Рішення

від 22.04.2013 по справі 908/715/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/16/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа № 908/715/13-г

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державне підприємство Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин «Агротехпостач» (вул. Чубанова, буд. 1, м. Запоріжжя, 69118),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин «Запоріжагротехпостач» (вул. Пестеля, буд.14, м. Запоріжжя, 69095),

третя особа: Державний реєстратор Виконавчого комітету Запорізької міської ради (Жовтневий район) (вул. Дзержинського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69063),

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Погосян М.А. - дов. № 355 від 20.02.2013р.;

від відповідача: Цибулевська С.О. - дов. № 02 від 04.03.2013р.

третьої особи: Сергеєва Т.І. - державний реєстратор

про: визнання недійсним статуту,-

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява державного підприємства Регіональний торгово-сервіснй центр сільгоспмашин «Агротехпостач» про визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин «Запоріжагротехпостач».

Ухвалою від 22.02.2013р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою від 25.03.2013р. розгляд справи був відкладений та для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради (жовтневий район).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що статут відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства України. Відповідні положення статуту порушують права та законні інтереси позивача. Так позивач звертає увагу суду на те, що єдиний засновник відповідача - ОСОБА_4, водночас є єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-оснастка», зареєстрованого в державному реєстрі за два роки до реєстрації статуту відповідача. Крім того, Підприємство відповідача зареєстровано за адресою проживання сторонньої особи. Ні офіс, ні навіть засновник підприємства за цією адресою не знаходяться. Також, реєструючи своє підприємство відповідачем використано найменування, тотожне найменуванню підприємства позивача. Використовуючи найменування тотожне найменуванню позивача, відповідачем порушуються права позивача, а саме: відповідач вводить в оману споживачів щодо товарів і послуг, які надає, тим самим знижує попит на товари і послуги позивача, привертаючи до себе його споживачів.

Позивач робить висновок, що це послужило причиною економічної кризи позивача та його банкрутства. При цьому ініціатором банкрутства позивача виступив відповідач. Вважає, що дії відповідача протизаконні і носять навмисний характер та мають на меті прибрати з ринку позивача, як свого конкурента.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає його безпідставно заявленим та необґрунтованим. Зокрема зазначає, що на момент реєстрації товариства у складі засновників було чотири фізичні особи. Крім того, статтею 50 Закону України «Про господарські товариства» не визначено вимог до перебування однієї особи учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю. Місцезнаходження товариства, вказане у статуті визначено, виходячи із умов договору найму приміщення, укладеного відповідачем з громадянкою ОСОБА_5 Щодо найменування відповідач стверджує, що воно не є тотожним найменуванню позивача. Сторони мають різні організаційно-правові форми, а назви відрізняються. Таким чином, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа , також заперечує проти задоволення позовних вимог, погоджується з доводами та запереченнями відповідача. Стверджує, що при проведенні державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин «Запоріжагротех-постач» державний реєстратор діяв у межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства та у спосіб, визначений законом.

Вивчивши матеріали справи та додатково надані сторонами докази, заслухавши представників учасників судового процесу, встановив .

05.11.2004р. була проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр сільськогосподарських машин «Запоріжагротехпостач», код ЄДРПОУ 33242601 (відповідач у справі).

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним статуту відповідача. Однією з підстав для визнання статуту відповідача недійсним позивач зазначає, що єдиний засновник відповідача - ОСОБА_4, водночас є єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-оснастка», зареєстрованого в державному реєстрі за два роки до реєстрації статуту відповідача. Дослідивши надану третьої особою копію реєстраційної справи судом встановлено, що таке твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки на момент реєстрації товариства у складі засновників було чотири фізичної особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Виходячи із змісту ст.. 92 Господарського кодексу України, преамбули та ст. 11-1 і ч. 5 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» статут товариства необхідно оцінювати на предмет відповідності його положень спеціальному закону, а тому в даному випадку слід керуватись ст.. 50 Закону України «Про господарські товариства», згідно з якою не визначено вимоги до перебування однієї особи учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальність створюється і діє на підставі статуту, в якому мають міститися відомості про місцезнаходження товариства.

