Рішення

від 09.04.2013 по справі 1519/19970/2012

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 1519/9970/2012

Пр. № 2/521/1560/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Яблонській М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Юридична компанія «Інваріанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та відшкодування завданих збитків,

встановив:

У листопаді 2012р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до Приватного підприємства «Юридична компанія «Інваріанс» (далі - ПП «ЮК «Інваріанс»), посилаючись на те, що 04 вересня 2010р. між ним та ПП «ЮК «Інваріанс» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір доручення про надання юридичної допомоги по оформленню документів на нерухоме майно №02-091-10 (далі - Договор №02-091-10). За умовами п.1.1. вказаного договору ПП «ЮК «Інваріанс» зобов’язувалося за винагороду від імені і за рахунок позивача оформити документи на надання кадастрового номеру на садову земельну ділянку №83, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Калинівська сільська рада, садівничий масив «Дорожник». Позивач зазначав, що на виконання умов договору він за проханням відповідача передав йому пакет документів для оформлення кадастрового номеру на вищевказану земельну ділянку та 2500,00 грн., з яких 1000,00 грн. як винагороду за виконану роботу, а 1500,00 грн. для сплати поточних витрат в інтересах довірителя. Крім того, 27 жовтня 2010р. позивач оформив на ім’я ОСОБА_3 довіреність на здійснення від його імені певних юридичних дій. Оскільки за цей час відповідач умови договору не виконав, кадастровий номер на земельну ділянку не оформив, від спілкування відмовляється, позивач просив суд розірвати договір доручення від 04 вересня 2010р. №02-091-10 та стягнути з відповідача на його користь завдані збитки у розмірі 2500,00 грн. та 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 26.12.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено ОСОБА_3 (а.с.23).

Позивач та його представник діюча за довіреністю від 16.12.2009р. в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. (а.с.8).

Крім того, позивач та його представник просили суд розглянути поданий позов в порядку заочного провадження, у зв’язку з систематичної неявкою представника відповідача в судові засідання, про що надали відповідні заяви (а.с.54,55).

Представник ПП «ЮК «Інваріанс» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст. 74 ЦПК України (а.с.34,35,50).

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору доручення та відшкодування завданих збитків, підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 68 книги п’ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1-У-ОД №037503 від 21.04.1997р. належить земельна ділянка №83, що розташована за адресою:Одеська область, Комінтернівський район, Калинівська сільська рада, садівничий масив «Дорожник» (а.с.38).

04.09.2010р. між ОСОБА_2 та ПП «ЮК «Інваріанс» в особі директора ОСОБА_3 був укладений договір доручення про надання юридичної допомоги по оформленню документів на нерухоме майно №02-091-10, який набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту кінцевого виконання доручення, тобто до фактичної передачі документів довірителю (а.с.10).

За умовами пп.1.1,1.3 укладеного між сторонами Договору №02-091-10 відповідач ПП «ЮК«Інваріанс» зобов’язувалося за винагороду вчинити юридичні дії від імені і за рахунок ОСОБА_2, а саме оформити документи по присвоюванню кадастрового номеру садовій земельній ділянці №83, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Калинівська сільська рада, садівничий масив «Дорожник».

Відповідно до п.1.2 Договору №02-091-10 довіритель, тобто позивач надавав повіреному право на представництво його інтересів в органах влади та управління різних рівнів та в інших органах, якщо це потрібне для забезпечення інтересів довірителя.

Згідно умов п.2.1 та п.4.1 Договору №02-091-10 доручення повинно було виконуватися посадовою особою повіреного, тобто ОСОБА_3, якому Довіритель був зобов’язаний видати належно оформлену довіреність на здійснення дій, вказаних в п.1.1.,1.2 цього Договору.

Статтею 1007 ЦК України передбачено, що Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

27.10.2010р. позивачем на ім’я ОСОБА_3 була оформлена довіреність на представлення його інтересів перед третіми особами у відповідних органах, установах, організаціях з питань пов’язаних з оформленням на ім’я ОСОБА_2 державного акту про право на земельну ділянку, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Калинівка (Калинівська сільська рада) вул. Центральна, ділянка №83, строком дії з 27.10.2010р. до 27.10.2013р. (а.с.9).

