Постанова

від 19.04.2013 по справі 826/3319/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року 15:00 № 826/3319/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» доОкружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2012 № 0000212310.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

18.04.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.11.2012 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2012 року ОДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС складено Акт № 1340/4050/2310/30307207 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України та, як наслідок, безпідставне віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 1989 грн., що також призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування за серпень 2012 року на вказану суму.

30.11.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000212310, яким у зв'язку з порушенням пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1989 грн., а також до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 995 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України стало те, що, на думку податкового органу, у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів. Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом): оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379; зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримані в порядку, визначеному Кодексом; взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція викладена у листі ДПС України від 13.01.2012 N 1120/7/15-3417-22.

Водночас, у тому випадку, коли податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми ПДВ, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість). Аналогічна правова позиція викладена у листі ДПС України від 17.11.2011 N 6451/7/15-3117-10.

При цьому, суд зауважує, що ПК України не містить обмежень/заборон або обов'язку покупця товарів/послуг, у разі порушення продавцем таких товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, додавання заяви із скаргою до податкової декларації виключно у податковому періоді, коли складено таку податкову накладну. Натомість п. 201.10 ст. 201 ПК України, за висновком суду, прямо кореспондується з п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим, за вказаних обставин покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на відповідного постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної за будь-який звітний податковий період у рамках зазначеного строку.

Крім того, судом також враховується, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, висновок податкового органу щодо порушення позивачем пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 № 0000212310 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, кв. 1; код ЄДРПОУ 30307207) задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 № 0000212310, прийняте Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 114,70 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (03058, м. Київ, вул. Леванєвського, 2; код ЄДРПОУ 26088707) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко