Постанова

від 31.08.2006 по справі 3/110-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/110-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2006 р.                                                           Справа № 3/110-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

1-го відповідача - не з*явився

2-го відповідача - Ситнік Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. № 2028С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 18.05.06 р. по справі № 3/110-06

за позовом ТОВ "Укрроспрод", м. Київ

до 1) ТОВ "Роменський м"ясокомбінат", м. Ромни

2) ТОВ "Мілана-Серваіс", м. Київ

про визнання договору недійсним

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. по справі №  3/110-06 (суддя - Левченко П.І.) позов задоволено частково, визнано право власності на об'єкт нерухомості за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-А за ТОВ “Роменський м'ясокомбінат”. Договір від 01.12.2005 р. про купівлю-продаж нерухомого майна за вищенаведеною адресою між ТОВ “Роменський м*ясокомбінат”та ТОВ “Мілана-Сервіс” визнано недійсним. В іншій частині позову провадження по справі припинено. Стягнуто з ТОВ “Роменський м'ясокомбінат” на користь ТОВ “Укрроспрод” витрати по сплаті держмита в розмірі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З ТОВ “Мілана-Сервіс” на користь ТОВ “Укрроспрод” витрати по сплаті держмита в розмірі 42,50 грн. та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Другий відповідач - ТОВ “Мілана-Сервіс” з рішенням господарського суду Сумської області не погоджується, просить його скасувати та прийняти нове, яким ТОВ “Укрроспрод”в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те,  що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в якому також в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення по справі.

Крім того, на думку ТОВ “Мілана-Сервіс” відповідно до ст.ст. 4-2; 4-3; 22; 56; 57 ГПК України, при зміні підстави чи предмету позову, збільшенні позовних вимог, позивач зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви з доданими до неї документами. В день прийняття рішення (18.05.2006 р.) позивачем було надано у судовому засіданні заяву про зміну позовних вимог, в якій він частково відмовився від заявлених позовних вимог та збільшив позовні вимоги, при цьому заявив нову позовну вимогу, а саме про визнання права власності на об*єкт нерухомості за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-А. Але копія наданої позивачем заяви до теперішнього часу не отримувалась. Тому, як зазначає відповідач по справі - ТОВ “Мілана-Сервіс”було позбавлено можливості надіслати суду відзив на дану заяву.

Стосовно висновку суду про недійсність договору купівлі-продажу, прийнятого в супереч ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” та п.1 ст.203 ЦК України, як вказує відповідач, не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням вимог ст.ст. 32; 36; 43 ГПК України.

Другий відповідач також вказує на те, що відповідно до ст.62-1 Закону України “Про виконавче провадження” є посилання на те, що майно, до якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, що не є іпотекоодержувачами, згідно Закону України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”. Оскільки 16.01.2004 р. між ВАТ АБ “Укргазбанк” та ТОВ “Роменський м'ясокомбінат” укладено кредитний договір за № 1, згідно умов якого банком було надано позичальнику кредит для проведення розрахунків за придбане нерухоме майно. Після чого, згідно договору про іпотеку, банком прийнято майновий комплекс ТОВ “Роменський м'ясокомбінат”, до складу якого ввійшли об'єкти нерухомого майна. Винесене рішення вплинуло на права та обов'язки іпотекоотримувача –ВАТ АБ “Укргазбанк”, оскільки господарський суд не залучив до участі в справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, при цьому було порушено вимоги ст.27 ГПК України.

Позивач з рішенням господарського суду погоджується, вважає його законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, позивач вказує на те, що перший відповідач позов визнав повністю, підтвердивши факт укладання оспорюваного договору під час дії арешту нерухомого майна і заборони на його відчуження.

Відносно заяви другого відповідача про те, що розгляд справи відбувся за його відсутністю, на думку позивача не відповідає дійсності, тому що в матеріалах справи містяться докази про повідомлення його про час і місце розгляду справи.

Також, позивач вважає твердження другого відповідача про порушення прав ВАТ АБ “Укргазбанк” необґрунтованим, так як  ст.ст. 3; 13; 37 Закону України “Про іпотеку” чітко регулюється порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та право стягнення наступного іпотекоотримувача, яким саме і є банк.

Щодо посилання другого відповідача на ст.62-1 Закону України “Про виконавче провадження”, то позивач вважає його безпідставним, оскільки в п.п. 7.9 Договорів іпотеки зазначено, що іпотека за цим договором не підлягає включенню до іпотечного пулу, але вказані договори до предмету спору не відносяться та  не можуть впливати на розгляд справи.

        Перший відповідач вважає рішення суду обґрунтованим та законним.    

        Клопотання ВАТ АБ «Укргазбанк»про вступ до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні другого відповідача задоволенню не підлягає, так як ВАТ АБ « Укргазбанк»не приймав участі при розгляді справи в суді першої інстанції та надані нові обставини не розглядалися судом. Позивач та перший відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

        Позивач надав клопотання про відкладення розгляду скарги, яке не підлягає задоволенню, не з'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, встановила, що  16.05.05 р. господарським судом Сумської області було винесено рішення по справі № 14/174-05 про стягнення з ТОВ "Роменський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "Укрроспрод" 250 183,66 грн. та виданий наказ.

