Рішення

від 23.04.2013 по справі 918/387/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2013 р. Справа № 918/387/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод побутової хімії "МИЛАМ", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р", м. Рівне

про стягнення в сумі 26 884 грн. 45 коп.

представники:

від позивача - Кім В.В. - представник;

від відповідача - не з'явився.

Представнику позивача, який прибув в засідання суду права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу -не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод побутової хімії "МИЛАМ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго - Р" про стягнення в сумі 26 884 грн. 45 коп.

Ухвалою господарського суду від 26 березня 2013 року порушено справу та прийнято заяву до розгляду, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2013р.

8 квітня 2013 року господарському суду представником позивача подано клопотання (вхідний номер канцелярії суду 5496/13) від 02.04.2013р. про долучення до матеріалів справи копії статуту ТзОВ "Завод побутової хімії "МИЛАМ"; письмове підтвердження відсутності провадження і інших органах щодо того ж самого предмету та між тими ж сторонами; копій висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.08.2012 р. № 05.03.02-04/82288 "Засіб рідкий ароматизований санітарно-гігієнічний "Сантрі-Мілам гель", від 16.08.2012 р. № 05.03.02-04/82291 "Засіб рідкий ароматизований санітарно-гігієнічний "Сантрі-Мілам", від 16.08.2012 р. № 05.03.02-04/82290 "Вибілюючий засіб "Білизна-Мілам", від 16.08.2012 р. № 05.03.02-04/82293 "Вибілюючий засіб "Білизна-Мілам", від 16.08.2012 р. № 05.03.02-04/82292 "Вибілюючий засіб "Білизна-Мілам гель", від 19.11.2012 р. № 05.03.02-04/113197 "Засіб для миття скла "МІЛАМ", від 13.12.2010 р. № 05.03.02-04/98389 "Засіб для миття скла "МІЛАМ", від 28.03.2012 р. № 05.03.02-04/25187 "Засоби миючі ароматизовані "МілаМ" для миття посуду та "МілаМ" універсальний"; копій сертифікатів відповідності Серія ВВ № 602752 "Засіб для миття скла "МІЛАМ", Серія ВВ № 602754 "Засоби рідкі ароматизовані санітарно-гігієнічні "САНТРІ-МІЛАМ", Серія ВВ № 602753 "Вибілюючі засоби "БІЛИЗНА-МІЛАМ ", Серія ВВ № 531887 "Засоби мийні ароматизовані "МІЛАМ"; копії Свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ "Завод побутової хімії "МИЛАМ".

9 квітня 2013 року господарському суду представником позивача подано клопотання (вхідний номер канцелярії суду 5651/13) від 09.04.2013 р. про долучення до матеріалів справи оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з неявкою в судове засідання, призначене на 09.04.2013 р., представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 23.04.2013 р.

22 квітня 2013 року господарському суду представником позивача подано клопотання (вхідний номер канцелярії суду 6938/13) про долучення до матеріалів справи заяви про уточнення позовних вимог, копії податкової накладної № 155 від 13.07.2012 р., копії податкової накладної № 219 від 24.09.2012 р., копії податкової накладної № 52 від 02.08.2012 р., копії товарно-транспортної накладної № 155 від 13.07.2012 р., копії товарно-транспортної накладної № 219 від 24.09.2012 р., копії товарно-транспортної накладної № 52 від 02.08.2012 р., копії платіжного доручення № 6416 від 17.09.2012 р., довідку Управління Державної казначейської служби України у м. Рівному Рівненської області.

Представник позивача в заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 24 753,83 грн., неустойку - пеню в розмірі 1 231,73 грн., три відсотки річних в розмірі 247,02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 74,26 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду та розцінюється, як заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та трьох процентів річних, в частині стягнення інфляційних, як заява про збільшення позовних вимог.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З врахуванням вказаної заяви розмір позовних вимог становить 26 306,84 грн. Позивач як доказ сплати судового збору надав платіжне доручення № 324 від 15.02.2013 р. на суму 1720,50 грн.

В судовому засіданні 23.04.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, та наполягала на їх задоволенні.

