Ухвала

від 12.02.2013 по справі 1328/2-51/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1328/2-51/11 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/783/1216/13 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді Берези В.І., суддів: Федоришина А.В., Штефаніци Ю.Г., при секретарі: Брикайло М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 29 грудня 2011 року у справі:

за позовом ОСОБА_3 до регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", ОСОБА_4, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, управління майном спільної власності Львівської обласної ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування виконавчого напису нотаріуса, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним реєстраційного посвідчення та анулювання результатів аукціону проведення прилюдних торгів;

за позовом управління майном спільної власності Львівської обласної ради до регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" , обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", ОСОБА_4, третіх осіб - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про анулювання результатів прилюдних торгів, визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстраційного посвідчення, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння;

за позовом Львівської обласної ради до ОСОБА_3, регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції м.Львова, спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст", ОСОБА_4, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", третя особа - ОСОБА_7 про скасування реєстраційного посвідчення, визнання недійсними виконавчого напису нотаріуса та протоколу проведення прилюдних торгів, скасування свідоцтва про право власності та реєстраційного посвідчення, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а:

рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 29 грудня 2011 року у задоволенні позовів відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача, ОСОБА_3 - ОСОБА_2, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_9 (правонаступником якого є позивач ОСОБА_3) не підписував акту прийому - передачі № 426 цілісного майнового комплексу, не прийняв такого, всупереч цьому, суд посилався на те, що ОСОБА_9 підписував такий акт та став власником ЦМК.

Суд першої інстанції помилково зазначив про те, що ОСОБА_9 не звертався протягом періоду з 21 листопада 2000 року по 23 грудня 2002 року зі скаргою на дію нотаріуса (вчинення виконавчого напису), всупереч встановленому в судовому засіданні того, що про виконавчий напис ОСОБА_9 не знав, не мав можливості оскаржити, оскільки вважав, що є власником ЦМК згідно з договором купівлі-продажу від 6 березня 2000 року через проведення стягнення виконавчою службою з його пенсії пені по вказаному договору.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення від 29.12.2011 року не врахував грубих процесуальних порушень, які були вчинені державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції м.Львова, Трухимом І.С., і які призвели до незаконного накладення арешту на приналежний йому на праві власності ЦМК. Під час судового розгляду в зв`язку з ліквідацією служби ДВС (без правонаступника) відділ державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції м.Львова був незаконно виключений з числа відповідачів за позовом ОСОБА_3

Суд першої інстанції не прийняв до уваги того доказу, що відповідач - РВ Фонд держмайна по Львівській області проігнорував виконання Наказу ФДМ України №1378 від 18 листопада 1996 року, яким затверджено Типовий договір, не дотримався й інших вимог Договору № 04-00, які зазначені в позові ОСОБА_9

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, навів доводи аналогічні письмовій апеляційній скарзі, відповідач та третя особа - ОСОБА_4 та його представник, третя особа - ОСОБА_7, апеляційну скаргу заперечили, інші учасники судового розгляду справи до суду апеляційної інстанції не з`явились, хоч належним чином були повідомлені про розгляд справи, тому справу заслухано у їх відсутності, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як видно з матеріалів справи, 8 лютого 2012 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника позивача - ОСОБА_3 - ОСОБА_2 /т.8 а.с.6/. Зазначена апеляційна скарга стосується оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3. Інші учасники судового розгляду рішення суду першої інстанції не оскаржують.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач ОСОБА_4 набув право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2988,6 кв.м. в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до положень ст. 388 ЦК України та положень ст. 145 ЦК УРСР, який діяв до 1 січня 2004 року, майно не може бути витребуваним від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень. З таким висновком погоджується і колегія суддів .

Так, судом першої інстанції встановлено, що 8 жовтня 1997 року Львівською обласною радою (ХІУ сесія 11-го демократичного скликання) у відповідності до ст.ст. 5, 7 Закону України "Про приватизацію державних підприємств", ст.ст. 2, З, 4, 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 4, 32 Закону України "Про власність" та п.19 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було прийнято рішення № 231 "Про приватизацію об`єктів обласної комунальної власності у 1997 році".

Відповідно до даного рішення (п.п.3,4) в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, було включено майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, орендованого ОП "Добробут", затверджено спосіб приватизації - продаж на аукціоні, та здійснення приватизації було доручено РВ ФДМУ по Львівській області.

З метою виконання вказаного рішення РВ ФДМУ по Львівській області, як органом приватизації, в межах своїх повноважень, визначених "Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №412 від 15 червня 1994 року, Законами України "Про Державну програму приватизації" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", було прийнято рішення про приватизацію вищевказаного майна шляхом продажу на аукціоні, про що видано наказ №50 від 29 січня 1999 року "Про приватизацію майна ЦМК, орендованого ОП "Добробут".

З метою визначення ціни продажу об'єкта приватизації РВ ФДМУ по Львівській області було видано наказ №124 від 26 лютого 1999 "Про проведення інвентаризації майна, орендованого ОП "Добробут", що відповідає ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до протоколу №1 засідання комісії по виконанню припису прокуратури по визначенню завданих збитків майну, орендованому ОП "Добробут" від 16 червня 1999 року та враховуючи лист підприємства (вх.№11-1347 від 25 червня 1999 року) РВ ФДМУ по Львівській області було видано наказ №559 від 25 червня 1999 року "Про проведення повторної приватизації майна ЦМК, орендованого ОП "Добробут".

Наказом РВ ФДМУ по Львівській області від 9 серпня 1999 року №719 "Про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії з інвентаризації майна, орендованого ОП "Добробут" було затверджено протокол №1 від 30 липня 1999 року засідання інвентаризаційної комісії з інвентаризації майна ЦМК, орендованого ОП "Добробут", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а наказом №758 від 30 серпня 1999 року "Про затвердження оцінки майна ЦМК ОП "Добробут" - за адресою: АДРЕСА_1 (початкова ціна продажу) - затверджено акт оцінки (початкової) ціни продажу на аукціоні майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Добробут" та у вартість ЦМК, орендованого ОП "Добробут", було включено весь комплекс орендованого підприємства, що перебував на балансі підприємства та підлягав оцінці згідно з Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, що діяла на момент приватизації вказаного об'єкта.

Відповідно до протоколу №1 аукціону з приватизації об'єктів комунальної власності від 25 лютого 2000 року, який був затверджений наказом РВ ФДМУ по Львівській області №135 від 29 лютого 2000 року, переможцем аукціону з продажу вищевказаного майна було визначено ОСОБА_9

За результатами вищезазначеного аукціону 6 березня 2000 року між РВ ФДМУ по Львівській області та ОСОБА_9 було укладено договір №04/00 купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу, орендованого ОП "Добробут", на аукціоні, який того ж дня був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі № 675.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.5, 3.1, 3.2 цього договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю майно цілісного майнового комплексу, орендоване ОП "Добробут", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а Покупець зобов'язався прийняте зазначене майно і сплатити ціну згідно з умовами, що визначені в цьому договорі. Право власності на майно переходило до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Зазначений в цьому Договорі об'єкт проданий за 70 000 грн. Передача об'єкта здійснюється Продавцем Покупцю в триденний термін після нотаріального посвідчення цього договору. Передача об'єкта Продавцем і прийняття об'єкта Покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до п.3.1. зазначеного договору №04/00, між сторонами 9 березня 2000 року було підписано відповідний акт прийому-передачі.

29 липня 2000 року право власності ОСОБА_9 на вищевказане майно в установленому порядку було зареєстроване в ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (раніше - Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки) та записано в реєстрову книгу №19 за реєстровим №5962, про що 29 липня 2002 року видано реєстраційне посвідчення серії КММ №015703.

Встановлюючи зазначені обставини щодо набуття права власності на майно ОСОБА_9 та аналізуючи підставність набуття такої, суд першої інстанції посилався на рішення Львівської обласної ради від 8 жовтня 1997 року №231 "Про приватизацію об'єктів обласної комунальної власності у 1997 році", накази РВ ФДМУ по Львівській області №124 від 26 лютого 1999 "Про проведення інвентаризації майна, орендованого ОП "Добробут", №559 від 25 червня 1999 року "Про проведення повторної приватизації майна ЦМК, орендованого ОП "Добробут", №719 від 09 серпня 1999 року "Про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії з інвентаризації майна, орендованого ОП "Добробут", №758 від 30 серпня 1999 року "Про затвердження оцінки майна ЦМК ОП "Добробут" - за адресою: АДРЕСА_1 (початкова ціна продажу)", протоколу №1 аукціону з приватизації об'єктів комунальної власності від 25 лютого 2000 року, договору №04/00 купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу, орендованого ОП "Добробут", на аукціоні, акту прийому-передачі від 9 березня 2000 року, реєстраційного посвідчення від 29 липня 2002 року та іншими зібраними в справі доказами.

