Рішення

від 18.04.2013 по справі 904/1950/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.13р. Справа № 904/1950/13-г За позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь", м. Новомосковськ Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ

про зміну умов договору оренди земельної ділянки

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Цьока М.Ю.

Представники:

Від позивача: Лазуренко К.О. гол.спец. довіреність №4/8 від 04.01.2013р.

Від відповідача: Юрченко В.А.- представник, довіреність б/н від 12.03.2013р.

Від третьої особи: не з'явився

Від прокуратури: Захарчук В.О. - прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, посв.

№012333 від 01.11.2012р.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся у березні 2013 року із позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ "Світязь", в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.04.2013р.) просить господарський суд внести зміни до п.2.3 та п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004р., який укладений між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Світязь" та зареєстрований у Державному реєстрі земель 21.01.2005р. за №040510400045, виклавши його в такій редакції:

„п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.01.2013р. 338825 грн.63 коп.";

„п.4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 10164 грн. 78 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом".

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що з моменту набрання чинності Податковим кодексом України до договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004р. сторонами повинні були бути внесені зміни щодо розміру орендної плати у відповідності до норм законодавства. Вказує, що відповідно до пропозиції міського голови "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства", яка була опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради - газеті «Наше місто» від 22.02.2011р. №26(3306) у якості офіційного повідомлення, Відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення, звернутися до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору. Проте у строк визначений повідомленням, Відповідач вимоги на вказану вимогу не надав, додатковий договір сторонами не підписано. Посилається на положення законодавства, згідно з якими, прокурор самостійно визначає та обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави і ця заява є підставою для порушення провадження у справі. При цьому вважає, із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст. 124 Конституції України, що не дотримання вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій щодо зміни чи розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє права звернутись за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про зміну чи розірвання оспорюваного договору відповідно до приписів ст. ст. 651, 652, 654 Цивільного кодексу України.

Позивач повністю підтримує позовні вимоги прокурора.

Від ТОВ "Світязь" надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд в задоволені позову прокурора про зміну умов договору оренди земельної ділянки відмовити. Обґрунтовує це тим, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі. Вважає, що оскільки остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем та відповідачем у 2005 році, на них неможливо розповсюдити дію рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011р. з огляду на наведені приписи Конституції України. Вказує, що умови п. 4.7 містять вичерпний перелік підстав для перегляду орендної плати, до яких не віднесено такої підстави, як зміна граничних розмірів орендної плати, встановлених Податковим кодексом України. Також відповідач посилається на те, що позивачем не було надіслано пропозицію про внесення змін до договору в установленому чинним законодавством порядку. Вважає безпідставними вимоги прокурора, який посилається на ст. ст. 651 та 652 Цивільного кодексу України, через недоведеність факту наявності одночасно усіх необхідних умов для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, передбачених цими законодавчими нормами.

В судовому засіданні 26.03.2013р. оголошувалась перерва до 04.04.2013р.

В судовому засіданні 18.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і прокурора та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та Відповідачем - Закритим акціонерним товариством "Світязь" (орендарем) укладений договір оренди землі 03.12.2004р., відповідно до умов якого Відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0525 га, що знаходиться за адресою: вул.Курсантська, 7 в Самарському районі м. Дніпропетровська, з метою несільськогосподарського використання для розміщення магазину, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі за номером №1210100000:09:524:0107 на термін 15 років.

Пунктом 2.3 вказаного договору оренди встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 122962 грн. 37 коп.

Факт передачі Відповідачу зазначеного об'єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2004р., який складений та підписаний обома сторонами і знаходиться в матеріалах справи.

Умовами п. 4.1 вказаного договору сторони встановили, що річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1% відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, Управління Держкомзему у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області від 16.01.2013р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0525 га, що знаходиться на вул. Курсантська, буд.7, в Самарському районі м. Дніпропетровська, складає 338825,63 грн.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 умов договору, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України; орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Пунктом 4.7 умов договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Таким чином, в умовах вказаного договору оренди сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. за №309-УІ внесено зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. при цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 п. 288.5 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для інших (земель не сільськогосподарського призначення) категорій земель не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, у відповідності з вказаним вище Кодексом, розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється приписами Податкового кодексу України.

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства Позивачем було прийнято рішення "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" від 22.02.2011р. №216/8, у пунктах 1, 2.1 - 2.2 якого було встановлено річну орендну плату за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, рішення прийняті органом місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на певній території.

Як вбачається із наданих до матеріалів судової справи доказів та пояснень Позивача і прокурора, пропозиція міського голови "Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства" була опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше місто" від 22.02.2011р. №26 (3306) в офіційному повідомленні. Згідно з цією пропозицією відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутися до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладення додаткового договору.

Проте, відповідних змін до умов п. п. 2.3 та 4.1 зазначеного договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004р. з метою приведення його у відповідність до вимог Податкового кодексу України сторонами цього договору не здійснено, згоди на внесення змін до договору Відповідач не надав.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Світязь", зі своєї сторони вказує на неотримання пропозицій Позивача щодо внесення змін до спірного договору оренди в порядку, визначеному ст. 188 Господарського кодексу України.

Так, згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак доводи Відповідача відхиляються судом з огляду на таке.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно положень ст. 30 Закону України "Про оренду землі" та пунктів 12.1 і 12.2 вказаного договору оренди, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Таким чином, даний спір щодо внесенні змін до вказаного договору оренди підлягає вирішенню в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозиції про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Щодо права прокурора на звернення до господарського суду, то підстави для цього встановлені ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування своїх позовних вимог у цьому спорі прокурор вказує на наявність порушень інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин.

Посилання Відповідача на необхідність застосування положень ст. 58 Конституції України, які встановлюють, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, також відхиляються судом з огляду на те, що правовідносини сторін з приводу користування зазначеною земельною ділянкою на умовах оренди є тривалими у часі - до завершення строку дії договору оренди або припинення зобов'язань сторін за цим договором. Укладаючи вказаний договір оренди сторони усвідомлювали такий характер правовідносин, у зв'язку із чим передбачили наявність у Позивача (орендодавця) права на щорічний перегляд розміру орендної плати, зокрема у інших випадках, передбачених законом (п. 4.7 договору), а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору розглянути такий спір у судовому порядку (п. 12.2 договору). Щодо вищенаведених положень Податкового кодексу України, з метою приведення у відповідності до яких прокурор вимагає внести зміни до зазначеного договору оренди земельної ділянки, то вони не встановлюють відповідальності особи, зокрема орендаря земельної ділянки, а визначають порядок визначення однієї із суттєвих умов цього договору, а саме розміру плати за користування об'єктом оренди. До того ж, положення ст. 58 Конституції України не розповсюджують своєї дії на правовідносини, які виникають між юридичними особами.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача про внесення зазначених змін до вказаного договору оренди є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Внести зміни до пункту 2.3 та пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 03.12.2004 року, який укладений між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Світязь", посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрованого в реєстрі за №5707, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 21.01.2005р. за №040510400045, виклавши його в такій редакції:

"п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.01.2013р. становить 338825 грн. 63 коп.".

"п.4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 10164 грн. 78 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим Кодексом".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Світязь" в доход Державного бюджету України суму 1147 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.М. Подобєд Повне рішення складено - 24.04.2013р.