В судове засідання, призначене на 23.04.2013 р., відповідач повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції -листів, якими надіслано копії ухвали господарського суду про прийняття позовної заяви до розгляду, порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні, суд встановив наступне.

31 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод побутової хімії "МИЛАМ" (далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (далі Відповідач, Покупець), було укладено договір поставки № 31-07/11 (а.с. 12-14), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити товари, а Покупець приймає у власність товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару його кількість, асортимент і ціна, не більша, ніж у специфікації. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками цих підприємств.

На виконання умов договору позивач фактично поставив ТзОВ "Арго-Р" товар на загальну суму 40 130, 40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: від 13 липня 2012 року № БХ-00000155, від 2 серпня 2012 року № БХ-00000052, від 24 вересня 2012 року № БХ-00000219 (а.с.а.с.16-16) та товарно-транспортними накладними від 13 липня 2012 р. № 155, від 24 вересня 2012 р. № 219, від 2 серпня 2012 р. № 52 (а.с.а.с. 91-93).

Позивач 27.08.2012 р., 31.10.2012 р. та 9.10.2012 р. скерував на адресу відповідача, претензії (а.с.а.с.19-22) з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 40 130, 40 грн. за відпущений товар згідно вищевказаних накладних, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Також, 31 жовтня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату існуючої заборгованості, яка відповідачем залишена без реагування.

Таким чином, всього позивачем на виконання умов договору поставки від 31 липня 2011 року № 31-07/11 було відпущено ТзОВ "Арго-Р" товар на загальну суму 40 130, 40 грн. Доказів, які б свідчили про протилежне, суду не подано.

Відповідно до пункту 2.1. Договору покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

У строки визначені Договором відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково в сумі 15 376 грн. 80 коп. Вказана обставина підтверджується наявним у матеріалах справі платіжним дорученням № 6416 (а.с. 94). Таким чином, станом на день звернення позивача до суду несплаченими залишились 24 753 грн. 60 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором поставки від 31 липня 2011 року № 31-07/11 у розмірі 24 753, 60 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог ТзОВ "МИЛАМ" про стягнення цієї суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ "Арго-Р"своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 1 231, 73 грн. відповідно до розрахунку, який доданий до заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.8. Протоколу узгодження розбіжностей від 31.07.2011 р. до Договору поставки від 31.07.2011 р. № 30-07/4 за порушення покупцем встановлених термінів оплати Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі 0,1 % (одна десята відсотка) відсотків суми боргу за кожен день прострочення, але всього в розмірі не більше 10 % (десяти відсотків).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи позивач нарахував відповідачу пеню з врахуванням обмежень встановлених вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки, заявлений позивачем до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовна вимога ТзОВ "МИЛАМ" про стягнення пені, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в розмірі 1 231, 73 грн.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач просив суд стягнути на його користь три проценти річних в сумі 247, 02 грн. та втрати від інфляції в розмірі 74, 26 грн. нарахованих на суму основного боргу відповідно до розрахунків, які містяться в матеріалах справи.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення вказаних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд вважає обґрунтованими вимоги ТзОВ "МИЛАМ" про стягнення коштів в сумі 26 306, 84 грн. з ТзОВ "Арго-Р", з яких: 24 753, 83 грн. - основний борг, 1 231, 73 грн. - пеня, 247, 02 грн. - три відсотки річних, 74, 26 грн. - втрати від інфляції.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.4, 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"(33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 31299420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛАМ" (91033, м. Луганськ, вул. Звейнека, 147-Б, код ЄДРПОУ 31784256) 26 306 (двадцять шість тисяч триста шість) грн. 84 коп., з яких: 24 753 (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. - основний борг, 1 231 (одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 73 коп. - пеня, 247 (двісті сорок сім) грн. 02 коп. - три відсотки річних, 74 (сімдесят чотири) грн. 26 коп. - втрати від інфляції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р"(33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 31299420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИЛАМ" (91033, м. Луганськ, вул. Звейнека, 147-Б, код ЄДРПОУ 31784256) 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 25 квітня 2013 року.

Суддя Трускавецький В.П.