Як видно з матеріалів справи, наведені обставини та письмові докази, які були покладені в основу встановлених обставин, представником Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та Львівської обласної ради не спростовувались.

Позивачі, Львівська обласна рада та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, не оспорювали і договору купівлі-продажу № 04/00 державного майна цілісного майнового комплексу, орендованого ОП "Добробут", на аукціоні від 6 березня 2000 року.

Судом першої інстанції досліджено та зроблено вірний висновок щодо законності набуття ОСОБА_9 в березні 2000 року права власності на майновий комплекс, орендований ОП "Добробут", а також спірні споруди загальною площею 2988,6 кв. м, які в подальшому на прилюдних торгах придбав ОСОБА_4

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" (в редакції станом на 21 листопада 2000 року), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, станом на 21 листопада 2000 року), нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 1 "Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, являються документом, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 не сплатив повністю вартість придбаного майна за договором № 04/00 від 6 березня 2000 року в терміни передбачені п. 2.1 зазначеного договору. Відтак, у РВ ФДМУ по Львівській області виникло право звернутись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_9 несплачених сум грошових коштів за вищевказаним договором.

21 листопада 2000 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі звернення РВ ФДМУ по Львівській області та у відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", п.1 "Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис про задоволення вимоги РВ ФДМУ по Львівській області по стягненню заборгованості з ОСОБА_9 по договору № 04/00 купівлі - продажу державного майна цілісного майнового комплексу, орендованого ОП "Добробут", на аукціоні, яка станом на 15 листопада 2000 року становила 34252,00 грн.

Вказаний виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за №4628, в подальшому РВ ФДМУ по Львівській області було скеровано для виконання у відділ ДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові.

2 лютого 2001 року державним виконавцем відділу ДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові - Трухимом І.Є. на підставі заяви РВ ФДМУ по Львівській області та відповідно до вимог ст.ст. З, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 21 листопада 2000 року.

Оскільки за результатами вжитих заходів по виконанню виконавчого напису стягнути заборгованість з ОСОБА_9 на користь РВ ФДМУ по Львівській області не видалось можливим, державним виконавцем відділу ДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові Трухимом І.Є. 7 серпня 2002 року в присутності понятих було проведено опис і арешт споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт опису й арешту, а також винесено постанову про призначення експертизи для встановлення дійсної вартості нерухомого майна цього майнового комплексу, виконання якої було доручено Львівському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України.

16 серпня 2002 року начальником Львівського обласного управління юстиції було видано наказ №24, яким дозволено відділу ДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові вчиняти виконавчі дії з виконання виконавчого напису від 21 листопада 2000 року шляхом звернення стягнення на належний на праві власності ОСОБА_9 майновий комплекс по АДРЕСА_1.

26 листопада 2002 року Львівським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України було складено висновок №2129 будівельно-технічної експертизи, згідно з яким експертна оцінка арештованого майна об'єктів нерухомості, що входять до цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, згідно з актом опису й арешту майна від 07 серпня 2002 року, склала - 29086,00 грн.

6 грудня 2002 року між відділом ДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові, в особі начальника відділу, Здрілка Є.Є., та СДП "Укрспец'юст", в особі директора Львівської філії СДП "Укрспец'юст", було укладено договір № 140343 про реалізацію арештованого майна, а саме, споруд цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1, загальною площею 2988,6 кв.м, які є власністю боржника ОСОБА_9 12 грудня 2002 року учасниками прилюдних торгів було зареєстровано відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_14 та вказані особи взяли участь в прилюдних торгах, що проводились Львівською філією СДП "Укрспец'юст" 23 грудня 2002 року.

Вищевказані прилюдні торги проводились з додержанням вимог "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27 жовтня 1999 року. Про проведення даних прилюдних торгів було складено протокол №140343-82/1 від 23 грудня 2002 року та їх переможцем визнаний відповідач ОСОБА_4, який придбав майно за 27750,00 грн. Відтак, державним виконавцем відділу ДВС Галицького районного управління юстиції у м. Львові, Трухимом І.Є., було складено акт про прилюдні торги з реалізації арештованого майна, який був затверджений начальником цього відділу, Здрілко Є.Є., 24 грудня 2002 року.

