Ухвала

від 16.07.2013 по справі 825/1034/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1034/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Голд Ф`юче» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Голд Ф`юче» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Чернігові ДПС від 20.12.2012 року:

- № 0005952320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17 068,00 грн.;

- № 0005962320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 155,00 грн. (6 524,00 грн. за основним платежем та 1 631,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0005972320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 318,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом на підставі направлення від 21.11.2012 року № 3424, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 21.11.2012 року № 3449, проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Техноторг-Ком» за вересень 2011 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт від 30.11.2012 року № 2604/22/30647929 (а.с.13-27).

В акті перевірки від 30.11.2012 року № 2604/22/30647929 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 17 068,00 грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 року - 17 068,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 524,00 грн., в тому числі за листопад 2011 року - 6 524,00 грн. та завищено від'ємне значення за листопад 2011 року на суму 8 318,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 року:

- № 0005952320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 17 068,00 грн. (а.с.29);

- № 0005962320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8 155,00 грн. (6 524,00 грн. за основним платежем та 1 631,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.28);

- № 0005972320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8 318,00 грн. (а.с.30).

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у серпні 2011 року мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Техноторг-Ком» (код ЄДРПОУ 36283352) з приводу надання рекламних послуг.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Техноторг-Ком» (Виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг від 29.08.2011 року № 29/08-11 та специфікацію до нього (а.с.59-62, 63).

Відповідно до вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по наданню рекламних послуг (п.1.1).

Згідно п. 2.1 Договору Виконавець надає Замовнику наступні послуги: маркетингові послуги, реклама на радіо, реклама на телебаченні, розміщення інформаційних матеріалів в пресі, послуги брендмобілів, робота промоутерів, реклама на екранах міста.

На підтвердження факту належного надання Виконавцем Замовнику послуг за цим Договором Сторонами складається та підписується відповідний акт прийму-передачі послуг.

Згідно з пунктом 4.1 договору послуги по цьому договору, вказані у п. 1.2. договору, замовник оплачує в сумі 89 049,74 грн., у тому числі ПДВ 14 841,42 грн.

Згідно платіжних доручень № 5362, № 5363 та № 5364 послуги були оплачені в повному обсязі на рахунок Виконавця, який 30.09.2011 року виписав податкову накладну № 51 на суму 89 049,74 грн., в т.ч. ПДВ - 14 841,62 грн. (а.с.65, 67-69).

На підтвердження факту отримання зазначених послуг позивачем надано акт прийому-передачі від 30.09.2011 року, відповідно до якого Виконавцем повністю надано, а Замовником прийнято послуги передбачені договором № 29/08-11 від 29.08.2011 року на суму 89 049,74 грн., у тому числі ПДВ - 14 841,42 грн. (а.с.64).

Позивачем зазначено, що вищезазначений договір з ТОВ «Техноторг-Ком», було укладено на виконання договору № 0064 на комплексне рекламне обслуговування, укладеного між ТОВ «Епіцентр К» (Замовник) та позивачем (Виконавець) 13.09.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає Виконавцю з моменту підписання і до терміну закінчення дії договору забезпечення комплексного рекламного обслуговування своєї діяльності, а саме: виготовлення поліграфічної, шовкотрафаретної продукції; виготовлення та розміщення зовнішньої реклами; виготовлення та розміщення реклами в ЗМІ та на зовнішніх рекламних носіях; розміщення реклами в супермаркетах (на відеоносіях); виготовлення іншої рекламної продукції; поставка обладнання і матеріалів; послуги дизайну; інші види рекламних послуг (а.с.73-75).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що договір укладений між позивачем та ТОВ «Епіцентр К» - у вересні 2011 року, а з ТОВ «Техноторг-Ком» - у серпні 2011 року, тобто на місяць пізніше, що свідчить про неможливість укладення договору у серпні 2011 року з ТОВ «Техноторг-Ком» на виконання умов договору, який було укладено пізніше, а саме у вересні 2011 року.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовідносини за спірним правочином не відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, оскільки з наданих позивачем доказів не вбачається, що укладений з контрагентом правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з цим, актом перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 345/23-04/36283352 від 21.03.2012 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техноторг-Ком» з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011 року було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Декларація з податку на додану вартість за період вересень 2011 року до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надана. Остання податкова звітність до ДПІ надана за серпень 2011 року.

За період вересень 2011 року ТОВ «Техноторг-Ком» не задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Згідно пояснення, наданого службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.10.2011 року за № 5791/ДПІ/26-10/3, засновник та директор підприємства ОСОБА_3 не причетний до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Техноторг-Ком», та не здійснював жодних фінансово-господарських взаємовідносин з іншими підприємствами.

ТОВ «Техноторг-Ком» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Операції ТОВ «Техноторг-Ком» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання то продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Техноторг-Ком» є иключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Отже, з наведеного вбачається, що ТОВ «Техноторг-Ком» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Зазначеною перевіркою зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Техноторг-Ком» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техноторг-Ком» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185 ПК України.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, про те, що усі операції купівлі-продажу за період вересень 2011 року ТОВ «Техноторг-Ком» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, згідно акту ТОВ «Техноторг-Ком» порушено п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 ПК України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період складають 0 грн.; п.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст. ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Техноторг-Ком» із зазначеними у акті перевірки покупцями.

Разом з цим, позивачем не надано суду жодного доказу, який би міг підтвердити те, що він реально отримав маркетингові послуги, рекламу на радіо та телебаченні, розміщення інформаційних матеріалів в пресі, послуг брендмобілів, роботи промоутерів, реклами на екранах міста від ТОВ «Техноторг-Ком», а саме не надано доказів, які саме маркетингові послуги отримано, в якому вигляді відбувалась реклама на телебаченні та радіо, не надано жодного примірника будь-якої преси, в якій розміщені інформаційні матеріали, тощо, а тому дає підстави суду вважати, що результати, відображені у даних податкового обліку позивача з учасником господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності дій контрагента з учасником такої операції.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції викладеною в постанові від 24 квітня 2013 року про те, що докази надані позивачем не підтверджують обставини на які позивач посилається в обґрунтуванні позовних вимог, та були спростовані доводами ДПІ у м. Чернігові ДПС, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Голд Ф'юче» задоволенню не підлягають.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Голд Ф'юче» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18.07.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко .

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.