Ухвала

від 23.04.2013 по справі 2а/0570/13637/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року справа №2а/0570/13637/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Лях О.П., при секретарі Крамській С.О., за участю представників позивача Огієнка І.В., Базишена Р.О., представника відповідача Леонова І.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/13637/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Агрополіс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 року № 0000562341 та № 0000572341, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 року № 0000562341 та № 0000572341.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки акту перевірки № 2485/22-313/36011064 від 04.10.2012 року, за якими прийняті спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються відповідними первинними документами та нормами чинного законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/13637/2012 позовні вимоги задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 04.10.2012 року № 0000562341 на суму за основним платежем 121402,00 грн., штрафні санкції - 65387,00 грн.

Також скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 04.10.2012 року № 0000572341 на суму за основним платежем 151753,00 грн., штрафні санкції - 70493,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представників позивача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Агрополіс» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради з 19.06.2008 року за № 1 266 102 0000 030571 (код ЄДРПОУ 36011064), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. І, а.с. 59), статутом відповідача (т. 1, а.с. 56-58).

Згідно довідки про взяття на облік (т. 1, а.с. 66), позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька з 20.06.2008 року за № 11495., а також з 07.07.2008 року зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100126258 НБ № 039750 (т. 1, а.с. 61).

Відповідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 01.10.2012 року № 497, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Агрополіс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період вересень-грудень 2009 року, січень-липень 2010 року та податку на прибуток за період вересень-грудень 2009 року, січень-липень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165), та подальшої реалізації ТМЦ, робіт (послуг) отриманих від ТОВ «Донстройтранс».

Копію наказу від 01.10.2012 року № 497 вручено 02.10.2012 року під розписку керівнику підприємства ТОВ «ТПК Агрополіс» Огієнко Ігорю В’ячеславовичу (т. 5, а.с. 25).

Перевірка проводилась з 01.10.2012 року по 03.10.2012 року з відома посадових осіб ТОВ «ТПК Агрополіс».

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 04.10.2012 року № 2485/22-313/36011064 (т. 1, а.с. 12-26) та встановлені наступні порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПК Агрополіс» при придбанні товарів у ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165);

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент здійснення господарських операцій) в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту та сумі, яка підлягає сплаті до бюджету, у сумі 121404,00 грн., у тому числі по періодах: вересень 2009р. - 6341,00 грн., жовтень 2009р. - 7441,00 грн., листопад 2009р. - 6154,00 грн., грудень 2009р. - 10550,00 грн., січень 2010р. - 13606,00 грн., лютий 2010р. - 4567,00 грн., березень 2010р. - 15042,00 грн., квітень 2010р. - 12353,00 грн., травень 2010р. - 16828,00 грн., червень 2010р. - 16181,00 грн., липень 2010р. - 12339,00 грн.;

- п. 5, п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент здійснення господарських операцій) в частині включення до валових сум по господарських операціях, які здійснювались, що призвело до завищення скоригованих валових витрат та заниження чистої суми податку на прибуток, у тому числі по періодах: 3 квартали 2009 року - 21645,00 грн., 2009 рік - 130785,00 грн., 1 квартал 2010 року - 166075,00 грн., 1 півріччя 2010 року - 226810,00 грн., 3 квартали 2010 року - 61695,00 грн.;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 7.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент здійснення господарських операцій) в частині оформлення податкових накладних по господарських операцій, які не здійснювались.

Вищезазначений акт перевірки підписаний керівником позивача із запереченнями.

За висновками акту перевірки Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року № 0000562341 на суму за основним платежем 121402,00 грн., штрафні санкції - 65387,00 грн. та № 0000572341 на суму за основним платежем 151753,00 грн., штрафні санкції - 70493,00 грн. (т. 1, а.с. 10, 11).

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 0000562341 від 04.10.2012р., воно прийнято у зв'язку із встановленням порушень п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що стало підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 186789,00 грн., у тому числі за основним платежем 121402,00 грн., за штрафними санкціями - 65387,00 грн. (т. 1, а.с. 11).

Податкове повідомлення-рішення № 0000572341 від 04.10.2012 року прийнято відповідачем у зв'язку із встановленням порушень ст. 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р., що стало підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 222246,00 грн., у тому числі за основним платежем 151753,00 грн., за штрафними санкціями - 70493,00 грн. (т. 1, а.с. 10).

Зазначені порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності спірними податковими повідомленнями-рішеннями, не відповідають порушенням, які встановлені в акті перевірки від 04.10.2012 року № 2485/22-313/36011064 (т. 1, а.с. 12-26), на підставі якого вони прийняті.