На підставі вищевказаного акта про прилюдні торги з реалізації арештованого майна приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 27 грудня 2002 року видано свідоцтво, яким посвідчено право власності ОСОБА_4 на придбане ним нерухоме майно по АДРЕСА_1. 29 грудня 2002 року право власності ОСОБА_4 на придбані ним споруди майнового комплексу по АДРЕСА_1, загальною площею 2988,6 кв.м, було зареєстровано Львівським обласним державним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, про що видано реєстраційне посвідчення серії КММ №016981, та останній є власником цих споруд по даний час.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, що діяла станом на час вчинення виконавчого напису) заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного (міського) народного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.

Судом першої інстанції встановлено, що з часу вчинення 21 листопада 2000 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виконавчого напису і до часу купівлі ОСОБА_4 на прилюдних торгах 23 грудня 2002 року спірної споруди - по АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_9 не звертався в суд з відповідною скаргою на таку нотаріальну дію.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення Галицького районного суду м. Львова від 8 лютого 2006 року в справі №2-1804/06, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідач ОСОБА_4 придбав в установленому порядку на прилюдних торгах 23 грудня 2002 року нерухоме майно (споруди цілісного майнового комплексу), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2988,6 кв.м.

Судом першої інстанції вірно спростовано покликання позивачів на існування ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2002 року про заборону Львівській філії СДП "Укрспец'юст" вчиняти будь-які дії по відчуженню ЦМК за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що вищевказана ухвала Галицького районного суду м. Львова була відправлена з супровідним листом лише 24 грудня 2002 року, на наступний день після проведення прилюдних торгів, та одержана органом державної виконавчої служби тільки 3 січня 2003 року.

Доводи апеляційної скарги щодо неприйняття ОСОБА_9 цілісного майнового комплексу та не підписання ним акту прийому - передачі від 9 березня 2000 року спростовуються належно завіреною копією підписаного ОСОБА_9 акту приймання-передачі № 426 від 9 березня 2000 року /а.с.8 т.7/.

Щодо доводів апелянта про відсутність у ОСОБА_9 права на оскарження виконавчого напису нотаріуса через те, що такому про вчинений напис не було відомо, на увагу не заслуговують, так як 2 лютого 2001 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 21 листопада 2000 року. Відповідно до копії заяви ОСОБА_9 від 12 червня 2001 року на ім'я начальника відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції, такий просив про перенесення виконавчих дій на три місяці з зобов'язанням погасити заборгованість, що підтверджує про обізнаність ОСОБА_9 з матеріалами виконавчого провадження та, відповідно, з виконавчим написом від 21 листопада 2000 року /а.с.132 т.6/.

Щодо доводів апелянта про незаконне виключення з числа відповідачів відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції м. Львова та у зв`язку з цим через незаконний арешт майна - ЦМК уникнення державним виконавцем Трухимом І.С. відповідальності за такі дії, є, на думку колегії суддів, безпідставними, так як відповідно до наказу Львівського обласного управління юстиції № 658-К від 26 серпня 2005 року, ліквідовано Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції /а.с.208 т.6/ та підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції. Після ліквідації Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 31 жовтня 2005 року зареєстрована державна виконавча служба Львівської області (ЄДРПОУ 33862786).

Крім цього, в матеріалах справи міститься повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що з прийняттям Закону України від 23 червня 2005 року № 2716 "Про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження", Указу Президента України від 20 квітня 2005 року № 701/2005 "Питання Міністерства юстиції України" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2005 року № 320 "Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції", було утворено Департамент державної виконавчої служби, як урядовий орган державного управління. На виконання вищезазначених нормативних актів та наказу Міністерства юстиції України від 19 серпня 2005 року № 1482/к відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областей, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції ліквідовано. Наказами Департаменту державної виконавчої служби від 19 серпня 2005 року №3/к та 26 жовтня 2006 року № 46/к утворено державну виконавчу службу Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя та державну виконавчу службу у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. Вищезазначеними наказами не було визначено правонаступників ліквідованих відділів державної виконавчої служби. Відтак, виключення з числа відповідачів є правомірним.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 , ст.ст. 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 29 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Федоришин А.В.

Штефаніца Ю.Г.