Постанова

від 09.04.2013 по справі 820/712/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. № 820/712/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "АСС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0001162220 від 27.09.2012р., №0001392220 від 15.10.2012р.

В обґрунтування позову вказано, що посилання ДПІ в обґрунтування своєї позиції на Акт іншого податкового органу у будь-якому випадку не може братись до уваги, оскільки він не має для податкового органу наперед встановленої сили та не може визнаватись доказом правомірності донарахування податків іншому платнику податку - ТОВ АК «АСС СКАЙ», оскільки він не звільняє податковий орган від обов'язку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків конкретної господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав позов ні вимоги у повному об'ємі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки викладені в акті перевірки є законними та обґрунтованими а отже і податкове повідомлення-рішення є таким що винесено на підставі фактично встановлених порушень.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено позапланову перевірку ТОВ «АСС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Амалія Сервіс Плюс» за період з 01.02.2011р. по 31.12.2011р.

За результатами якої було складено акт перевірки №1681/2220/23914837 від 11.09.2012р., а саме позивачем порушень положення п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Амалія Сервіс Плюс» на суму 94064 грн., у тому числі за січень 2012 року на суму - 94064 грн.

На підставі вказаного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м.Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001162220 від 27.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 141096,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 94064,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 47032,00 грн.);

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «АСС» оскаржило його у встановленому нормами діючого законодавства порядку до ДПС у Харківській області.

Рішенням від 27.11.2012р. №5897/10/10.2-17 за результатами розгляду скарги податковим органом обласного рівня було відмолено в задоволенні скарги.

Також судом встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АСС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ АК «АСС СКАЙ» за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р..

За результатами якої було складено акт перевірки №1915/22/23914837 від 21.09.2012р. яким встановлено, що позивачем порушено вимог п.п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 ПК України відповідно до якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 126672 грн.

На підставі вказаного акту перевірки керівником ДПІ у Московському районі м.Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0001392220 від 15.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 190008,00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 126672,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63336,00 грн.).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «АСС» оскаржило його у встановленому нормами діючого законодавства порядку до ДПС у Харківській області

Рішенням від 30.11.2012р. №5957/10/10.2-17 за результатами розгляду скарги податковим органом обласного рівня було відмовлено в задоволенні скарги підприємства.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «АСС» оскаржило його у встановленому нормами діючого законодавства порядку до ДПС України.

Рішенням від 15.01.2013р. (отримано 18.01.2013р.) №569//10-2115 за результатами розгляду скарг податковим органом вищого рівня було відмолено в їх задоволенні.

Суд зазначає, що підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень рішень є посилання відповідача в акті перевірки на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 192/22/33205879 від 22.06.2012р. Про результати проведення зустрічної звірки ПП "Амалія Сервіс Плюс" яким встановлено факт неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності за перевіряємий період та акту № 1031/22-104/34861783 від 22.06.2012р. «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «АК «АСС СКАЙ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ «АСС», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012 року. Відповідно до акту перевірки було встановлено: « у ТОВ „АСС-СКАЙ", код 34861783, відсутній факт реального вчинення господарських операцій з покупцем ТОВ „АСС", код 23914837 та постачальником ТОВ "ВОДА ХАРКОВА", код 35698873 за березень 2012 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ АК «АСС СКАЙ» було укладено угоду № 1 від 01 липня 2009 року щодо отримання ТМЦ, а саме гофрокартону та паперу в асортименті.

Суд зазначає, що виконання вище вказаного договору оформлене видатковими та податковими накладаними, оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями.

Транспортування товару відбувалось власним транспортом ТОВ «АСС», а саме погрузчіком між складами. Картон зберігався на відповідальному зберігання на складі, та в подальшому з нього були вироблені гофроящики на замовлення ТОВ «Слобожанський миловар».

Суд зазначає, що відповідач щодо вище зазначених обставин не заперечував, а лише зазначив, що відповідно до висновків ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова № 61 від 30.05.2012 року та № 84 від 10.07.2012 року щодо реальності господарської діяльності ТОВ «АСС» «відповідно до пояснень гол. бухгалтера ТОВ «АСС» та ТОВ АК «АСС-Скай» ОСОБА_2 придбання гофрокартону ТОВ АК «АСС-Скай» у березні, квітні 2012 року не відбувалось. Згідно її пояснень реалізований гофрокартон було придбано у листопаді 2011 року у ТОВ «Вода Харкова» та знаходиться на відповідальному зберіганні.

Також судом встановлено, що у період за грудень 2011 року - січень 2012 року «ТОВ «АСС» було придбано ТМЦ у ПП «Амалія Сервіс Плоюс» згідно договору поставки від 01.11.2011 року № 2П паперу, картону та ін. ТМЦ, та включено відповідні податкові накладні № 1 від 01.12.2011 року та № 4 від 10.12.2011 року до реєстру отриманих податкових накладних.

Оплата здійснювалась у безготівковій формі та підтверджується платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що відповідач щодо вище зазначених обставин не заперечує, а лише зазначив, що оскільки ПП «Амалія Сервіс Плюс» мало правовідносини з підприємством ТОВ «Промтехноопт», а отже факт реальності вчинених угод є непідтвердженим.

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ПП «Амалія Сервіс Плюс» та ТОВ АК»АСС Скай» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ПП «Амалія Сервіс Плюс» та ТОВ АК»АСС Скай» на підписання договору тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акти перевірок ПП «Амалія Сервіс Плюс» та ТОВ АК»АСС Скай», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ПП «Амалія Сервіс Плюс» та ТОВ АК»АСС Скай» правочину.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ПП «Амалія Сервіс Плюс» та ТОВ АК»АСС Скай», останні знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також були платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ПП «Амалія Сервіс Плюс» та ТОВ АК»АСС Скай» які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0001162220 від 27.09.2012 року; № 0001392220 від 15,10.2012 року винесені ДПІ у Московському районі м.Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч. 1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001162220 від 27.09.2012 року; № 0001392220 від 15,10.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 квітня 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.