Постанова

від 29.04.2013 по справі 825/1034/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1034/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна Агенція «Голд Ф'юче» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна Агенція «Голд Ф'юче» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 20.12.2012 року: № 0005952320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17 068,00 грн.; № 0005962320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 155,00 грн. (6 524,00 грн. за основним платежем та 1 631,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0005972320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 318,00 грн.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що у 2011 році позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Техноторг-Ком» з приводу надання рекламних послуг. Так, між позивачем та ТОВ «Техноторг-Ком» укладено договір від 29.08.2011 року № 29/08-11 про надання рекламних послуг. Сума коштів, сплачених позивачем за отримані послуги, віднесена ним до складу валових витрат та суму ПДВ сплачену в ціні послуг до податкового кредиту. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку, а саме: договір про надання рекламних послуг, податкова накладна, акт прийому-передачі, платіжні доручення. Втім, перевіряючі не надали належної оцінки даним документам. Придбані позивачем послуги були використані в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим підприємство отримало прибуток, який був задекларований за період, що перевірявся, а також були відображені зобов'язання по ПДВ в деклараціях з ПДВ за цей же період. Отже, позивачем правомірно віднесено вартість придбаних послуг до складу валових витрат та суму ПДВ сплачену в ціні послуг до податкового кредиту. Всі операції по договору належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Таким чином, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 30.11.2012 року № 2604/22/30647929, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Техноторг-Ком» за вересень 2011 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт від 30.11.2012 року № 2604/22/30647929. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 17 068,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 524,00 грн. та завищено від'ємне значення за листопад 2011 року на суму 8 318,00 грн. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 року № 0005952320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17 068,00 грн.; № 0005962320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 155,00 грн. (6 524,00 грн. за основним платежем та 1 631,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0005972320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 318,00 грн. Також податковий орган посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техноторг-Ком» з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 21.03.2012 року № 345/23-04/36283352, яким встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Техноторг-Ком» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техноторг-Ком» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185 ПК України. Враховуючи вищенаведене усі операції купівлі-продажу за вересень 2011 року ТОВ «Техноторг-Ком» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Тому представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач (код 30647929) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 15.12.1999 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з 11.01.2000 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100054285 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.31-33).

Згідно довідки АА № 865494 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 73.11 рекламні агентства; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 58.19 інші види видавничої діяльності; 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (а.с.34).

Працівником ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі направлення від 21.11.2012 № 3424, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 21.11.2012 року № 3449, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Техноторг-Ком» за вересень 2011 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт від 30.11.2012 року № 2604/22/30647929 (а.с.13-27).

В акті перевірки від 30.11.2012 року № 2604/22/30647929 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17 068,00 грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року - 17 068,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 524,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року - 6 524,00 грн. та завищено від'ємне значення за листопад 2011 року на суму 8 318,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012:

- № 0005952320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17 068,00 грн. (а.с.29);

- № 0005962320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 155,00 грн. (6 524,00 грн. за основним платежем та 1 631,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.28);

- № 0005972320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 318,00 грн. (а.с.30).

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що у серпні 2011 року позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Техноторг-Ком» (код ЄДРПОУ 36283352) з приводу надання рекламних послуг.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Техноторг-Ком» (Виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг від 29.08.2011 року № 29/08-11 (а.с.59-62) та специфікацію до нього (а.с.63).

Відповідно до вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по наданню рекламних послуг (п.1.1).

Згідно п. 2.1 Договору Виконавець надає Замовнику наступні послуги: маркетингові послуги, реклама на радіо, реклама на телебаченні, розміщення інформаційних матеріалів в пресі, послуги брендмобілів, робота промоутерів, реклама на екранах міста.

На підтвердження факту належного надання Виконавцем Замовнику послуг за цим Договором Сторонами складається та підписується відповідний акт прийму-передачі послуг.

Згідно з пунктом 4.1 договору послуги по цьому договору, вказані у п. 1.2. договору, замовник оплачує в сумі 89 049,74 грн., у тому числі ПДВ 14 841,42 грн.

Згідно платіжних доручень № 5362, № 5363 та № 5364 послуги були оплачені в повному обсязі на рахунок Виконавця (а.с.67-69), який 30.09.2011 виписав податкову накладну № 51 на суму 89 049,74 грн., в т.ч. ПДВ - 14 841,62 грн. (а.с.65).

На підтвердження факту отримання зазначених послуг позивачем надано акт прийому-передачі від 30.09.2011, відповідно до якого Виконавцем повністю надано, а Замовником прийнято послуги передбачені договором № 29/08-11 від 29.08.2011 на суму 89 049,74 грн., у тому числі ПДВ - 14 841,42 грн. (а.с.64).