У статуті відповідача вказується місцезнаходження - 69095, Запорізька область, місто Запоріжжя, Жовтневий район, вулиця Пестеля, 14. Ці дані підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру станом на 05 листопада 2012 року.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає виключний перелік документів, які подаються на державну реєстрацію юридичної особи і не містить вимоги для засновників подавати державному реєстратору документи щодо підтвердження місцезнаходження новоствореної юридичної особи.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву надана копія договору найму приміщення б/н від 01.01.2010р., відповідно до якого ТОВ «ТСЦСМ «Запоріжагротехпостач» (наймач) прийняв у строкове платне користування у ОСОБА_5 (наймодавець) приміщення, що знаходиться за адресою: 69095, АДРЕСА_1. Наявність даного договору спростовує твердження позивача про надання засновником відповідача державному реєстратору завідомо неправдивих відомостей щодо місцезнаходження товариства, що в свою чергу могло спричинити порушення чинного законодавства та прав і охоронюваних інтересів позивача.

З огляду на умови згаданого договору, суд не вбачає будь-яких порушень в цій частині збоку державного реєстратора при проведенні реєстрації ТОВ «ТСЦСМ «Запоріжагротехпостач».

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004р. № 65 (чинний на момент проведення державної реєстрації відповідача) були встановлені вимоги до написання найменування юридичної особи, відповідно до якого: «Юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим) та назва. Найменування юридичної особи викладається державною мовою». Ці ж вимоги містяться і в п. 1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 368/5 від 05.03.2012р.

Статтею 420 Цивільного кодексу України комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення віднесені до об'єктів інтелектуальної власності.

Комерційним (фірмовим) найменуванням визначається найменування, під яким особа здійснює свою діяльність в цивільному обороті і яке індивіалізує цю особу серед інших його учасників.

Комерційне найменування товариства повинно містити вказівку на його організаційно-правову форму, що одразу ж дозволяє учасникам обороту дізнатися про основні ознаки організації - є вона комерційною чи некомерційною, як визначається її відповідальність і т. п. Закони про окремі види юридичних осіб, як і норми самого цивільного кодексу України, вимагають внесення спеціальних додаткових відомостей в найменування юридичних осіб певного виду. Ці відомості складають основну частину в структурі комерційного найменування, яка називається корпусом фірми. До структури найменування входить також допоміжна частина, яка складається з обов'язкових і факультативних елементів. Спеціальна назва підприємства, яка власне і вирізняє його серед інших учасників цивільного обороту, є обов'язковим елементом допоміжної частини комерційного найменування. Це може бути любе оригінальне слово, власне ім'я, географічна назва. Факультативні елементи включаються в комерційне найменування за бажанням власника.

Комерційне найменування є основним засобом індивідуалізації юридичної особи, і в цій якості воно виконує дві функції: юридичну та економічну.

Економічна функція найменування осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, полягає у необхідності розпізнавання того або іншого виробника і його продукції (послуг) серед конкурентів.

Комерційне найменування юридичної особи повинно мати особливі ознаки, які не допускали б змішування одного комерційного найменування з іншим. Воно повинно бути новим і відмінним від уже існуючих комерційних найменувань. Не допускається використання тотожних комерційних найменувань різними суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, якщо юридичні особи відрізняються за організаційно-правовою формою, що закріплена в комерційному найменуванні, то вони можуть виступати в цивільному обороті під аналогічним комерційним найменуванням.

Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства з обмеженою відповідальністю вказується найменування юридичної особи, зокрема у статуті відповідача вказано: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр сільсько-господарських машин «Запоріжагротехпостач». Слід зазначити, що позивач має відмінну організаційно-правову форму, зазначену у найменуванні - державне підприємство .

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставою для відмови у реєстрації юридичної особи є наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи.

Як зазначає у своєму відзиві державний реєстратор, при проведенні державної реєстрації програма Державного реєстру не виявила тотожності найменування відповідача з найменуванням будь-яких інших зареєстрованих юридичних осіб, в тому числі з найменуванням позивача, а відтак у державного реєстратора не виникло підстав у відмові державної реєстрації відповідача.

Слід також зазначити, що ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлено, що неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.

Питання тотожності найменувань, їх суттєвих ознак та їх вплив на увагу і попит зі сторони споживачів є питанням факту, потребує спеціальних знань та належить до компетенції судових експертів.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач, в силу вищенаведених норм законодавства, не довів факту невідповідності статуту ТОВ «ТСЦСМ «Запоріжагротехпостач» вимогам діючого законодавства та факту порушення свого права, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя С.А. Гончаренко

В судовому засіданні 22.04.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 25.04.2013р.