Рішення

від 25.04.2013 по справі 904/553/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.13р. Справа № 904/553/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілє", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілє студіо", м. Дніпропетровськ

про визнання інформації недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації, та визнання дій недобросовісною конкуренцією

Суддя: Казарцева В.В.

Представники:

від позивача: Добринська В.В. дов. від. 19.02.2013р. б/н

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить:

1. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілє Студіо" (код за ЄДРПОУ 37731550, з місцезнаходженням за адресою: вул. Погребняка 18-А, кв. 1, 49000, м. Дніпропетровськ) винним у поширенні у мережі Інтернет через веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 неправдивої інформації про Позивача, а саме, наступної інформації:

"К сожалению, вынуждены сообщить Вам, что с конца 2011 г. компания 000 "Миле Украина" прекратило сотрудничество с юридическим лицом 000 "Миле Украина" которая является представительством российской компании импортера, а не немецкой компании производителя Miele and Cie. KG (Германия) и является частным бизнесом и лоббирует только свои интересы, а также в связи с многочисленными претензиями и жалобами от покупателей и партнеров 000 "Миле Украина", в т.ч. по удержанию уплаченных средств по заказам и комиссионных вознаграждений партнерам и архитекторам, постоянных задержках в поставках товара конечному потребителю, систематические нарушения договорных условий. Компания ООО "Миле Украина" с начала 2011 года, после прихода нового руководства в лице директора по продажам ОСОБА_1, постоянно ущемляла интересы бывших крупных импортеров продукции Миле, одним из которых мы являлись и являемся на протяжении 10 лет, активно начала препятствовать нормальному функционированию нашей и не только компаний по всей Украине, всячески дискредитировать нашу репутацию и старалась продвигать интересы своих новых партнеров в которых была их личная заинтересованность. Обо всех этих нарушениях было сообщено руководству Miele & Cie. KG (Германия) ОСОБА_2 и ОСОБА_3. В связи с этим, мы разорвали контракт с 000 "Миле Украина" и подписали в 2012 году контракт с производителем и поставщиком бытовой техники Миле (Miele Германия).

[...] Предостерегаем Вас о том, что работая с партнером 000 "Миле Украина" и покупая у них продукцию, Вы подвергаетесь финансовому риску, невыполнению сроков поставки и при этом покупаете товар по завышенной цене, а будучи партером этой компании, рискуете потерять время и силы на развитие дистрибуции и в результате потерять вложенные деньги, доверие своих клиентов и потраченное впустую время, что и произошло с нашей компанией. Не дайте себя обмануть."

2. Зобов'язати ТОВ "Мілє Студіо" прибрати з веб-сайта (ІНФОРМАЦІЯ_1) будь-яку інформацію, яка дискредитує ТОВ "Мілє" та утримуватися від поширення такої інформації у будь-якій формі у майбутньому.

3. Зобов'язати ТОВ "Мілє Студіо" розмістити на веб-сайті (ІНФОРМАЦІЯ_1) спростування неправдивої інформації.

4. Визнати дії ТОВ "Мілє Студіо", а саме поширення інформації зазначеної у пункті 1. вище такими, що є недобросовісною конкуренцією.

5. Стягнути з ТОВ "Мілє Студіо" на користь Позивача 40 000 грн. в якості компенсації немайнової шкоди, завданої Позивачеві незаконними діями ТОВ "Мілє Студіо".

Позивач обґрунтовує позов розповсюдженням Відповідачем недостовірної інформації в мережах Інтернет, яка завдає шкоди його діловій репутації. Також, просить суд покласти на Відповідача суму транспортних витрат у зв'язку із забезпеченням його явки в судове засідання в сумі 1856,94 грн.