В судовому засіданні представником позивача надано пояснення, що вищезазначений договір з ТОВ «Техноторг-Ком», було укладено на виконання договору № 0064 на комплексне рекламне обслуговування, укладеного між ТОВ «Епіцентр К» (Замовник) та позивачем (Виконавець) 13.09.2011, відповідно до якого Замовник доручає Виконавцю з моменту підписання і до терміну закінчення дії договору забезпечення комплексного рекламного обслуговування своєї діяльності, а саме: виготовлення поліграфічної, шовкотрафаретної продукції; виготовлення та розміщення зовнішньої реклами; виготовлення та розміщення реклами в ЗМІ та на зовнішніх рекламних носіях; розміщення реклами в супермаркетах (на відеоносіях); виготовлення іншої рекламної продукції; поставка обладнання і матеріалів; послуги дизайну; інші види рекламних послуг (а.с.73-75).

Однак, необхідно зазначити, що договір укладений позивачем з ТОВ «Епіцентр К» - у вересні 2011 року, а з ТОВ «Техноторг-Ком» - у серпні 2011 року, тобто на місяць пізніше, що свідчить про неможливість укладення договору у серпні 2011 року з ТОВ «Техноторг-Ком» на виконання умов договору, який було укладено пізніше, а саме у вересні 2011 року.

Крім того, згідно даних акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 345/23-04/36283352 від 21.03.2012 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техноторг-Ком» з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011 року, основним видом діяльності за КВЕД контрагента позивача - ТОВ «Техноторг-Ком» є 51.90.0 інші види оптової торгівлі (а.с.113-126).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів не вбачається, що укладений з контрагентом правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином не відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем не було дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що в ході проведення перевірки контролюючим органом були встановлені наступні обставини.

Актом перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 345/23-04/36283352 від 21.03.2012 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техноторг-Ком» з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011 року (а.с.113-126) було встановлено наступне: відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Декларація з податку на додану вартість за період вересень 2011 року до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надана. Остання податкова звітність до ДПІ надана за серпень 2011 року.

За період вересень 2011 року ТОВ «Техноторг-Ком» не задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Але в базі АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» визначені контрагенти-покупці, податковий кредит яких сформовано за рахунок придбання товарів у ТОВ «Техноторг-Ком» за період вересень 2011 року на суму ПДВ 3 130 048,60 грн.

Згідно пояснення, наданого службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.10.2011 за № 5791/ДПІ/26-10/3, засновник та директор підприємства ОСОБА_1 не причетний до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Техноторг-Ком», та не здійснював жодних фінансово-господарських взаємовідносин з іншими підприємствами.

ТОВ «Техноторг-Ком» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Операції ТОВ «Техноторг-Ком» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання то продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Техноторг-Ком» є иключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Техноторг-Ком» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Перевіркою зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Техноторг-Ком» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техноторг-Ком» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185 ПК України.

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за період вересень 2011 року ТОВ «Техноторг-Ком» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Згідно пункту 4 даного акту ТОВ «Техноторг-Ком» порушено:

п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 ПК України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період складають 0 грн.;

п.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст. ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техноторг-Ком» із зазначеними у акті перевірки покупцями.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив, що він реально отримав: маркетингові послуги, рекламу на радіо та телебаченні, розміщення інформаційних матеріалів в пресі, послуг брендмобілів, роботи промоутерів, реклами на екранах міста від ТОВ «Техноторг-Ком», а саме не надано доказів, які саме маркетингові послуги отримано, в якому вигляді відбувалась реклама на телебаченні та радіо, не надано жодного примірника будь-якої преси, в якій розміщені інформаційні матеріали, тощо.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ виникає зокрема, у разі: реального здійснення операцій; документального підтвердження фактично вчинених операцій сукупністю первинних та інших документів (у т.ч. податкових накладних), які є юридично значимими та які зазвичай супроводжують такого роду операції (в залежності від характеру товарів, умов їх постачання, тощо); наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); придбання товарів та послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності платника податку та зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків.

При цьому, суд зазначає, що наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що результати, відображені у даних податкового обліку позивача з учасником господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності дій контрагента з учасником такої операції. А якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за її змістом, який відображений в укладеному платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Аналогічна позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах № К/9991/411/1, № К-37491/10.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем не підтверджують обставини на які позивач посилається в обґрунтуванні позовних вимог, та були спростовані доводами ДПІ у м. Чернігові ДПС, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Голд Ф'юче» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко