Постанова

від 22.04.2013 по справі 802/1507/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

22 квітня 2013 р. Справа № 802/1507/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни

представника позивача: Мазая В.М.

представника відповідача: Мельник А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький"

до: Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

01.04.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" (далі - ТОВ "Консервний завод "Поповецький") з адміністративним позовом до відповідача - Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Барська МДПІ). У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Барської МДПІ від 19.03.2013 року № 0000042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 189882,00 грн, з яких 126588 грн - основний платіж, 63294 грн - штрафні санкції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Комтрейд" за жовтень 2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 170/22/32833230 від 28.02.2013 року, на підставі якого Барською МДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими висновки викладені в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення незаконним оскільки ТОВ "Консервний завод "Поповецький" у період жовтня 2012 року відносило до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ, у зв'язку з придбанням у контрагента (ТОВ "Комтрейд") товарів, що підтверджені податковими накладними, оформленими належним чином та іншими документами бухгалтерського обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав. Посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив із підстав зазначених у поданих суду письмових запереченнях на позовну заяву, у яких просив у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд встановив, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Барської МДПІ, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Консервний завод "Поповецький" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Комтрейд" за жовтень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 170/22/32833230 від 28.02.2013 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Консервний завод "Поповецький" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Комтрейд" за жовтень 2012 року (а.с.12-16).

Вказаним актом задокументовано ряд наявних на думку контролюючого органу порушень податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, в тому числі й ті, яким надається оцінка у справі яка розглядається, а зокрема встановлено такі порушення:

п. 198.1, п. 198.2, п. 193.3 Податкового Кодексу України (далі- ПК України) від № 2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого в періоді що перевіряється ТОВ "Консервний завод "Поповецький", занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет в тому числі за жовтень 2012 року на загальну суму 126588 грн.

Вказані порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0000042200 (а.с. 11), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 189882,00 грн, в тому числі за основним платежем 126588 грн та штрафною санкцією 63294 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач з метою його скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.

Надаючи оцінку наведеним обставинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд бере до уваги, що згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п.201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому нормами ч. 2 ст. 9 вказаного закону встановлені вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вирішуючи спір, суд встановив, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем включено суму в розмірі 126588,00 грн., сформовану по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Комтрейд".

Надаючи оцінку господарським операціям позивача із вказаним контрагентом судом встановлено, що між ТОВ "Консервний завод "Поповецький" та ТОВ "Комтрейд" укладено договір № 21/07-12 від 21.07.2012 року, згідно умов якого Постачальник (ТОВ "Комтрейд") зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ "Консервний завод "Поповецький") зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (а.с.17-18).

Факт доставки товару (паливо котельне із коксохімічних продуктів) від ТОВ "Комтрейд" до ТОВ "Консервний завод "Поповецький" на підставі договору № 21/07-12 від 21.07.2012 року, підтверджені видатковими накладними та податковими накладними.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на безтоварність вказаних господарських операцій, оскільки матеріали справи містять видаткові накладні № 121001 від 02.10.2012 року, № 121002 від 06.10.2012 року, № 121003 від 11.10.2012 року, № 121004 від 17.10.2012 року, № 121006 від 20.10.2012 року, податкові накладні № 1 від 02.10.2012 року, № 2 від 06.10.2012 року, № 3 від 11.10.2012 року, № 4 від 17.10.2012 року, № 6 від 20.10.2012 року, платіжні доручення № 7370 від 05.10.2012 року, № 7395 від 10.10.2012 року, товарно-транспортні накладні № 01101 від 01.10.2012 року, № 10101 від 10.10.2012 року, № 16101 від 16.10.2012 року, № 19101 від 19.10.2012 року, які у своїй сукупності підтверджують рух товарів у період, який перевірявся, між позивачем та ТОВ "Комтрейд" та зміну майнового стану сторін господарського зобов'язання. Тому, суд приходить до висновку про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій в частині посилань на відсутність намірів сторін по Договору щодо настання реальних наслідків.

Крім того, суд наголошує на тому, що твердження відповідача стосовно непідтвердження факту транспортування від ТОВ "Комтрейд" до TOB «Консервний завод «Поповецький» у товарно-транспортних накладних, на які відповідач посилається як на обставину, що свідчить про безтоварність операцій є безпідставними та не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що єдиним постачальником палива коксохімічних продуктів для використання у виробництві TOB «Консервний завод «Поповецький» є ТОВ "Комтрейд", що підтверджується листом, який міститься у матеріалах справи (а.с.55). Даний факт підтверджується також видатковими накладними № 120901 від 01.09.2012 року, №120902 від 07.09.2012 року, №120904 від 17.09.2012 року, №120905 від 21.09.2012 року, №120907 від 27.09.2012 року, Платіжними виписками з банку № 7802 від 10.09.2012 року на загальну суму 162547,00 грн. в т.ч. ПДВ 27091,67 грн., № 7847 від 18.09.2012 року на загальну суму 154308,00 грн. в т.ч. ПДВ 25782,17 грн., № 7878 від 27.09.2012 року на загальну суму 69000,00 грн. в т.ч. ПДВ 11500,00 грн, № 7313 від 28.09.2012 року на загальну суму 154385,00 грн. в т.ч. ПДВ 25730,83 грн., № 7312 від 28.09.2012 року на загальну суму 79687,00 грн. в т.ч. ПДВ 13281,17 грн, податковими накладними № 3 від 01.09.2012 року на суму 9086, 00 грн. в т.ч. ПДВ 1514,33 грн., № 5 від 07.09.2012 року на суму 152075,00 грн. в т.ч. ПДВ 25345,83 грн., № 6 від 17.09.2012 року на суму 154308, 00 грн. в т.ч. ПДВ 25718,00 грн., № 7 від 21.09.2012 року на суму 148687, 00 грн. в т.ч. ПДВ 24718,17 грн., № 9 від 27.09.2012 року на суму 154385, 00 грн. в т.ч. ПДВ 25730,83 грн, які були складені ними по зобов'язаннях ТОВ «Консервний завод «Поповецький" із ТОВ "Комтрейд" раніше.