Відповідач не з'являвся у судові засідання. Повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим до суду поштовим повідомленням, яке отримане його представником 03.04.13р. та 27.03.13р.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні винесено рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та оцінивши надані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілє" було засноване 18.11.2003р. іноземними компаніями, які належать до міжнародної групи компаній MIELE, та з цього часу постачає побутову техніку та обладнання виробництва "Мілє", Німеччина, на ринок України, а також здійснює сервісне обслуговування цієї продукції. Його місцезнаходження згідно витягу ЄДР: м. Київ, вул. Жилянська, б.48,50А, ЄДРПОУ 32709997.

Позивачем було виявлено на офіційному веб-сайті Відповідача, який згідно з даними ЄДР знаходиться: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка 18-А, кв. 1, ЄДРПОУ 37731550, ІНФОРМАЦІЯ_1 поширюється інформація про Позивача, а саме, за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (що є розділом сайта ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3) наступна інформація:

К сожалению, вынуждены сообщить Вам, что с конца 2011 г. компания 000 "Миле Украина" прекратило сотрудничество с юридическим лицом 000 "Миле Украина" которая является представительством российской компании импортера, а не немецкой компании производителя Miele and Cie. KG (Германия) и является частным бизнесом и лоббирует только свои интересы, а также в связи с многочисленными претензиями и жалобами от покупателей и партнеров 000 "Миле Украина", в т.ч. по удержанию уплаченных средств по заказам и комиссионных вознаграждений партнерам и архитекторам, постоянных задержках в поставках товара конечному потребителю, систематические нарушения договорных условий. Компания ООО "Миле Украина" с начала 2011 года, после прихода нового руководства в лице директора по продажам ОСОБА_1, постоянно ущемляла интересы бывших крупных импортеров продукции Миле, одним из которых мы являлись и являемся на протяжении 10 лет, активно начала препятствовать нормальному функционированию нашей и не только компаний по всей Украине, всячески дискредитировать нашу репутацию и старалась продвигать интересы своих новых партнеров в которых была их личная заинтересованность. Обо всех этих нарушениях было сообщено руководству Miele & Cie. KG (Германия) ОСОБА_2 и ОСОБА_3. В связи с этим, мы разорвали контракт с 000 "Миле Украина" и подписали в 2012 году контракт с производителем и поставщиком бытовой техники Миле (Miele Германия).

[...] Предостерегаем Вас о том, что работая с партнером 000 "Миле Украина" и покупая у них продукцию, Вы подвергаетесь финансовому риску, невыполнению сроков поставки и при этом покупаете товар по завышенной цене, а будучи партером этой компании, рискуете потерять время и силы на развитие дистрибуции и в результате потерять вложенные деньги, доверие своих клиентов и потраченное впустую время, что и произошло с нашей компанией. Не дайте себя обмануть."

Позивач вважає, що ця інформація є недостовірною, оскільки:

- Позивач і Відповідач ніколи не перебували у ділових стосунках, не були партнерами, між ними не існували жодні договірні зобов'язання;

- засновниками Позивача є компанія Іманто АГ , яка створена та існує за законодавством Швейцарії, і компанія Іманто Консалтінг АГ , створена та існує за законодавством Швейцарії, тому ТОВ Мілє не є представництвом жодної російської компанії. Між Позивачем та компанією Miele and Cie. KG (Мілє енд Ці.КГ) укладений ліцензійний договір №1/02-2012 від 13.02.2012 року, за яким Позивач отримав виняткову ліцензію на використання знаку для товарів і послуг Міле (597406, зареєстрована 18.07.1992 р) в Україні, а також договір поставки товарів № DE LM/2012 від 26.03.2012 р., що підтверджує наявність ділових стосунків між Позивачем і компанією Miele and Cie. KG

- Позивачу нічого не відомо про численні скарги і претензії з боку партнерів і покупців Позивача; Позивач користується довірою і лояльністю як клієнтів, так і партнерів. Позивач не міг стояти на заваді інтересів інших імпортерів в Україну техніки Мілє, адже в Україні визнається вільна конкурентна боротьба, правил якої Позивач не порушував і не порушує.

