Постанова

від 18.04.2013 по справі 801/3639/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2013 р. Справа №801/3639/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіград проект»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Тузова М.В. - пред-к, дов. від 03.04.2013 р.

Кравченко О.В. - пред-к, дов. від 03.04.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Архіград проект» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.03.2013 р. № 0000681504 та №0004191501. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином.

У судовому засіданні 18.04.2013 р. представник позивача надав додаткові докази по справі, наполягав на задоволенні позову, просив розглянути справу на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги доведеність до сторін часу та дня проведення судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити її розгляд на підставі залучених документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Комманд» за серпень-вересень 2010р, за результатами якої 04.03.2013 р. був складений акт №1451/15.4/36583227 ( зареєстрований 06.03.2013 р. за № 5482/10/15-4).

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого занижено податок на прибуток в періоди, що перевірялись, на загальну суму 7169 грн., порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2., п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 5735 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 25.03.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0004191501, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 7169грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 1792,25 грн., та № 0000681504 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 5735 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1433,75 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у серпені-вересені 2010р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховувалась у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в період серпень-вересень 2010р., суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №1451/15.4/36583227 від 04.03.2013 р. ( зареєстрований 06.03.2013 р. за № 5482/10/15-4) зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Комманд» при проведенні розрахунків за придбаний товар. На думку податкового органу діяльність зазначеного суб'єкта господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ними договори не мають реального товарного характеру. Крім того, відповідач вважає безпідставним віднесення до складу витрат , понесених платником податків в період часу,що перевірявся, коштів, сплачених ПП «Комманд» .

Судом встановлено,що позивач придбав у ПП «Комманд» столи ком'ютерні у кількості 9 одиниць на загальну суму 23101, 20 грн. ( в тому числі ПДВ у розмірі 3850,20грн.), що підтверджено податковою накладною №309 від 12.08.2010р. та 3 шафи офісні вартістю 11307,60 грн. ( в тому числі 1884,60 грн. ПДВ ), що підтверджено податковою накладною №726 від 21.09.2010р.

Матеріали справи свідчать про те,що позивач сплатив вартість зазначених меблів у повному обсязі ( в тому числі ПДВ).

На вимогу суду позивачем надані докази обліку вказаного майна ( меблів) в порядку, передбаченому чинним законодавством, поступового віднесення їх вартості до складу амортизаційних відрахувань в порядку, встановленому в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» . Ним також надані докази існування необхідності придбання цих меблів для ведення статутної діяльності.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надано ані доказів того,що у позивача була відсутність необхідність в придбанні цих товарів , ані доказів того ,що меблі були придбані не у ПП «Комманд».

Вивчивши наведені документи, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд вважає доведеним факт отримання (придбання) у ПП «Комманд» в період часу,що перевірявся , товару (меблів) в зазначених вище обсягах, правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу валових витрат підприємства, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті перевірки №1451/15.4/36583227 від 04.03.2013 р. ( зареєстрований 06.03.2013 р. за № 5482/10/15-4), не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби від 25.03.2013 р. № 0004191501 та № 0000681504.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіград проект» (м.Сімферополь, вул. Маяковського 14, код ЄДРПОУ 36583227)161,30 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.