Постанова

від 24.04.2013 по справі 8/025-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа№ 8/025-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача , від відповідача Савчук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю

«Комплекс технічного обслуговування автомобілів «Екочистка»

на рішення господарського суду Київської області від 17.04. 2012 року

у справі №8/025-12 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом Васильківської міської ради Київської області,

м. Васильків, Київська область,

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Комплекс технічного обслуговування автомобілів «Екочистка», м. Київ,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Васильківська міська рада Київської області (далі -позивач) подала до господарського суду Київської області позов до ТОВ «Комплекс технічного обслуговування автомобілів «Екочистка» (далі - відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2008 року №04083200037. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач відмовляється внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2008 року №04083200037, що передбачено законодавством, в зв'язку з чим такий договір не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.04.2012 року у справі №8/025-12 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено внести зміни до пункту 7 договору оренди земельної ділянки від 10.11.2008 року, укладеного між Васильківською міською радою Київської області та ТОВ «КТОА «Екочистка» під забудову готельно-торгово-розважального комплексу з підземним паркінгом, загальною площею 1,8828 га, строком на 49 років, який зареєстрований в реєстрі за №040832600037, виклавши його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 6,0 відсотків нормативної грошової оцінки, що становить 208 395,30 грн. (двісті вісім тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 30 коп.) на рік». Присуджено до стягнення з ТОВ «КТОА «Екочистка» на користь Васильківської міської ради Київської області витрати по сплаті судового збору у сумі 1 073,00 грн. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність внесення змін до укладеного між сторонами спору договору, оскільки останній суперечить чинному законодавству України в частині розмірів орендної плати за землю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «КТОА «Екочистка» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.04.2012 року у справі №8/025-12 повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року у справі №8/025-12 апеляційну скаргу ТОВ «КТОА «Екочистка» на рішення господарського суду Київської області від 17.04.2012 року прийнято до провадження та призначено її розгляд на 10.07.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року провадження у справі №8/025-12 зупинено до до вирішення справи №20/080-12 за позовом ТОВ «КТОА «Екочистка» до Васильківської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради Київської області від 07.04.2010 року №09.163-25-V.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року склад колегії суддів у справі №8/025-12 змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року провадження у справі №8/025-12 поновлено, розгляд справи призначено на 24.04.2013 року.

В судове засідання 24.04.2013 року представники відповідача не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином 10.04.2013 року, про що свідчить повернуте на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення суду відповідачеві. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2013 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.11.2008 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі під забудову готельно-торгово-розважального комплексу з підземним паркінгом, загальною площею 1,8828 га, строком на 49 років, який зареєстрований в реєстрі за №040832600037 (далі - договір, а.с. 10-13).

Згідно п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3473254,87 грн., а згідно п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки, що становить 104 197,65 грн.

Крім того, договір у п. п. 8, 9 передбачає, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати щомісяця протягом 30 календарних днів місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 10 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 цього ж Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», які набули чинності з 01.01.2008 року, а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Дані зміни діяли до 01.01.2011 року.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, внаслідок чого у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку, про що зазначено в п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011 року.

Рішенням Васильківської міської ради від 07.04.2010 року за №09.163-52-V позивач встановив для відповідача відсоток орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 8 (восьми) відсотків.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2012 року у справі №26/080-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року у справі №26/080-12, відмовлено ТОВ «КТОА «Екочистка» в позові до Васильківської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення Васильківської міської ради від 07.04.2010 року за №09.163-52-V.

Позивач, на виконання вимог п. 10 договору, звертався до відповідача з листом від 05.12.2011 року за №205 про потребу внесення змін в договір в частині розміру плати за користування земельною ділянкою на умовах оренди (а.с. 9). Однак, матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів для внесення змін у договір.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 та п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011 року).

Установивши, що законодавче змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок (п. 2.2.3. листа Вищого господарського суду від 01.01.2010 року «Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами»).

Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі №2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року у справі №.27/15-10, Вищого господарського суду України в постановах: №11/14-ПД-10 від 28.09.2010 року, №1/125пд від 15.11.2010 року, №19/132пд від 17.11.2010 року, №54/91-10 від 25.11.2010 року, №11/171-10 від 23.12.2010 року.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 17.04.2012 року у справі №8/025-12.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс технічного обслуговування автомобілів «Екочистка» на рішення господарського суду Київської області від 17.04.2012 року у справі №8/025-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.04.2012 року у справі №8/025-12 залишити без змін.

3. Справу №8/025-12 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Жук Г.А.

Чорногуз М.Г.