Ухвала

від 23.07.2013 по справі 826/3319/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3319/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 квітня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС від 30 листопада 2012 року №0000212310.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум податку на додану вартість, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що порушив порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях, перша подія по яких сталася в періоді іншому, ніж звітній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16 листопада 2012 року по 19 листопада 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19 листопада 2012 року №1340/4050/2310/30307207, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, а саме безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка не підтверджена перевіркою за липень 2012 року на суму 1989,00 грн. та підлягає зменшенню; порушення п.п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року у сумі 1989,00 грн. та підлягає зменшенню; порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування за серпень 2012 року на суму 1989,00 грн. та підлягає зменшенню.

На підставі акту перевірки №1340/4050/2310/30307207 від 19 листопада 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0000212310, згідно якого за порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1989,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 995,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0000212310 є безпідставним та неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платник податку на додану вартість має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів. Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом): оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної; зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримані в порядку, визначеному Кодексом; взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку. Водночас, у тому випадку, коли податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року подано «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (додаток 8) відносно ТОВ «Група АВ», а також копії первинних документів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість: накладна №2506-12 від 25 червня 2012 року, акт №ОУ-0005 від 25 червня 2012 року, податкові накладні №2 від 14 червня 2012 року, №4 від 25 червня 2012 року, платіжні доручення №20-04517 від 14 червня 2012 року, №20-05152 від 05 липня 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки від 19 листопада 2012 року №1340/4050/2310/30307207, підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України є те, що, на думку податкового органу, у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Податковий кодекс України не містить обмежень/заборон або обов'язку покупця товарів/послуг, у разі порушення продавцем таких товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, подачі заяви із скаргою до податкової декларації виключно у податковому періоді, коли складено таку податкову накладну. Крім того, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України кореспондується з п.198.6 ст.198 цього ж кодексу, у зв'язку з чим, за вказаних обставин покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на відповідного постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної за будь-який звітний податковий період у рамках зазначеного строку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем пп.14.1.18 п. 14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0000212310, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 29 липня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.