Неправдива інформація про Позивача розміщена на сайті, доступ до якого має невизначене коло осіб. Таким чином, ці відомості є загальнодоступними для будь-якого користувача мережі Інтернет, зокрема, і для потенційних клієнтів та партнерів Позивача.

Поширювані неправдиві відомості про Позивача принизили його ділову репутацію серед невизначеного кола осіб. Враховуючи те, що інформаційне повідомлення, що містить неправдиві відомості про Позивача, датоване 10.04.12р., а згідно з даними лічильника, що розміщений на сайті, тільки за місяць сайт було переглянуто 13 099разів, дане повідомлення побачила велика кількість осіб. Очевидно, що у всіх цих осіб склалось однозначно негативне уявлення про Позивача через формулювання, використані в інформаційному повідомленні.

Таким чином, вважає Позивач, його ділова репутація зазнала шкоди, відновлення якої вимагатиме значних зусиль, які об'єктивуються у вигляді матеріальних і нематеріальних затрат у відповідності до ч.1 ст. 23 Цивільного кодексу України, якою передбачено, особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав. Така шкода може полягати, серед іншого, у приниженні ділової репутації юридичної особи. На цій підставі Позивач просить суд задовольнити його вимогу відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000 грн.

Після з'ясувань всіх обставин, вивчення матеріалів справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Норми Закону України "Про інформацію" можна поширити на видання глобальної мережі Інтернет за аналогією, тому розміщення в мережі Інтернет власного Інтернет-сайта є поширенням інформації, ідей чи думок, тобто власник Інтернет-сайту стає суб'єктом інформаційних відносин і зобов'язаний дотримуватися правових норм, що регулюють правила поведінки в інформаційній сфері.

Згідно із п.16 ст.1 Закону України "Про телекомунікації" Інтернет -це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Згідно із п.11 ст.1 Закону України "Про телекомунікації" домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Позивач зазначає, інформаційне повідомлення розміщене на веб-сайті з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_1 Автор інформаційного повідомлення не зазначений. Отже, відповідачем повинен бути власник веб-сайта, тобто, особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я.

Відповідно до даних сервісу imena.ua, реєстратором домену є ТОВ Дельта-Х . При цьому у відмітці зазначено, що цей домен зареєстровано для клієнта ukrain.com.ua (а.с.75).

Домен ukrain.com.ua використовується ТОВ Хостінг Україна , основною діяльністю якого є надання фізичним та юридичним особам (реєстрантам) послуг, необхідних для технічного забезпечення делегування та функціонування доменних імен. Це дає підставу стверджувати, що власником веб-сайта ІНФОРМАЦІЯ_1 є один з клієнтів ТОВ Хостінг Україна .

Відповідно до п.12 Постанови ВСУ №1 від 27.02.09р. належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Ухвалами суду від 07.02.13р. та 27.02.13р. зобов'язано ТОВ "Хостинг Україна" надати інформацію про особу, в чиїх інтересах було зареєстроване домене ім'я ІНФОРМАЦІЯ_1

Листом від 19.02.13р. № 19022012 надана відповідь доменне ім'я ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано в інтересах ОСОБА_4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4, тел.: НОМЕР_1, тобто на фізичну особу.

Частиною 1 ст. 21 ГПК України визначено, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Абзацем 6 п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", роз'яснено, якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним). Вказана думка підтверджується і постановою ДАГС від 13.03.13р. по справі № 43/5005/8423/2012.

Разом з цим, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, Позивачем не надано належних доказів, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілє Студіо" - є Відповідачем по даній справі.

Отже, наведені вище положення ГПК України та фактичні обставини справи свідчать про те, що суб'єктний склад учасників, за участю яких необхідно вирішити справу не відповідає ст. ст. 1, 21 ГПК України, а тому в позові слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на Позивача.

Керуючись статтями статтями 1, 15, 16, 21, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.

Повне рішення підписано 25.04.13.

Суддя В.В.Казарцева