Постанова

від 23.04.2013 по справі 5011-72/6013-2012-47/523-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 5011-72/6013-2012-47/523-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Миронова Л.О. ( довір. №215 від 03.12.12);

Від відповідача - Синельников М.О. ( довір. №ГО-12/241 від 29.12.12);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р.

у справі № 5011-72/6013-2012-47/523-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення 19 044,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. у справі №5011-72/6013-2012-47/523-2012 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем не доведено здійснення ним своєчасного повідомлення відповідача про прострочення виконання зобов'язання позичальником за кредитним договором. Відсутність своєчасних відомостей про настання страхового випадку має істотне значення для оцінки страхового ризику та подальшого інформування відповідача про будь-яку зміну страхового ризику, та позбавляє можливості відповідача здійснити об'єктиву та повну оцінку події щодо несплати кредитних платежів для подальшого визначення її страховим випадком відповідно до умов договору страхування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 19 044,96 грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що страховим випадком за договором страхування є невиконання або часткове невиконання позичальником свої зобов'язань по поверненню суми кредиту внаслідок, зокрема неплатоспроможності позичальника. Конкретний момент настання страхового випадку договором страхування не передбачений, а фраза «більше ніж 30 календарних днів» не дає чіткого визначення терміну в 30 днів, оскільки порушення протягом більше ніж 30 календарних днів будуть усі дні, починаючи з 31-го дня порушення. В даному випаду, як зазначає скаржник, має місце протяжна юридична подія, настання якої й визначається як страховий випадок, оскільки будь-якої іншої умова, яка б розкривала дефініцію страхового випадку та /або моменту його настання договір страхування не містить. Отже доводи судового рішення про існування конкретних дат настання страхових випадків, про які страхувальник нібито несвоєчасно повідомив страховика, неспроможні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2013р.розгляд апеляційної скарги призначено на 16.04.2013р.

16.04.2013р. в судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2013р.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

17.08.2006 року між позивачем - Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк") в особі Київської філії Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" та відповідачем - Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС") було укладено договір страхування кредитного портфелю Банку № 17/0003464021, пре6дметом якого є страхування ризиків позивача, пов'язаних з невиконанням ( неналежним виконанням ) фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між страхувальником та позичальниками та зазначеними в реєстрі кредитних угод (Додаток №1 до Договору).

Пунктом 4.4. договору 17/0003464021 від 17.08.2006р. сторони встановили, що об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на умовах страхувальника у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ "Індустріалбанк", затверджених протоколом правління від 05.07.2006.

Також, умовами договору 17/0003464021 від 17.08.2006р. сторони погодили, що страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом у строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності позичальника. Під неплатоспроможністю позивальника сторони розуміють наявність факту прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди (п. 6.1.). Не підлягають відшкодуванню збитки, що стались внаслідок невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 6.3.). Позивач зобов'язаний повідомляти відповідача про зміни до кредитних угод, які стосуються розміру зобов'язання та терміну їх виконання, а також припинення дії кредитної угоди в односторонньому порядку, без згоди позичальника (п. 10.3.2.).Позивач зобов'язаний негайно, як тільки стане відомо, але не пізніше ніж через 3 робочі дні, письмово повідомити відповідача про затримку виконання зобов'язань позичальником по конкретній кредитній угоді більш ніж на 7 календарних днів (без зазначення суми заборгованості), при умові, що сума цієї заборгованості перевищує 200 гривень (п. 10.3.6.). Страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у відповідності з чинним законодавством України, при порушенні страхувальником умов цього договору і взятих на себе зобов'язань (п. 10.4.4.). В разі невиконання вимоги про надання страхувальником інформації про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та подальшого інформування страховика про будь-яку зміну страхового ризику, страховик може повністю чи частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або, що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування (п. 10.6.1). Після настання страхового випадку, позивач зобов'язаний негайно, але в будь -якому разі не пізніше ніж через 5 робочих днів, письмово повідомити про це відповідача (або його відповідні регіональні підрозділи) (п. 11.1.1.). Несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку надає відповідачу право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що відповідачеві своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або що відсутність у відповідача відомостей про це не могла впливати на його обов'язки сплатити страхове відшкодування (п. 11.1.2.). Для виплати страхового відшкодування позивач надає відповідачеві заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку: - копію реєстру; - копію конкретної угоди; - копії документів, що підтверджують листування між страхувальником та позичальником, яке має відношення до цього страхового випадку; - копію довідки про обсяг надходжень на зарплатну платіжну картку позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; - у разі відсутності зарплатної платіжної картки -копію довідки роботодавця позичальника про заробітну плату позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; - інформацію (письмово) про рух коштів на позичковому рахунку (рахунку простроченої заборгованості) та розрахунок нарахованих відсотків (в тому числі прострочених); - копію паспорта та ідентифікаційного коду позичальника; - усі інші документи, які дають змогу встановити розмір страхового відшкодування та необхідність надання яких письмово обґрунтовується відповідачем. Усі зазначені в цьому пункті договору документи надсилаються позивачем засобами поштового зв'язку - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, або ж передача оформлюється двостороннім актом прийому - передачі ( в двох екземплярах ), що містить перелік документів, що передаються позивачем відповідачеві. Розмір страхового відшкодування -це прострочена заборгованість позичальника по кредитній угоді, включаючи пеню, штрафні санкції та підвищені відсотки за прострочку, в розмірі суми кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі умов конкретної кредитної угоди, на дату настання страхового випадку (п. 11.1.3.). В разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний: - вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку; - негайно сповістити страховика про всі вимоги, які пред'являють йому в зв'язку із цим страховим випадком; - сприяти страховику в судовому порядку та позасудовому захисті в разі пред'явлення вимог про відшкодування збитків по страховому випадку; - надати страховику всю інформацію і документацію, до якої страхувальник має доступ, і яка дозволить йому зробити висновок щодо причин, дій і наслідків страхового випадку, про характер та розмір заподіяного збитку; - не визнавати частково або цілком вимоги, які пред'являються йому зв'язку із страховим випадком, а також не приймати на себе будь -яких прямих або непрямих обов'язків для регулювання таких вимог без згоди страховика; - разі прострочення погашення заборгованості другий раз поспіль, вжити заходів щодо дострокового розірвання кредитної угоди (п. 11.1.5.).

01.02.2007 між позивачем - Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк") в особі Київської філії Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" та відповідачем - Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС") було укладено додаткову угоду до договору 17/0003464021 від 17.08.2006р., умовами якої сторони погодили викласти п. 4.4. договору 17/0003464021 від 17.08.2006р. в наступній редакції: "Об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах страхувальника у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та страхувальником, згідно з "Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі" (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ "Індустріалбанк", затверджених протоколом правління від 05.07.2006р. зі змінами "Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі в межах карткових проектів" АКБ "Індустріалбанк", затверджених протоколом Правління від 07.06.2006р. зі змінами, "Правилами кредитування фізичних осіб на придбання товарів тривалого використання та послуг (нова редакція), затверджених протоколом Правління від 10.07.2006р. зі змінами."

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 01.02.2007р. сторони погодили, що інші умови договору страхування кредитного портфелю Банку № 17/0003464021 від 17.08.2006р. залишити без змін.

15.06.2007р. між позивачем - Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк") в особі Київської філії Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" та Бурим Олегом Васильовичем, як позичальником, було укладено кредитний договір № KRCK/0300/237/07, за умовами якого позивач надає позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 20 000,00 грн. у порядку передбаченому п. 3.1. цього договору, строком з 15.06.2007р. по 14.06.2010р. включно, на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 9 відсотків річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Згідно п. 4.3. договору позичальник зобов'язується починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, погашати кредит в сумі не менш ніж 555,56 грн., сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов'язання відповідно до графіку платежів, що зазначений в додатку № 1 до цього договору, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.4. договору об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах позивача у відповідності з кредитним договором, укладеним між позичальником та позивачем.

Пунктом 6.1. Договору страхування встановлено, що страховим випадком є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом в строки, що передбачені в кредитній угоді.

Під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють наявність факту прострочення виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню/сплаті суми кредиту/відсотків/комісій протягом більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.

Тобто конкретний момент настання страхового випадку договором страхування не визначений, а фраза "більш ніж 30 календарних днів" не дає чіткого визначення терміну в 30 днів, оскільки порушенням протягом більше ніж 30 календарних днів будуть усі дні, починаючи з 31-го дня порушення.

