Ухвала

від 17.04.2013 по справі 712/16731/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Кондора Р.Ю., Куштана Б.П.

при секретарі - Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Громадської організації «Антикорупція», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

13 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, Громадської організації «Антикорупція», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачами в мережі Інтернет опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якій поширюється негативна інформація про позивача наступного змісту: «ОСОБА_1 - чоловік пані ОСОБА_4, настільки ж далекий від реального бізнесу, як його «праці» - від справжньої наукової роботи. Він є безробітним проректором (на громадських засадах) та трохи попрацював чиновником і дипломатом. Але його «місія» швидко закінчилася, у зв'язку з тим, що він спробував використовувати статус дипломата для контрабанди сигарет в Угорщину.» Дана інформація є недостовірною та такою, що принижує та ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію, завдає шкоди його інтересам, як людині, що пропрацювала на різноманітних посадах від педагога до проректора УжНУ, перебувала на посадах заступника Ужгородського міського голови, консула Генерального консульства України в Угорщині та на сьогоднішній день працює в УжНУ на посаді доцента кафедри міжнародних відносин.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд визнати такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, які містяться в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», опублікованій в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_4, зокрема:

- «ОСОБА_1 - чоловік пані ОСОБА_4, настільки ж далекий від реального бізнесу, як його «праці» - від справжньої наукової роботи.»

- «Він є безробітним проректором (на громадських засадах), та трохи попрацював чиновником і дипломатом. Але його «місія» швидко закінчилася, у зв'язку з тим, що він спробував використовувати статус дипломата для контрабанди сигарет в Угорщину».

Зобов'язати відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Громадську організацію «Антикорупція» (код в ЄДРПОУ 37082230) - засновника інформаційного он-лайн проекту «ІНФОРМАЦІЯ_3) та друкованого видання ГО «Антикорупція» (свідоцтво про реєстрацію засобу масової інформації ЗТ № 527/109Р від 5 травня 2010 року) видалити з мережі Інтернет статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1», опубліковану в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті назва: «ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_4 та заборонити подальше її тиражування у будь-який інший спосіб.

Зобов'язати відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Громадську організацію «Антикорупція» (код в ЄДРПОУ 37082230) - засновника інформаційного он-лайн проекту «ІНФОРМАЦІЯ_3) та друкованого видання ГО «Антикорупція» (Свідоцтво про реєстрацію засобу масової інформації ЗТ № 527/109Р від 5 травня 2010 року) наведені відомості, які не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію ОСОБА_1, спростувати шляхом опублікування тим самим шрифтом за кошти відповідачів в мережі Інтернет на сторінці інформаційного он-лайн проекту «ІНФОРМАЦІЯ_3) та друкованого видання ГО «Антикорупція» протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу в наступній редакції:

- «Не відповідають дійсності відомості стосовно ОСОБА_1 поширені ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті назва: «ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме :

- «ОСОБА_1 - чоловік пані ОСОБА_4, настільки ж далекий від реального бізнесу, як його «праці» - від справжньої наукової роботи.»

- «Він є безробітним проректором (на громадських засадах), та трохи попрацював чиновником і дипломатом. Але його «місія» швидко закінчилася, у зв'язку з тим, що він спробував використовувати статус дипломата для контрабанди сигарет в Угорщину».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року позов задоволено частково. Визнано такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, які містяться в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», опублікованій в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці:http;ІНФОРМАЦІЯ_4, зокрема:

- «ОСОБА_1 - чоловік пані ОСОБА_4, настільки ж далекий від реального бізнесу, як його «праці» - від справжньої наукової роботи.»

- «Він є безробітним проректором (на громадських засадах), та трохи попрацював чиновником і дипломатом. Але його «місія» швидко закінчилася, у зв'язку з тим, що він спробував використовувати статус дипломата для контрабанди сигарет в Угорщину».

Зобов'язано автора статті ОСОБА_2, власника веб-сайта «ІНФОРМАЦІЯ_3) ОСОБА_3 спростувати відомості, які містяться в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», шляхом опублікування тим самим шрифтом за кошти відповідачів в мережі Інтернет на сторінці інформаційного он-лайн проекту «ІНФОРМАЦІЯ_3) та друкованого видання ГО «Антикорупція» протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу в наступній редакції:

- «Не відповідають дійсності відомості стосовно ОСОБА_1 поширені ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті назва: «ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме :

- «ОСОБА_1 - чоловік пані ОСОБА_4, настільки ж далекий від реального бізнесу, як його «праці» - від справжньої наукової роботи».

- «Він є безробітним проректором (на громадських засадах), та трохи попрацював чиновником і дипломатом. Але його «місія» швидко закінчилася, у зв'язку з тим, що він спробував використовувати статус дипломата для контрабанди сигарет в Угорщину».

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 сплаченого ним судового збору 214,60 грн..

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, неповного встановлення обставин справи, просив скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Межі доводів апеляційної скарги - суд першої інстанції розглянув позов, який пред'явлено до неналежних відповідачів та прийняв невірне рішення до цих осіб без належних на те доказів і підстав. В якості відповідача слід було залучити ТОВ «ІВ Медіа», яке є засновником друкованого видання та відповідного он-лайн проекту. Редакція або журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, якщо ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновника), яка по оспорюваній статті здебільшого була отримана від засновника.

ОСОБА_3 і ОСОБА_5 подали заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2

В запереченнях позивач ОСОБА_1 вважає апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 безпідставною і просить відхилити, а рішення суду залишити без змін. Вважає, що саме відповідач ОСОБА_2 як редактор відповідного засобу масової інформації та автор відповідної статті, в якій були розміщені недостовірні та негативні дані щодо позивача, що не заперечується і самим відповідачем, та власник веб-сайта ОСОБА_3 є належними відповідачами, які поширили оспорювану інформацію в мережі Інтернет і повинні цю інформацію спростувати.

ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який в суді першої інстанції представляв інтереси громадської організації «Антикорупція», приєднався до апеляційної скарги, підтримали апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 на сайті з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці: ІНФОРМАЦІЯ_4, було опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якій поширено інформацію стосовно позивача ОСОБА_1 наступного змісту:

- «ОСОБА_1 - чоловік пані ОСОБА_4, настільки ж далекий від реального бізнесу, як його «праці» - від справжньої наукової роботи.»

- «Він є безробітним проректором (на громадських засадах), та трохи попрацював чиновником і дипломатом. Але його «місія» швидко закінчилася, у зв'язку з тим, що він спробував використовувати статус дипломата для контрабанди сигарет в Угорщину.»

Автором цієї статті є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується підписом автора публікації (а.с. 16) та не заперечується самим відповідачем.

Власником веб-сайта «ІНФОРМАЦІЯ_3) згідно відповіді ПП «Фріхост» ( код в ЄДРПОУ 36463775) є відповідач ОСОБА_3 (а.с. 43-44).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої і апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_1 належними доказами довів, що розповсюджена в оскаржуваній статті зазначена вище інформація є недостовірною та такою, що принижує та ганьбить честь, гідність і ділову репутацію позивача, завдає шкоди його інтересам, як людини, що пропрацювала на різноманітних посадах від педагога до проректора УжНУ, перебувала на посадах заступника Ужгородського міського голови, консула Генерального консульства України в Угорщині та на сьогоднішній день працює в УжНУ на посаді доцента кафедри міжнародних відносин, оскільки охоплює професійну діяльність позивача.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до ст. 270 ЦК України фізична особа має право на повагу до гідності та честі, недоторканість її ділової репутації, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права фізичної особи захищаються відповідно до глави 20 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 227 ЦК України фізична особа, немайнові права якої порушено, має право на спростування недостовірної інформації у такий же спосіб, у який вона була поширена та спростування здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Крім того, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширює, не доведе протилежного.

Згідно ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростування недостовірної інформації про себе.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог та заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів, що оспорювана позивачем інформація є достовірною і підтверджується належними доказами, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачами в порушення ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.ст. 2, 5 Закону України «Про інформацію» допущено зловживання свободою діяльності друкованого засобу масової інформації та поширено відомості, які є недостовірними та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 як педагога (доцента кафедри міжнародних відносин) перед громадськістю, а тому позовні вимоги в частині визнання поширених відомостей недостовірними та в частині спростування недостовірної інформації підлягають задоволенню.

У відповідності до роз'яснень п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» за № 1 від 27 лютого 2009 року належним відповідачем у разі поширенні оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта.

Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що відповідальність за поширення недостовірної інформації та її спростування повинні нести автор статті ОСОБА_2 та власник веб-сайту ОСОБА_3., тобто посилання апелянта на те, що справу розглянуто стосовно неналежних відповідачів є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права.

Твердження відповідача та ОСОБА_5, який приєднався до апеляційної скарги, що саме ТОВ «ІВ Медіа» є належним відповідачем у спірних правовідносинах не заслуговують на увагу із наведених вище підстав.

З огляду на викладене та на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_2 та представника ГО «Антикорупція» ОСОБА_5 і відповідача ОСОБА_3, які приєдналися до апеляційної скарги, слід відхилити як необгрунтовану, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: