Рішення

від 24.04.2013 по справі 922/1350/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р.Справа № 922/1350/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Граківські комбікорма", смт. Чкаловське до ТОВ "Агропромислова компанія "Веста ЛТД", м. Харків , ТОВ "Агрофірма "Вільхівська", м. Київ про стягнення 307 552,61грн. за участю представників сторін:

позивача - Барішевський О.В., дов. б/н від 10.04.13р.; першого відповідача - не з'явився; другого відповідача - Красіліч О.В., дов. № 65 від 10.01.12р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить солідарно стягнути з ТОВ "АПК Веста ЛТД" та з ТОВ "Агрофірма "Вільхівська" суму основного боргу в розмірі 294 345,97грн., пені в розмірі 11 005,53грн., 3% річних в розмірі 2 201,11грн., а також солідарно покласти на першого та другого відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Перший відповідач у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем, яке міститься в матеріалах справи.

Позивач 23.04.13р. надав до суду заяву, в якій відмовляється від позовних вимог до ТОВ "Агропромислова компанія "Веста ЛТД" м. Харків, просить прийняти цю відмову від позовних вимог до першого відповідача та в цій частині припинити провадження у справі. В іншій частині позову позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 ГПК України вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині позовних вимог стосовно ТОВ "Агропромислова компанія "Веста ЛТД" підлягає припиненню на підставі ч.4 ст.80 ГПК України.

Представник другого відповідача відзив на позов не надав та в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки свого представника з м. Києва.

Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Другий відповідач як на підставу для відкладення розгляду справи посилається на неможливість забезпечити явку свого повноважного представника у судове засідання. В той час, у судовому засіданні присутній його повноважний представник, якому довіреністю № 65 від 10.01.12р. надано право представляти інтереси підприємства.

Окрім того, другий відповідач не надав доказів в підтвердження обґрунтованості свого клопотання щодо неможливості присутності його представника з м. Києва.

Також, суд звертає увагу, що другий відповідач навіть не надав документи, що були витребувані в нього ухвалою суду про порушення провадження у справі.

Таким чином, суд розцінює зазначене клопотання як затягування судового процесу.

На підставі чого, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи.

Окрім того, другий відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд витребувати у позивача письмові докази - договір поруки № 26/10/12.

Розглянувши дане клопотання, суд вважає його безпідставним, оскільки позивачем до позовної заяви надано договір поруки № 26/10/12 від 29.10.12р. (а.с. 176). Також, позивачем надано докази надіслання на адресу другого відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, з яких судом вбачається, що другому відповідачу було направлено договір поруки, який він просить витребувати у позивача (п.14 опису вкладення у цінний лист, а.с.8).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст.22 ГПК України відповідач не позбавлений права і можливості звернутися до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, чого останнім зроблено не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання другому відповідачу відмовити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання про відкладення розгляду справи та витребування у позивача договору поруки, розцінюється судом як зловживання другим відповідачем своїми процесуальними правами, спрямоване на штучне затягування судового процесу, що в свою чергу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та другого відповідача, суд встановив наступне.

29.10.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська" (другий відповідач у справі) укладено договір поставки № 116/12 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача комбікорм для птиці (далі товар), а відповідач прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що кількість товару, що підлягає поставці на протязі дії договору, місце поставки, маркування товару за його видом, ціна товару вказується у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язання позивача по поставці товару за договором вважаються виконаними з моменту оформлення сторонами видаткових накладних або акту приймання-передачі товару.

На виконання умов договору позивач, протягом його дії, поставив на адресу другого відповідача товар на загальну суму 7 735 081,97грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та довіреностями на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

Другий відповідач (п.5.1 договору) зобов'язався здійснювати оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на умовах передплати 100% вартості товару. Однак, в порушення умов договору, другий відповідач вчасно оплату за товар не здійснив, його вартість оплатив частково, на загальну суму 7 440 736,00грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 294 345,97грн.

Відповідно до ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

На підставі зазначеного, позивач 25.02.13р. звернувся до відповідача з листом-вимогою (вих. № 39) про погашення заборгованості в розмірі 294 345,97грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що другий відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 294 345,97грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.82 договору, сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної вартості неоплаченої вартості товару за кожен день прострочення платежу до моменту фактичного виконання відповідачем свого зобов'язання за цим договором.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені в розмірі 11 005,53грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував на суму основного боргу три відсотки річних в сумі 2 201,11грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги до ТОВ "Агрофірма "Вільхівська" цілком обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська", код ЄДРПОУ 35902139 (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 13, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма", код ЄДРПОУ 37525412 (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Польова, 1, р/р 26007002786101 в ПАТ Астра Банк, МФО 380548) - 294 345,97грн. основного боргу, 11 005,53грн. пені, 2 201,11грн. 3% річних, 6 151,05грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Веста ЛТД", м. Харків, код ЄДРПОУ 38158640, припинити.

Повне рішення складено 25.04.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.