18.08.05 р. державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Горгуц О.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу Господарського суду Сумської області про стягнення з ТОВ " Роменський м'ясокомбінат" на користь ТОВ " Укрроспрод" 250 183 грн. 66 коп. Відповідно до довідки податкового органу, державним виконавцем було накладено арешт на банківські рахунки першого відповідача, що підтверджується відповідними постановами від 15.09.05 р., від 23.09.05 р., від 26.09.05 р., від 28.09.05 р., від 16.11.05 р., всього було накладено арешт на кошти, які могли знаходитись на 19 банківських рахунках.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що згідно ст. 55 ЗУ "Про виконавче провадження", 19.10.05 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження .      

Після чого  01.12.  2005  року між  ТОВ  " Роменський  м'ясокомбінат" та ТОВ  " Мілана-Сервіс"  був укладений договір   про   купівлю-продаж  нерухомого  майна ,   що знаходиться в м. Ромни , по вул. Прокопенка, 87-А., договірна вартість комплексу склала 154183 грн. 66 коп .

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений  всупереч вимогам законодавства та порушує права не тільки позивача, але і інших стягувачів по виконавчим провадженням, в тому числі Пенсійного фонду України в розмірі 66.880,70 гривень, всього станом на 23.09.05 р. загальна сума заборгованості першого відповідача становила 364.801,45 гривень.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною/сторонами/ вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п*ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Господарський суд обґрунтовано вважав, що згідно до вимог п.1 ст.215 ЦК України, даний договір є недійсним, оскільки укладений всупереч " іншим актам цивільного законодавства" (п. 1. ст. 203 ЦК України) , а саме: Закону України "Про виконавче провадження" ( ст. 55) в період арешту  нерухомого майна та заборони його відчуження.

Доказами того, що укладення договору порушує права позивача та згодом стягнення заборгованості стане неможливим або утрудненим є факти укладання інших договорів, зокрема договору від 01.12.2005 р. між відповідачами про купівлю продаж    нерухомого    майна,    що    знаходиться    в  м.    Ромни,    по вул. Прокопенка, 87, договірна вартість нерухомого майна склала 1.019.092,

00 грн. та договору купівлі-продажу арештованих транспортних засобів  на загальну суму 26 892 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших    фінансових   установах,  державний    виконавець   направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Всупереч вимогам чинного законодавства, з метою реалізації чотирьох договорів відповідач, після накладення арешту на його банківські рахунки, відкрив новий рахунок № 373942 в Сумській Філії ВАТ АБ " Укргазбанку".

21.09.2005 року державний виконавець винесла постанову про накладення арешту на кошти, що знаходяться в касі боржника, але актом перевірки руху коштів в касі від 17.11.05 року було встановлено: залишок коштів по касі від 21.09.05 року складав 719,20 грн.; за період з 21.09.05 року по 15.11.05 року до каси надійшли кошти в сумі 877 384 ,55 грн., за цей же період з каси було видано 878 085,43 грн., а залишок коштів склав 19,62 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що такі дії відповідачів є протиправними і свідчать про умисне ухилення посадових осіб відповідачів від виконання рішення  та  наказу господарського суду Сумської області.

Посилання другого відповідача на укладення договору іпотеки від 8.12.2005р. між другим відповідачем та ВАТ АБ «Укргазбанк»і порушення вимог Закону України «Про іпотеку»при прийнятті рішення суду необґрунтовано та спростовується матеріалами справи, так як зазначений договір укладений після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.12.2005р. Також необґрунтоване посилання другого відповідача на порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»,так як відповідно до ст. 55 зазначеного закону  у разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони його відчуження, тобто державний виконавець не зобов'язаний надсилати постанову відповідним органам.

Суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача про визнання права власності на об'єкт нерухомості за ТОВ «Роменський м'ясокомбінат», так як відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, право на пред'явлення позову про визнання права власності має власник майна,  позивач не є власником спірного майна і не мав права пред'являти позов про визнання права власності.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині визнання права власності на об'єкт нерухомості за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-А за ТОВ "Роменський м'ясокомбінат" неправомірні  і не підлягають задоволенню, а рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню.

Враховуючи, що рішення господарського суду частково не відповідає вимогам норм матеріального права необхідно рішення змінити, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження   ст.ст.101- 105 ГПК України

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. по справі № 3/110-06 змінити.

Рішення в частині визнання права власності на об*єкт нерухомості  за адресою Сумська область, м. Ромни, вул.. Прокапенка, 87-А за ТОВ «Роменський м*ясокомбінат»скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ «Укрроспрод»(02160, м. Київ, вул.. Березнева, 10, к. 202, р/р 26006012819097 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код 30305202) на користь ТОВ «Мілана-Сервіс»(01001, м. Київ, вул.. Ялтинська, 5-Б, р/р 260009301277101 в філії «Харківське відділення Промінвестбанку»м. Київ, МФО 322205, код 33296641 –21 грн. 25 коп. держмита по скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Сумської області.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді