Постанова

від 10.07.2013 по справі 922/1350/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 922/1350/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Білоголовська Л.А.

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 1575 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.13 р. у справі № 922/1350/13

за позовом ТОВ "Граківські комбікорма", Харківська обл.,

до ТОВ "Веста ЛТД", м. Харків

ТОВ " Агрофірма" Вільхівська", м. Київ

про стягнення коштів 307 552,61 грн

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013р. позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив солідарно стягнути з ТОВ "АПК Веста ЛТД" та з ТОВ "Агрофірма "Вільхівська" суму основного боргу в розмірі 294 345,97грн., пені в розмірі 11 005,53грн., 3% річних в розмірі 2201,11грн., а також солідарно покласти на першого та другого відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач 23.04.13 р. надав до суду заяву, в якій відмовився від позовних вимог до ТОВ "Агропромислова компанія "Веста ЛТД" м. Харків, просив прийняти цю відмову від позовних вимог до першого відповідача та в цій частині припинити провадження у справі. В іншій частині позову позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2013 по справі № 922/1350/13 ( суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Вільхівська", код ЄДРПОУ 35902139 на користь ТОВ "Граківські комбікорма", - 294345,97грн. основного боргу, 11005,53грн. пені, 2201,11грн. 3% річних, 6151,05грн. судового збору, з посиланням на невиконання другим відповідачем умов договору в частині оплати отриманого товару.

Провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Агропромислова компанія "Веста ЛТД", м. Харків, код ЄДРПОУ 38158640, припинено.

Другий відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та винести ухвалу про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

В апеляційній скарзі зазначив, що судом неправомірно застосовані до суми прострочення в якості штрафних господарських санкцій 3% річних/ за правилами ст. 625 ЦК України/ та 15% річних/подвійна облікова ставка НБУ у розмірі якої встановлена пеня./

Перший та другий відповідач у призначене судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомили, не з'явлення представників першого та другого відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що посилання другого відповідача на неправомірне застосування до суми прострочення і якості штрафних санкцій 3% річних та 15 % річних одночасно є не обґрунтованим, оскільки нормами чинного законодавства України не заборонено одночасне застосування до боржника, у разі порушення грошового зобов'язання, таких штрафних санкції як неустойка ( штраф, пеня) та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений іншій розмір відсотків.

Посилання другого відповідача на порушення норм процесуального права, а саме розгляд справи з порушенням територіальної підсудністю є не обґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 15 ГПК України позивач звернувся за місцезнаходження першого відповідача.

В зв'язку з відпусткою судді Пушая В.І. розпорядженням голови суду від 04.07.2013 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що між ТОВ "Граківські комбікорма" (позивач) та ТОВ "Агрофірма "Вільхівська" (другий відповідач) укладений договір поставки № 116/12 від 29.10.12р. (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача комбікорм для птиці (далі товар), а відповідач прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що кількість товару, що підлягає поставці на протязі дії договору, місце поставки, маркування товару за його видом, ціна товару вказується у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що другий відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на умовах передплати 100% вартості товару.

29.10.2012р. між позивачем та ТОВ «АПК «Веста ЛТД» укладений договоір поруки №29/10/12,за яким ТОВ «АПК «Веста ЛТД» зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань за договором поставки №116/12 від 29.10.2012р.,який був укладений позивачем та другим відповідачем.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу ,інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач, протягом його дії, поставив на адресу другого відповідача товар на загальну суму 7735081,97грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та довіреностями на отримання товару.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в порушення умов договору, другий відповідач вчасно оплату за товар не здійснив, його вартість оплатив частково, на загальну суму 7440736,00грн., у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем складає суму 294345,97грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи позивач 25.02.13р. звернувся до відповідача з листом-вимогою (вих. № 39) про погашення заборгованості в розмірі 294345,97грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання, щодо поставки товару виконав належним чином, а другий відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, доказів повної та своєчасної оплати не надав, та задовольнив позов в частині стягнення заборгованості у сумі 294345, 97 грн.

За приписами ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної вартості неоплаченої вартості товару за кожен день прострочення платежу до моменту фактичного виконання відповідачем свого зобов'язання за цим договором.

Статтею 3 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що розмір пені, передбачений ст.1 зазначеного закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений іншій розмір відсотків.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що розрахунок пені в розмірі 11 005,53 грн., та розрахунок 3 % річних відповідає вимогам договору, ст. 625 ЦК України, Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та стягнув з другого відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 2201,11 грн., пені в сумі 11005,53 грн.

Посилання другого відповідача на неправомірне застосування до суми прострочення і якості взаємовиключних штрафних санкцій 3% річних та 15 % річних одночасно є необґрунтованим, оскільки нормами чинного законодавства України не заборонено одночасне застосування до боржника, у разі порушення грошового зобов'язання, таких штрафних санкції як неустойка ( штраф, пеня) та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений іншій розмір відсотків.

Відповідач не надав доказів встановлення у договорі іншого розміру відсотків річних, як свідчать матеріали справи у пункті 8.2 договору встановлена саме пеня,як штрафна санкція, а не інший розмір річних.

Оскільки проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то проценти річних передбачені ст..625 ЦК України не є штрафними санкціями за порушення зобов'язань та не можуть відноситись до санкцій зазначених у ст.549 ЦК України.

Посилання другого відповідача на порушення норм процесуального права, а саме розгляд справи з порушенням територіальної підсудністю є не обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядуються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.04.2013 р. місцезнаходження ТОВ « АПК» ВЕСТА ЛТД» 61002, Харківська обл., м. Харків, Київський район, вул. Маршала Бажанова, буд.5 літера « Б-3».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.04.2013 р. місцезнаходження ПП « Агрофірма Вільхівська» 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Кутузова, будинок 13.

Отже, позивач скористався своїм правом та вибрав територіальну підсудність за місцезнаходженням 1- відповідача та звернувся до господарського суду Харківської області.

Судова колегія встановила, що відсутні підстави щодо винесення ухвали про передачу справи № 922/1350/13 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що другим відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви другого відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 526, 610-612, 625, 692, 712 ЦК України, ст..ст.101 -105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2013 р. по справі № 922/1350/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 10.07.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.