Повідомлення страховика про настання страхового випадку пізніше, ніж передбачено договором (як стверджує відповідач), ніяким чином не вплинуло на обов'язки відповідача сплатити страхове відшкодування, оскільки, страхувальник зобов'язаний здійснити страхове відшкодування після настання страхового випадку та отримання заяви про страхове відшкодування.

Встановлення факту настання страхового випадку відбувається виключно шляхом аналізу графіку платежів по кредитному договору у сукупності із випискою по особовому рахунку позичальника. Наведені дані є стабільними та відображаються в програмному забезпеченні, що унеможливлює їх зміну чи видалення. Страховик не висловлював бажання здійснювати будь-які виїзди до Банку (як Страхувальника) з метою переконання у наведеному особисто протягом певного строку.

З наведеного вбачається, що відсутність у Страховика відомостей про настання страхового випадку не могли та не можуть вплинути на його можливість прийняти рішення щодо того чи є певна подія страховим випадком чи ні.

У відповідності до ст.982 ЦК України страховий випадок є істотною умовою договору страхування, і сторони договору № 17/0003464021 від 17.08.06р. визначили його саме так: неплатоспроможність позичальника у вигляді факту прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню/сплаті суми кредиту/відсотків/комісій протягом більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди шляхом підписання договору та скріплення підписів уповноважених осіб печатками.

Пунктом 11.1.2. договору страхування встановлено, що несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку надає Страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування.

Пунктом 10.4.4. договору страхування сторони передбачили, що страховик має право (не обов'язок) повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у відповідності з чинним законодавством України, у випадку порушення страховиком умов цього договору і взятих на себе зобов'язань.

Відмова у виконанні взятих на себе зобов'язань щодо виконання істотної умови договору, а саме: виплати страхового відшкодування може бути аргументована лише істотним порушенням договору.

Поняття "істотне порушення" наведено в частині 2 ст. 651 ЦК України, де зазначено, що істотним є таке порушення стороною договору являється те, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 982 ЦК України визначає перелік істотних умов договору страхування, а саме: предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, "істотного порушення" умов договору не відбулося, оскільки при укладенні договору страхування відповідач розраховував на отримання платежів за договором страхування, які були виплачені відповідачу у повному обсязі.

Також повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку із запізненням ніяким чином не вплинуло на отримання розрахованої Відповідачем вимоги та не може позбавляти Відповідача обов'язку сплатити страхове відшкодування, оскільки відповідальність за кожною кредитною угодою діє з моменту отримання страхового платежу (за реєстром кредитних угод та до повного погашення позичальником заборгованості по кредитним угодам зазначеним в реєстрах).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку.

У системному зв'язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Слід враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону N 85/96-ВР зазначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Тобто, виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Зокрема, несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі може бути підставою для відмови від страхового відшкодування лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто, якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Повідомлення страховика про настання страхового випадку пізніше ніж передбачено договором №17/00034640210 страхування кредитного портфелю Банку від 17.08.2006 року, ніяким чином не вплинуло на обов'язки відповідача сплатити страхове відшкодування в зв'язку з невиконанням позичальником позивача умов кредитного договору №KRCК/0300/237/07 від 15.06.2007 року

Разом із заявою про настання страхового випадку№3604 від 02.10.2008 року були надані всі документи передбачені п. 11.1.3 договору страхування, а тому страхувальник зобов'язаний здійснити страхове відшкодування після настання страхового випадку та отримання заяви про страхове відшкодування.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві України, доведені позивачем належними та допустимими доказами, однак підлягають задоволенню в частині стягнення 17 042,68 грн. (розрахунок позивача а.с.85 т.1), оскільки позивачем нараховано 2 002,28 грн. пені, з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством (п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. у справі №5011-72/6013-2012-47/523-2012 змінити. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (04050, м.Київ, вул. Дегтярівська, 4а, р/р №26505303000501 в АКБ «ТАС-Комерцбанк м.Київ МФО 300164, код ЄДРПОУ 25880982) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» (69037, м. Запоріжжя, вул..40р. Радянської України, 39Д, рах. №32004105100 в Управлінні НБУ Запорізької області, МФО 313849, ЄДРПОУ 13857564 Київська філія АКБ «Індустріалбанк») 17 042 (сімнадцять тисяч сорок дві) грн.. 68 коп. страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

3.Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4.Матеріали справи №5011-72/6013-2012-47/523-2012 повернути до Господарського суду Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Калатай Н.Ф.

Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2013р.