Крім того, 04.09.2010р. на виконання умов пп. 4.1, 5.1, 5.2 Договору №02-091-10 позивачем 04.09.2010р. було сплачено відповідачу 2500,00 грн., з яких 1000,00 грн. як винагороду за виконану роботу, а 1500,00 грн. для сплати поточних витрат в інтересах довірителя, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру серії 09-10 №2 від 04.09.2010р. (а.с.36).

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 13.02.2013р. №846/9/10-004 станом на 11.02.2013р. ПП «ЮК«Інваріанс» перебуває на обліку, як платник податків за основним місцем обліку (а.с.32).

Відповідно до статей 1004,1006,1007 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення та повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення, після виконання доручення негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний прийняти виконання без зволікання після того, коли він отримав повідомлення від повіреного.

Пунктом 3.1 Договору №02-091-10 передбачено, що повірений зобов’язаний повідомляти Довірителя на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення.

З пояснень позивача та його представника вбачається, що вони неодноразово на протязі двох років зверталися до відповідача з проханням повідомити про виконання доручення, але він постійно уникав з ними зустріч та телефонних розмов.

Судом встановлено, що відповідачем взяті на себе зобов'язання за спірним договором виконані не були, оскільки останнім не надано доказів того, що у встановлений договором строк він надав довірителю документи, які б свідчали про встановлення компетентними органами кадастрового номеру земельній ділянці за зазначеною вище адресою, яка належить позивачу на праві власності.

Відповідно до п.2.2 Договору №02-091-10 довіритель має право припинити дію доручення, а Повірений відмовитись від виконання доручення у випадку: порушення або неналежного виконання іншою стороною умов Договору або за взаємною згодою сторін про що підписується додаткова угода.

Підстави припинення договору доручення визначені ст.1008 ЦК України, відповідно до якої договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, тобто у зв'язку з виконанням повіреним обов'язків з реалізації повноважень. Договір доручення може бути припинено у разі: відмови довірителя або повіреного від договору; визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, смерті довірителя або повіреного.

Згідно ст.248 ЦК України одним із способів припинення представництва за довіреністю є її скасування особою, яка її видала.

12.11.2012р. за заявою ОСОБА_2 дія довіреності від 27.10.2010р., яка була оформлена ним на ім’я ОСОБА_3 була припинена, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (а.с.37).

Оцінивши надані сторонами докази, вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Як зазначено у ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Таким чином суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений договір доручення, за яким відповідач як повірений зобов'язався вчинити від імені та за рахунок позивача як довірителя юридичні дії, що визначені п.п. 1.1.-1.3. договору у встановлений договором строк.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, що встановлені ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Згідно ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.1 ст.1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, тобто і внаслідок розірвання.

Враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору, обумовлені договором доручення обов'язки не виконав, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, договір доручення укладений між сторонами має бути розірвано.

Наслідки припинення договору доручення передбачені ст. 1009 ЦК України. Так, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі.

Тому суд вважає, що разом із розірванням договору, відповідач повинен відшкодувати завдані позивачеві збитки, які полягають у його витратах, здійснених у зв'язку з цим договором, які за розрахунком позивача складають 2500,00 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Щодо стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами існували договорні відносини і умови договору доручення не передбачали такого виду відповідальності, як стягнення моральної шкоди за невиконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.

Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору доручення та відшкодування завданих збитків підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судовій сбір у справі складає 214,60 грн., які не були сплачені позивачем при зверненні до суду. Оскільки у частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено, з позивача на користь держави слід стягнути судовій збір в сумі 107,30 грн., з відповідача на користь держави стягнути 214,60 грн., та 114,70 грн. стягнути на користь позивача, які були сплачені ним при зверненні з клопотанням про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1000-1009 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Юридична компанія «Інваріанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та відшкодування завданих збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Юридична компанія «Інваріанс» (65036,м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога 3, буд.72, код ОКПО 34553096, р/р 26002016895001 в АКБ «Імексбанк», МФО 388584) на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000,00 грн., які були сплачені Приватному підприємству «Юридична компанія «Інваріанс» в рахунок винагороди.

Стягнути з Приватного підприємства «Юридична компанія «Інваріанс» (65036, м. Одеса, вул.Овідіопольська дорога 3, буд.72, код ОКПО 34553096, р/р 26002016895001 в АКБ «Імексбанк», МФО 388584) на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500,00 грн., які були передані Приватному підприємству «Юридична компанія «Інваріанс» для сплати поточних витрат в інтересах ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М. Сегеда