Постанова

від 18.04.2013 по справі 827/760/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251 Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року Справа №827/760/13-а 10 год. 43 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представників позивача: Туришева С.В., Стадника О.М.,

представника відповідача - Обухової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 13 березня 2013 року № 0000062210, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 315 481 гривні 25 копійок, з яких: 252 385 гривень 00 копійок - основний платіж, 63 096 гривень 25 копійок - фінансова санкція в частині 315 443 гривень 17 копійок, з яких: 252 354 гривні 54 копійки - основний платіж, 63 088 гривень 63 копійки - штрафні санкції.

Позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі з підстав, зазначених у запереченнях проти позову.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 841583.

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія".

За результатами перевірки складено акт від 05 березня 2013 року № 344/22.1-08/32777480 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року. Акт перевірки отримано позивачем 05 березня 2013 року.

На підставі акту перевірки від 05 березня 2013 року, державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000062210, яким позивачу визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 315 481 гривню 25 копійок, в тому числі: 252 385 гривень 00 копійок - основний платіж, 63 096 гривень 25 копійок - фінансова санкція.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000062210 є висновок державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про відсутність податкових накладних, а саме: від 13 жовтня 2010 року № 28131 на суму податку на додану вартість у розмір 30 гривень 46 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "КПІ-Сервіс"; від 27 квітня 2011 року № 4 на суму податку на додану вартість у розмірі 66 661 гривні 47 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаекотехнології"; від 05 липня 2011 року № 3 на суму податку на додану вартість у розмірі 26 846 гривень 13 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаекотехнології"; від 13 травня 2011 року № 2 на суму податку на додану вартість у розмірі 81 972 гривні 38 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель"; від 14 липня 2011 року № 58 на суму податку на додану вартість у розмірі 76 875 гривень 83 копійки від товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-Трейд", внаслідок чого товариством з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" порушено пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункти 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" не оспорює висновок акту перевірки по податковій накладній від 13 жовтня 2010 року № 28131 на суму податку на додану вартість у розмір 30 гривень 46 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "КПІ-Сервіс".

Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду: у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом наведених норм Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, які мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) витрат та сплачених у ціні цих товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

У свою чергу, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вже було зазначено, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2013 року № 0000062210 став висновок державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про відсутність податкових накладних на підставі яких позивач сформував податковий кредит.

З пояснень представників позивача, що не були спростовані належними та допустимими доказами представником відповідача вбачається, що особам, що здійснювали перевірку було надано податкові накладні та інші первинні документи.

Крім того, акт перевірки директором товариства позивача підписано з зазначення, що з пунктом 3.2 перевірки він не згоден та те, що заперечення буде подано у строки, передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу другого пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з абзацом четвертим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення прийнято 13 березня 2013 року.

Тобто, приймаючи спірне повідомлення-рішення відповідач не врахував приписів Податкового кодексу України щодо того, що за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків та того, що строк для подачі цих заперечень ще не закінчився.

Так, останнім днем для подачі заперечень було 13 березня 2013 року, а відповідач вже 13 березня 2013 року прийняв оскаржуване рішення.

З досліджених у судовому засіданні податкових накладних, що було направлено позивачем разом із запереченнями до акта перевірки (підтверджується описом вкладення у цінний лист), суд вважає, що податковий орган дійшов помилкового висновку про не підтвердження сум податкового кредиту.

Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомлені-рішенні від 13 березня 2013 року № 0000062210 відсутнє посилання на статтю законодавчого акту, яку було порушено позивачем.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Проте, державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби ця норма не була врахована стовно податкових накладних: від 27 квітня 2011 року № 4 на суму податку на додану вартість у розмірі 66 661 гривні 47 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаекотехнології", від 13 травня 2011 року № 2 на суму податку на додану вартість у розмірі 81 972 гривень 38 копійок від товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель".

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача не доведено суду правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 13 березня 2013 року № 0000062210, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 315 481 гривні 25 копійок, з яких: 252 385 гривень 00 копійок - основний платіж, 63 096 гривень 25 копійок - фінансова санкція в частині 315 443 гривень 17 копійок, з яких: 252 354 гривні 54 копійки - основний платіж, 63 088 гривень 63 копійки - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України (державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

23 квітня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко