Ухвала

від 29.04.2013 по справі 2-216/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-216/13 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б. Провадження № 22-ц/780/2180/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В. Категорія 44 29.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Данілова О.М., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання державного акту на землю недійсним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання державного акту на землю недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що підставі рішення Краснослобідської сільської ради їхньому батьку ОСОБА_7 було видано державний акт на право приватної власності на три земельні ділянки площами 0,1024 га, 0,0291 га та 0,1719 га відповідно. ІНФОРМАЦІЯ_1 їхній батько помер. Згідно заповіту все майно ОСОБА_7 заповів своїм дітям позивачам по справі. Однак в ході оформлення спадщини їм стало відомо, що земельна ділянка ОСОБА_6 накладається на частину земельної ділянки площею 0,1024 га, яка належала померлому ОСОБА_7

Позивачі просили, визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 5 скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району №4/5 від 26 вересня 2007 року, яким ОСОБА_6 передано у власність земельної ділянки площею 0,3968 га з яких для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, ведення особистого селянського господарства - 0,1468 га, в частині виділення земельної ділянки площею 0,1468 га; визнати незаконним та скасувати рішення 19 сесії 5 скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району №10/7 від 25 червня 2008 року, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності в частині виділення вказаної земельної ділянки; визнати незаконним та скасувати рішення 19 сесії 5 скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району №9/10.19-5 від 25 червня 2008 року, яким ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку у вищевказаній частині земельної ділянки, визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №426319 на право власності на земельну ділянку площею 0,1468 га для ведення особистого селянського господарства, виданий 27 грудня 2010 року ОСОБА_6 та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Краснослобідської сільської ради Обухівського району ОСОБА_7 11 грудня 1997 року видано державний акт на право приватної власності на землю на земельні ділянки 0,1024 га, 0,0291 га та 0,1719 га відповідно з цільовим призначенням для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серї НОМЕР_1 від 18 серпня 2010 року виданого виконкомом Краснослобідської сільради.

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем Краснослобідської сільської ради Обухівського району 01 серпня 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за №80 ОСОБА_7 заповів все своє майно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2

Рішенням №4/5 14 сесії 5 скликання Краснослобідської сільської ради від 26 вересня 2007 року, ОСОБА_6 передано у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 0,3968 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, ведення особистого селянського господарства - 0,1468 га.

Рішенням №10/7 19 сесії 5 скликання Краснослобідської сільської ради від 25.06.2008 року, ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,39 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1

Рішенням №9/10.19-5 19 сесії 5 скликання Краснослобідської сільської ради від 25.06.2008 року, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,39 га: в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого сельнського господарства 0,14 га, за адресою АДРЕСА_1

Згідно листа Управління Держкомзему в Обухівському районі №03-15/5285 від 06 вересня 2012 року з приводу земельної ділянки площею 0,1024 га виявлено невідповідність кадастрового плану, каталогу координат земельної ділянки згідно технічної документації та накладення земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.б ч.2 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується зокрема свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування" право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Спадкодавець може передавати за заповітом частину належної йому земельної ділянки, тоді інша частина цієї ділянки спадкується за законом. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.

Судом встановлено, що позивачам свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку не видавалось, з пояснень представника позивача, вбачається, що приватний нотаріус при оформленні видачі свідоцтва на вказану земельну ділянку звернулась до Управління Держкомзему з запитом. Згідно наданої відповіді виявилось, що на частині земельної ділянки площею 0,1024 га виявлено невідповідність кадастрового та накладення земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_6, в зв'язкуу з чим, свідоцтво приватним нотаріусом і не може бути видано до усунення вказаного спору.

Так, як позивачами не було отримано свідоцтва про право на спадщину, то вони не набули права власності на спільну земельну ділянку.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною другою цієї статті.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд прешої інстанції вірно прийшов до висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, оскільки, право на спірну земельну ділянку ними не набуте, а тому позивачами не вірно обрано спосіб захисту цивільних прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не ґрунтуються на вимогах закону.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: