ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 квітня 2013 року 14:16 № 826/3052/13-а
За позовомПриватного підприємства «Студія БВІ» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.
Обставини справи:
Приватне підприємство «Студія БВІ» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000822250 та №0000832250.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Студія БВІ» з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ПП «Клер Шато Фіорд» (ЄДРПОУ 32395460), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «Промелектро-75» (код ЄДРПОУ 36098229), ТОВ "ТПК Техномашпостач" (код ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Компанія Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), далі разом - контрагенти, за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року. За наслідком перевірки було складено акт від 31.01.201 № 48/22-50/32308446 (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем:
- пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 54902 грн.;
- п.5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27, 14.1.228 п.14.1 ст.14, пп.138.1, 138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.1, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового. .кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 48292 грн.
На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- від 19.02.2013 №0000822250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 66393 грн.(65054 грн. за основним платежем та 1339 грн. за штрафними санкціями);
- від 19.02.2013 №0000832250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 61834 грн. (54902 грн. за основним платежем та 6932 грн. за штрафними санкціями).
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, та зважаючи на твердження позивача про реальний та товарний характер операцій з контрагентами, суд приймає до уваги наступне.
На підтвердження своєї правової позиції позивачем надано копії видаткових та податкових накладних та на підтвердження реалізації товару іншим підприємствам копії видаткових та податкових накладних, довіреностей.
Також позивачем надано довідки про рух (використання) товарів.
Проте, суд не приймає вищевказані документи як підтвердження товарності операцій з контрагентами з огляду на наступне.
Як встановлено Актом перевірки та підтверджується матеріалами справи, ПП «Клер Шато Фіорд» виписано на адресу позивача видаткові та податкові накладні від 11.11.2010, 15.12.2010 та 14.01.2011. Податкові накладні від імені ПП «Клер Шато Фіорд» підписані ОСОБА_4 Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР), директором ПП «Клер Шато Фіорд» зареєстровано ОСОБА_5. З матеріалів справи (ЄДР, протоколу допиту ОСОБА_5 у якості свідка, проведеного слідчим органу внутрішніх справ Росії) вбачається, що ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації. Разом з тим, протягом 2009-2011 років державний кордон України він не перетинав (відповідно до наданої на запит органу податкової міліції інформації Державної прикордонної служби), тобто в Україні не перебував жодного разу. Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові накладні на адресу позивача від імені ПП «Клер Шато Фіорд» зазначена особа не підписувала. Якщо припустити, що у прізвищі особи, якою підписано зазначені накладні не описка, а ОСОБА_4 є відмінною від ОСОБА_5 особою, то їх не можна вважати оформленими належним чином та достовірними, оскільки доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_4 суду не надано.
Аналогічна ситуація і з наступними контрагентами.
ТОВ «Граньстройінвест» на адресу позивача видаткові та податкові накладні виписувалися у період з 01.08.2011 по 20.09.2011 Піддубним Ю.С., який зареєстрований директором зазначеного контрагента та є громадянином РФ. Проте, у даний період в Україні не перебував (не перетинав державний кордон за даними Державної прикордонної служби України протягом такого періоду), тобто податкові накладні підписувати не міг.
ТОВ «Компанія «Вайліс» на адресу позивача видаткові та податкові накладні виписувалися у період з 07.02.2011 по 24.03.2011 Павлуніним В.В., який зареєстрований директором зазначеного контрагента та є громадянином РФ. Проте, у даний період в Україні не перебував (не перетинав державний кордон за даними Державної прикордонної служби України протягом такого періоду), тобто податкові накладні підписувати не міг.
ТОВ «Промелектро-75» на адресу позивача виписано видаткову та податкову накладні від 20.12.2011 ОСОБА_3, який зареєстрований директором зазначеного контрагента та є громадянином РФ. Проте, у даний період в Україні не перебував (не перетинав державний кордон за даними Державної прикордонної служби України протягом такого періоду), тобто податкові накладні підписувати не міг.
ТОВ «Маркон Груп Ко» на адресу позивача видаткові та податкові накладні виписувалися у період з 25.06.2011 по 27.07.2011 ОСОБА_9 З огляду на те, що доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_9 підписувати від імені зазначеного контрагента податкові накладні суду не надано, такі накладні не можна вважати оформленими належним чином та достовірними (згідно з даними ЄДР, право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності має лише директор Єрмакова Н.Г.).
ТОВ «ТПК «Техномашпостач» на адресу позивача видаткові та податкові накладні виписувалися у період з 07.04.2011 по 14.06.2011 ОСОБА_11 З огляду на те, що доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_11 підписувати від імені зазначеного контрагента податкові накладні суду не надано, такі накладні не можна вважати оформленими належним чином та достовірними (згідно з даними ЄДР, права вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності не має жодна особа).
При цьому, суд приймає до уваги те, що директори контрагентів перебували в Україні протягом 2009-2011 років всього декілька днів, що, на думку суду, істотно перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності підприємств, зокрема щодо оформлення і підписання первинних документів. З пояснень представника позивача, заходів щодо встановлення право- та дієздатності контрагента та його представників ПП «Студія БВІ» не здійснювалось, у зв'язку з чим надати суду належні докази, які спростовують відомості податкового органу щодо неможливості підписання відповідними особами документів від імені контрагентів, не може.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, встановлено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті .
Аналогічні положення містять норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р.
З огляду на те, що виписані від імені контрагентів податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним (зазначена позиція відповідає правовій позиції Верховного суду України, згідно постанови від 05.03.2012 № 21-421а11).
Крім того, з аналізу положень норм Податкового кодексу України, законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).
Зважаючи на те, що судом встановлена обставина відносно того, що виписані від імені контрагентів первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, підстави для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень відсутні.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Відповідач, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 26.04.2013.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2013 |
Оприлюднено | 26.04.2013 |
Номер документу | 30923042 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кротюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні