Ухвала

від 25.04.2013 по справі 2а/2570/3758/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3758/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екологія» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Екологія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної про скасування податкових повідомлень-рішень №0004322320 від 05.11.2012 року та №0004332320 від 05.11.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ в м. Чернігові проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Екологія» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень-липень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Діомат ЛТД», за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Промінвестгруп», за грудень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» та податку на прибуток за відповідні періоди.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт № 2170/22/02173816 від 22.10.2012 року, яким встановлені порушення п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст 134 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було прийнято податкові повідомлення-рішення №0004322320 від 05.11.2012 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 396028,00 грн., №0004332320 від 05.11.2012 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 354267,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив їх визнати протиправними та скасувати.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено факту здійснення господарських операцій між ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Промінвестгруп», ТОВ «Монтаж-Демонтаж проект» та настання правових наслідків для обох сторін у цих правочинах, а навпаки було встановлено відсутність таких операції, внаслідок чого, встановлено безпідставне формування ПАТ «Екологія» валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Промінвестгруп», ТОВ «Монтаж-Демонтаж проект».

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Екологія» та ТОВ «Промінвестгруп» було укладено договір купівлі-продажу № 01/06-2 від 01.06.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ «Промінвестгруп» зобов'язувався продати покупцеві товар, номенклатура та строки поставки якого, визначається специфікаціями до цього договору.

На підставі податкових накладних, позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Промінвестгруп» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 57557,45 грн.

На підтвердження отримання товару від ТОВ «Промінвестгруп» позивачем надано видаткові накладні, що підтверджується матеріалами справи.

Оплата ПАТ «Екологія» проводилась згідно платіжних доручень: №12549 від 10.01.11р. на суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6750,31 грн.; №12531 від 05.01.11р. на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн.; №12564 від 13.01.11р. на суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6750,31 грн.; №12616 від 27.01.11р. на суму 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 116,67 грн.; №12617 від 27.01.11р. на суму 11300,00 грн., в т.ч. ПДВ 1883,33 грн.

Разом з тим, під час проведення перевірки, податковим органом встановлено, що між ПАТ «Екологія» в результаті господарських взаємовідносин з ТОВ «Монтаж-Демонтаж проект» на підставі податкових накладних сформовано податковий кредит за грудень 2010 року на суму 12750,00 ПДВ грн.

Отримання послуг від ТОВ «Монтаж-Демонтаж проект» по ремонту пресу МПП-1, Пресу БОА, Автонавантажувачу УН-053, головного корпусу підтверджується актами здачі-прийняття робіт. Згідно з даними перевірки, оплата за здійснений ремонт у грудні 2010 року не проводилась.

Крім того, в ході проведеної перевірки ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що між ПАТ «Екологія» та ТОВ «ДІОМАТ ЛТД» було укладено договір № 31/03 від 31.03.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити товар, номенклатура строки поставок та ціни вказуються в доданих до цього договору специфікаціях.

В результаті господарських взаємовідносин з ТОВ «ДІОМАТ ЛТД» позивачем сформовано податковий кредит за квітень-липень 2011 року на суму 265268,74 ПДВ грн.,

На підтвердження отримання товару від ТОВ «ДІОМАТ ЛТД» позивачем надано видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за здійснений ремонт у відповідності умов договору за квітень, травень, червень, липень 2011 року проводилась згідно банківських виписок.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що до ДПІ у м. Чернігові від Ленінської МДПІ у м. Луганську надійшов акт від 01.04.11 № 187/23-36562542 невиїзної документальної перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. ТОВ «ТД «Промінвестгруп». Відповідно до цього акту ТОВ «ТД «Промінвестгруп» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товару, та по суті такі дії спрямовані на заниження податкових зобов'язань.

В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «ТД «Промінвестгруп» з моменту реєстрації матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Також до ДПІ у м. Чернігові від Ленінської МДПІ у м. Луганську листом 17.03.2011 року № №11233/7/23-505 надіслано акт 04.03.11 № 75/23/34721183 перевірки ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.10 року по 31.12.11 року.

Відповідно до висновків акту, ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 10 366 163 грн., в тому числі за грудень 2010р. у сумі 10 366 163 грн.

Згідно отриманої інформації від ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.03.11 №1976/7/26-34 з метою встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект»: м. Луганськ, вул. Залеська, 5 за результатом якого встановити місцезнаходження підприємства не довелося можливим.

За результатами проведених заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщенню, які необхідні для зберігання ТМЦ, що рови фактичне виконання умов угод неможливим.

Колегія суддів наголошує, що Директором ТОВ «ТД «Промінвестгруп» та ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» є одна і та ж особа Голіков О.В., вказана обставина викликає у суду сумнів щодо правомірності укладених угод між позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідно до акту від 10.02.12 року № 323/236-37288409 перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 року по 30.09.11року було встановлено, що у ТОВ «Діомат ЛТД» відсутні працівники, відсутнє будь яке нерухоме майно чи земельні ділянки, крім того, згідно інформації від 24.10.11 №46/2154 Відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області, наявність транспортних засобів в м. Алчевську за ТОВ «Діомат ЛТД» не зареєстровано.

Отже, в ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у ТОВ «Діомат ЛТД» в зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ в м. Чернігові прийшло до висновку, про те що ПАТ «Екологія» до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у розмірі 335576,19 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Діомат ЛТД» за квітень-липень 2011р., ТОВ «Промінвестгруп» за січень 2011р, ТОВ «Монтаж-Демонтаж проект» за грудень 2010 р., які не підтверджені зустрічними звірками.

Також, в акті перевірки ДПІ в м. Чернігові було зроблено висновок, про те що ПАТ «Екологія» було безпідставно включено до складу витрат підприємства суму в розмірі 1677881,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Промінвестгруп», ТОВ «Монтаж-Демонтаж проект».

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що всі первинні бухгалтерські документи податкові накладні акти виконаних робіт, видаткові накладні, договори купівлі-продажу, що надані ПАТ «Екологія» на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, оскільки не відображають реальність цих господарських операцій, а є лише формальним підтвердженням господарської діяльності, так як контрагенти позивача не мали реальної можливості на здійснення поставки товарів та надання послуг, через відсутність основних фондів, про що свідчить відсутність господарських операцій, задекларованих ПАТ «Екологія» в податковій деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року, січень, квітень-липень 2011 року та в податкових деклараціях з податку на прибуток за ті самі періоди.

Тобто, первинні бухгалтерські документи, які не фіксують факт вчинення господарської операції, не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За правилами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих від господарських операцій товарів та послуг у власній господарській діяльності.

Оскільки, надані позивачем первинні бухгалтерські документи не підтверджують факт вчинення ним господарських операцій та не відображає зміст таких операцій, тому суд приходить до висновку, що позивач неправомірно в порушення норм податкового законодавства сформував витрати підприємства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинно бути підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, податкові накладні, надані позивачем в судове засідання та на перевірку, які були складені формально та не несуть доказовості щодо здійснених господарських операцій, не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, про те що ДПІ м. Чернігові ДПС правомірно донарахувала ПАТ «Екологія» суми податку на прибуток та податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові ДПС № 0004322320 від 05.11.2012 року № 0004332320 від 05.11.2012 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екологія» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Екологія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Беспалов О.О.

Суддя Парінов А.Б.

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.