господарську діяльність і не звільняє приміщення.

Представник відповідача наполягає на поновленні договору та зазначає , що відповідач не звільняє приміщення оскільки вважає договір поновленим , сумлінно виконував умови договору, бажає і надалі працювати , але на даний час не працюють вимушено в зв'язку з відключенням позивачем електричної енергії в орендованому приміщенні.

Приймаючи до уваги, що позивач не надав доказів заперечень висловлених до закінчення терміну дії договору оренди або протягом одного місяця після закінчення цього строку договір суборенди приміщення №03 від 03.01.2012р. укладений сторонами вважається продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався.

Оскільки договір вважається продовженим, суд вважає безпідставними вимоги позивача про повернення приміщення, стягнення пені за прострочення повернення приміщення та неустойки за неповернення приміщення.

Посилання позивача на ті підстави, що власник приміщення ЗАТ «Картель» з яким позивач уклав договір оренди спірного приміщення заперечує проти продовження дії договору суборенди не звільняє позивача від виконання умов частини 1 статті 764 ЦК України .

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

26.04.2013р.