У відповідності до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З урахуванням вищезазначених приписів ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається, зокрема, на підставі та з урахуванням висновків акта перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що у даному випадку відповідачем були безпідставно прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012 року № 0000562341 та № 0000572341, а відтак спірні рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився в правових відносинах з ТОВ «Донстройтранс».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради з 17.12.2008 року (код ЄДРПОУ 36306165), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1, а.с. 55).

З 02.04.2009 року ТОВ «Донстройтранс» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100220081 НБ №107866 (т. 1, а.с. 53).

Відповідно до ліцензії № 485205 серії АВ, видами господарської діяльності ТОВ «Донстройтранс» є надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт - внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, строк даної ліцензії з 19.08.2009 року по 18.08.2014 року.

Спір виник через висновки податкового органу про те, що правочин, який укладений позивачем з ТОВ «Донстройтранс» не був спрямований на реальне настання правових наслідків та є нікчемним.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

01.09.2009 року між ТОВ «ТПК Агрополіс» (замовник) та ТОВ «Донстройтранс» (виконавець) був укладений договір № 09/09, відповідно до умов якого замовник - ТОВ «ТПК Агрополіс» доручає виконавцю проведення транспортування товару транспортом виконавця. Виконавець приймає на себе виконання перелічених робіт з товаром, що належить ТОВ «ТПК Агрополіс» (т. 1, а.с. 49).

З метою виконання зазначеного договору, між ТОВ «ТПК Агрополіс» та ТОВ «Донстройтранс» були укладені додаткові угоди від 01.11.2009року та від 01.12.2009 року до договору № 09/09 від 01.09.2009 року (т. 1, а.с. 50, 51), а також акти здачі-приймання виконаних робіт з перевезення автомобільним транспортом і податкові накладні (т. 1, а.с.27-48).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правовідносин). Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, податкові накладні, оформлені на виконання договору з позивачем, відповідають встановленим Законом умовам, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою, що підтверджується матеріалами справи.

Товарний рух (перевезення молока) підтверджується товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи, що свідчить про виконання зобов'язань за вказаним договором.

Таким чином, висновки про нікчемність укладеного правочину та фактичне не надання послуг, спростовуються первинними господарськими документами.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного пунктом 4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 16.1., платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1. цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12., 7.13., 7.14., 14.1., 16.9. та статей 6 та 13 цього Закону.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1. статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку надають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до податкової інспекції податкової звітності з податку на прибуток та відповідність даних, що міститься в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку. Будь-яких зауважень щодо невідповідності даних бухгалтерського обліку та даних податкового обліку з податку на прибуток відповідач не зазначив.

У п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наведений вичерпний перелік операцій, за якими витрати платника податків не включаються до складу валових витрат, оскільки у п. 5.10. наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Позивачем були сформовані валові витрати за фактом отримання послуг в порядку, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання відповідача на постанову старшого слідчого з ОВС управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ДПС України підполковника податкової міліції Мойсеєнко В.В. від 12.04.2012р. про порушення кримінальної справи № 69-150 за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги.

Відповідно до акту перевірки встановлено, що з урахуванням викладеного в постанові від 12.04.2012 року про порушення кримінальної справи № 69-150 за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності ТОВ «Донстройтранс» в матеріалах кримінальної справи достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ознак складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Обвинувальний вирок суду за результатами розгляду зазначеної кримінальної справи не виносився. З постанови слідчого про порушення кримінальної справи не вбачається жодних встановлених обставин щодо вчинення позивачем або його контрагентом ТОВ «Донстройтранс» кримінально-караних діянь з приводу укладення та здійснення спірного в даній справі правочину.

Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 визначено, що об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Донстройтранс» під час укладення та виконання спірного договору було зареєстровано як юридична особа, знаходилось на податковому обліку та було платником податку на додану вартість.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, контрагент позивача ТОВ «Донстройтранс» на час здійснення господарських операцій мав статус юридичної особи та мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів надання послуг.

Відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, фактично керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору. Його позиція про те, що цей договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплена жодними належними та допустимими доказами.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що визначені в акті перевірки порушення, не знайшли обґрунтованого підтвердження під час розгляду справи судом, що дає підстави для висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту і валових витрат по спірним господарським операціям за період з вересня 2009 року по липень 2010 року.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Агрополіс» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012р. № 0000562341 та № 0000572341 є обґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/13637/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/13637/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 26.04.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

О.П. Лях