Ухвала

від 12.12.2006 по справі 7/347ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/347ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

12.12.2006 року                                                Справа № 7/347ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                  Журавльової Л.І.

суддів                                        Бородіної Л.І.

                                                  Перлова Д.Ю.

При секретарі                               Шабадаш Д.С.

За участю представників

сторін:

від позивача:          повноважний представник у судове

                                             засідання не прибув;

від відповідача:                            Пєвнєва О.М., заступник директора

                                             ТОВ „Техліс”, довіреність №07

                                             від 12.12.06;

                                              Трішин В.В., довіреність №б/н від

                                              12.12.06, представник по довіреності;

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги          Товариства з обмеженою

                                              відповідальністю „Техліс”, м.Лисичанськ

                                              Луганської області

на постанову          

господарського суду               Луганської області

від           31 серпня 2006 року

у справі           №7/347ад  

за позовом            Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів                        

до відповідача          Товариства з обмеженою

                                              відповідальністю „Техліс”, м.Лисичанськ Луганської області

про          стягнення 9462 грн. 50 коп.      

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техліс”, м.Лисичанськ Луганської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для  працевлаштування інвалідів за 2005 рік в розмірі 9462 грн. 50 коп.

Господарський суд Луганської області постановою від 31.08.06 у справі №7/347ад (суддя Калашник Т.Л.) позов задовольнив повністю.

       Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техлис”,                     на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  адміністративно-господарські санкції у сумі 9462 грн. 50 коп.

Постанова господарського суду Луганської області мотивована тим, що позивачем  доведено суду виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові  штрафних санкцій у сумі 9462 грн. 50 коп.  

Відповідачем не виконано обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2005 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, не вносились  в колективний договір, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29.12.04 № 338,  за 2005 рік (а.с.10) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 72 особи, фонд оплати праці штатних працівників –681,3 тис. грн., фактично на підприємстві відповідача працевлаштовано у 2005 році 2 інваліда. За розрахунком позивача відповідач повинен був працевлаштувати у 2005 році  3 інвалідів та перерахувати  штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005 рік у сумі  9462 грн. 50 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техлис” не погодилось з постановою господарського суду Луганської області від 31 серпня 2006 року у справі №7/347ад, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №б/н від 27.09.06, якою просить скасувати постанову  господарського суду Луганської області від 31.08.06 у справі №7/347ад.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник зазначає, що господарським судом Луганської області допущено порушення   матеріального права у зв”язку з неправильним застосуванням  матеріальних норм, а саме п.п. 1, 3 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95 №314  та ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні” від 21.03.91 №875-ХІІ.

Момент фактичного створення та існування робочого місця  інваліда визначається моментом його атестації  і введенням в дію шляхом працевлаштування  на ньому інваліда, а саме працевлаштуванням  має займатися згідно положень чинного законодавства установи  та організації перелічені в ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Господарський суд Луганської області, встановивши, що відповідач повинен  був створити такі  у 2005 році 3 робочих місця, не дослідив питання, чи міг відповідач створити такі робочі місця за відсутності направлених  для працевлаштування інвалідів і той момент, коли та як вони мали бути фактично створені відповідно до приписів п.3 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 №314 та з чиєї вини інваліди не були працевлаштовані.

 Луганське обласне відділення Фонду  соціального захисту інвалідів подало заперечення на апеляційну скаргу  №03-01/5488 від 26.10.06, вважає  постанову господарського суду Луганської області від 31.08.06 у справі №7/347ад  законною та обгрунтованою.

Відділення зазначає, що  відповідачем не вжито відповідних заходів щодо працевлаштування інвалідів.

У справі знаходяться відповідні докази бездіяльності підприємства, тобто документи, які підтверджують відсутність проведеної атестації робочих місць, не інформування  Центру зайнятості населення, Управління праці та соціального захисту населення, а також Фонду соціального захисту інвалідів про бажання працевлаштувати інвалідів.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.06 у справі №7/347ад для розгляду апеляційної скарги            ТОВ „Техлис” на постанову господарського суду Луганської області від 31.08.06 у справі №7/347ад призначено судову колегію у складі:                                 Журавльова Л.І. –суддя –головуючий,  Бородіна Л.І. –суддя, Перлов Д.Ю. –суддя.

Ухвалою  Луганського апеляційного господарського суду від 31.10.06 у справі №7/347ад  порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Техлис”, справа призначена до розгляду на 21.11.06.

Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду  апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду   дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Техлис” залишається без задоволення, а  постанова від 31.08.06 у справі  №7/347ад без змін з  наступних підстав.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).

У відповідності з пунктом 1  Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів.

Пунктом 3 цього Положення передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, яке не зайняте інвалідом.

Підпунктами 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, передбачено, що підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертної комісії. Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 2 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, регламентовано, що робочим місцем інваліда може бути як звичайне робоче місце, так і спеціалізоване робоче місце інваліда.

Пунктом 3 Положення вказано, що “робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда”. У пункті 14 цього Положення визначено, що підприємства створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. А в пункті 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року №83, зазначено: “Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів Управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в м. Києві та м. Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда”.

Чинним законодавством встановлені вимоги до створення робочих місць для інвалідів, порядку їх працевлаштування, визначена відповідальність підприємств за недотримання цих вимог.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29.12.04 № 338,  за 2005 рік (а.с.10) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 72 особи, фонд оплати праці штатних працівників –681,3 тис. грн., фактично на підприємстві відповідача працевлаштовано у 2005 році 2 інваліда. За розрахунком позивача відповідач повинен був працевлаштувати у 2005 році  3 інвалідів.

Пункт 4 Порядку  сплати підприємствами (об'єднаннями),  установами і організаціями  штрафних санкцій до  відділення  Фонду соціального  захисту  інвалідів, акумуляції,  обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 (далі - Порядок),  передбачає, що штрафні  санкції  сплачуються  підприємствами  самостійно не пізніше  15 квітня року, що настає  за звітним.  

У разі несплати  штрафних  санкцій  в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

        Відповідач вищевказані  штрафні санкції не перерахував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2005 році у розмірі 9462 грн. 50 коп.

Згідно з п.п. 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

          Як вбачається з матеріалів справи, у  2005 році вказані вище органи, не направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування,  оскільки відповідач належним чином не інформував ці органи про наявність робочих місць для інвалідів, звіти за формою 3-ПН відповідач надавав до місцевого центру зайнятості , не зазначаючи про наявність робочих місць для інвалідів.

Діям зазначених органів по направленню та працевлаштуванню інвалідів мають передувати дії відповідача.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2005 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, не вносились  в колективний договір заходи щодо працевлаштування інвалідів, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивачем  доведено суду виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові  штрафних санкцій у сумі 9462 грн. 50 коп.

Судом першої інстанції вірно вказано про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин, господарським судом Луганської області обгрунтовано позов задоволено повністю.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи ТОВ „Техлис”  спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова господарського суду Луганської області  відповідає чинному законодавству і  скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Техлис” на постанову господарського суду Луганської області від 31.08.06  у справі №7/347ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 31.08.06 у справі №7/347ад залишити без змін.

3.  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                    Л.І. Журавльова

Суддя                                                             Л.І. Бородіна

Суддя                                                      Д.Ю.Перлов

Помічник судді                                               С.О.Шинкарюк