Із матеріалів справи, а саме товарно-транспортних накладних видно, що TOB «Консервний завод «Поповецький» не був учасником транспортного процесу при поставці палива на підприємство.

Як вбачається із товарно-транспортних накладних № 01101 від 01.10.2012 року, № 10101 від 10.10.2012 року, № 16101 від 16.10.2012 року, № 19101 від 19.10.2012 року отриманий товар ТОВ "Комтрейд" фактично відвантажено підприємством ТОВ "Компанія "Укртрансхолдінг". Проте, факт транспортування товару до TOB «Консервний завод «Поповецький» підтверджується журналом в'їзду транспортниз засобів на підприємство, інформація у якому співпадає із данними у товарно-транспортних накладних, а саме щодо пункту розвантаження, назви товару та транспортних засобів.

Окрім вказаного, отриманий товар TOB «Консервний завод «Поповецький» був взятий на облік підприємства та відображений у оборотно-сальдових відомомстях та рахунку 203 за жовтень 2012 року (а.с. 57-58).

Крім того, податковий орган посилається на відсутність у ТОВ "Комтрейд" ресурсів для поставки товару позивачу. Проте така позиція спростовується актом № 7/22-12/31139878 від 25.01.2013 року, оскільки вказано, що ТОВ "Комтрейд" та ТОВ "Компанія "Укртрансхолдінг" уклали договір поставки товару № 4 від 03.01.2012 року, у зв'язку з чим, отриманий товар ТОВ "Комтрейд" згідно договора № 21/07-12 від 21.07.2012 року відвантажено на TOB «Консервний завод «Поповецький». Тому немає підстав вважати, що ТОВ "Комтрейд" використовувало власні ресурси, на відсутність яких посилався відповідач, при виконанні господарського зобов'язання із позивачем.

Таким чином, пункт акту перевірки щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по зобов'язаннях ТОВ «Консервний завод «Поповецький" із ТОВ "Комтрейд", спростовується вищезазначеними первинними документами, що досліджується судом.

Щодо посилань відповідача на невідповідність вимогам законодавства сертифікатів якості нафтопродуктів, суд зазначає наступне.

Сертифікат якості - документ, який підтверджує відповідність випущеної виробником продукції стандартам і вимогам, які до такої встановлені. Такий документ складається у вільній формі і підтверджує відповідність продукції, яка постачається вимогам покупця до її якості.

У свою чергу, підтвердженням дотримання технічних стандартів, технологій і умов виробництва може служити сертифікат відповідності. Згідно ст. 1 Закону України "Про підтвердження відповідності", від 17.05.2001 року, № 2406 - III, сертифікатом відповідності є документ, що підтверджує, яка продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління і персонал відповідають встановленим вимогам конкретного стандарту або іншого нормативного документу, визначеного законодавством.

Таким чином, підстави ототожнення податковим органом сертифікату відповідності, що свідчить про підтвердження товару державним стандартам України та сертифікату якості, який підтверджує відповідність технічним умовам якості товару відсутні.

Окрім цього, слід зазначити, що зобов'язання постачальника видавати покупцеві сертифікат якості і відповідальність за невидачу такого не передбачені в жодному нормативному акті.

Отже, сертифікати якості надані позивачем насправді не є сертифікатами відповідності та підтверджують дотримання технічних умов якості товару постачальником, тому посилання податкового органу на невідповідність таким вимогам ЗУ "Про підтвердження відповідності" є безпідставними.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що згідно Акта № 7/22-12/31139878 перевірки від 25.01.2013 року, ТОВ "Комтрейд" за період 01.10.2012 року по 30.10.2012 року задекларувало податкові зобов'язання, які виникли на підставі операцій із ТОВ «Консервний завод «Поповецький" по податку на додану вартість, що свідчить також про реальність здійснення господарських зобов'язань.

Крім того, судом встановлено, що вищезазначені договори та надання послуг були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Отже, суд вважає переконливою позицію позивача про безпідставність винесення Барською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0000042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 189882,00 грн.

З обставин адміністративної справи вбачається, що Барською МДПІ не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0000042200, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" за платежем: "податок на додану вартість" на суму 126588 грн. (основний платіж) та 63294 грн. (штрафні санкції).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" (код ЄДРПОУ 32833230) судові витрати в розмірі 1898 грн. 82 коп. (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім гривень вісімдесят дві коп.) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович