Рішення

від 18.10.2011 по справі 5015/479/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа № 5015/479/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Куксова В.Г., представника відповідача Айкашевої М.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Оптімекс", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Діамант", с. Наварія, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімекс Україна", м. Львів про стягнення 321805 грн. 52 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Оптімекс", м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Діамант", с. Наварія про стягнення 321805 грн. 52 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 04.02.2011 р. призначив розгляд справи на 21.02.2011 р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімекс Україна". Розгляд справи відкладався на 10.03.2011 р., 05.10.2011 р., 18.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.03.2011 р. провадження у справі №5015/479/11 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.08.2011 р. провадження у справі №5015/479/11 було поновлено.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що ТзОВ "Оптімекс" поставив відповідачу по накладній товар на загальну суму 265438 грн. 10 коп., який останнім не оплачено. ТзОВ "Оптімекс" надіслав відповідачу вимогу про оплату боргу, яка залишена останнім без розгляду та задоволення. 19.07.2010 р. між позивачем та ТзОВ "Оптімекс" було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТзОВ "Оптімекс" передало позивачу право вимоги до відповідача за вищевказаною накладною. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 265438 грн. 10 коп. Враховуючи наведене, представник позивача просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в розмірі 265438 грн. 10 коп., а також 3% річних в сумі 13897 грн. 32 коп. та інфляційні втрати в сумі 42470 грн. 10 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем. Також зазначив, що у відповідача склалося важке фінансове становище, у зв'язку з чим він не в змозі своєчасно виконати свої зобов'язання перед позивачем. Враховуючи наведені обставини, просив суд розстрочити виконання рішення суду на один рік.

Представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТзОВ "Оптімекс" 04.03.2009 р. було поставлено ТзОВ "СЦ "Діамант" згідно накладної №002 від 04.03.2009 р. товар на загальну суму 265438 грн. 10 коп.

26 березня 2009 р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій вимагав оплатити заборгованість в розмірі 265438 грн. 10 коп. протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги. ТзОВ "СЦ "Діамант" вказану вимогу залишило без розгляду, суму коштів не оплатило.

19 липня 2010 р. між ТзОВ "Оптімекс" (первинний кредитор) та позивачем (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги.

Згідно п. 1 договору відступлення права вимоги від 19.07.2010 р., первинний кредитор відступає новому кредитору право грошової вимоги до ТзОВ "СЦ "Діамант", яке виникло на підставі поставки товару згідно накладної №002 від 04.03.2009 р на загальну суму 265438 грн. 10 коп.

12 серпня 2010 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення за вих. №11 про заміну кредитора у зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 265438 грн. 10 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), третя особа здійснила поставку відповідачу товару, що підтверджується належним чином оформленими накладними. Таким чином, третя особа вчинила дії щодо передачі товару та передала такий, а відповідач прийняв товар, підтвердивши прийняття підписом уповноваженої особи на накладних та скріпленням печаткою.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача по договору перейшло право вимоги до боржника (відповідача) у зв'язку з несплатою ним вартості товару, отриманого згідно накладних. Факт отримання товару відповідачем не спростовано. У зв'язку з несплатою вартості отриманого товару, відповідачу надсилалася вимога про оплату, яка останнім не була розглянута, сума боргу не погашена.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 13897 грн. 32 коп. та інфляційні втрати в сумі 42470 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 265438 грн. 10 коп. основного боргу, 13897 грн. 32 коп. 3% річних та 42470 грн. 10 коп. інфляційних втрат.

Стосовно заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення, то враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується наданою відповідачем фінансово-бухгалтерською звітністю, відсутністю обігових коштів, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання судового рішення на шість місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Позивачем заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 321805 грн. 52 коп. за товар, отриманий по накладній №002 від 04.03.2009 р. (справа №5015/479/11).

Як вбачається з поданого клопотання про зупинення, відповідач просить зупинити провадження у справі №5015/479/11 до вирішення справи №5015/5772/11. Предметом позову у справі №5015/5772/11 є визнання недійсним договору генерального підряду №02-07/2007 від 06.07.2007 р.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки представником відповідача не доведено пов'язаність справи №5015/479/11 із справою №5015/5772/11 та, у зв'язку з цим, неможливість вирішення спору у справі №5015/479/11 до набрання рішенням законної сили у справі №5015/5772/11.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 598, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Діамант", с. Наварія, вул. Шкільна, 2/3, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 32764382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Оптімекс", м. Львів, вул. Стороженка, 12 (ідентифікаційний код 36026932) 265438 грн. 10 коп. основного боргу, 13897 грн. 32 коп. 3% річних та 42470 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 3218 грн. 05 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстроченням виконання рішення суду на шість місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.