Постанова

від 23.04.2013 по справі 810/1662/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2013 року 810/1662/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Горбач М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Томіна О.В.,

від відповідача - Літвінов О.А., Завальська С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна компанія «Інтеренергоресурс»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна компанія «Інтеренергоресурс» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 № 0000472205 та №0000462205.

Ухвалами суду від 05.04.2013 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.03.2013 № 0000472205 та №0000462205 (далі - оскаржувані рішення). Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що висновки відповідача, за якими було винесено оскаржувані рішення, і, зокрема, висновки про нікчемність угод укладених між позивачем та його контрагентами, суперечать вимогам чинного законодавства.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову представники відповідача обґрунтували тим, що висновок відповідача про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами не спростований був позивачем належними первинними документами, а відтак оскаржувані рішення прийнято відповідачем правомірно.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.02.2013

№81 «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» та відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 78.4 ст. 78, п. 79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями та повідомлення від 12.02.13 № 9/22-00, відповідачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна Компанія Інтеренергоресурс» (код ЄДРПОУ 36445064) з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового - господарських операцій з ТОВ «Різано Трейд» (код за ЄДРПОУ 36445153) за період з 01.07.2009 року по 30.09.2012 року.

На юридичну адресу позивача (07300, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-а, кв 11-12) 26.11.2012 відповідачем засобами поштового зв'язку було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Різано Трейд», який 29.12.2012 було повернено на адресу ДПІ у Вишгородському районі по причині - закінчення терміну зберігання.

На підставі наказу ДПІ у Вишгородському районі від 08.02.2013 №79 та заправлення від 08.02.2013 було здійснено виїзд за юридичною адресою позивача (07300, м. Вишгород, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-а, кВ. 11-12. Фактично підприємство за вказаною адресою не знаходилось, про що відповідачем було складено акт про незнайдення за місцезнаходженням від 08.02.2013 №77/22-00.

До ВПМ ДПІ у Вишгородському районі передано службову записку від 08.02.2013

№14/2200 для вжиття заходів згідно діючого законодавства та відповідних нормативно-правових актів щодо залучення позивача до перевірки.

В ході проведення перевірки правомірності відображення в обліку та звітності операцій позивача по фінансово-господарським відносинам з контрагентом ТОВ «Різано Трейд» за період з 01.07.2009 по 30.09.2012 документи до перевірки позивачем не було надано.

Згідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем було сформовано податковий кредит у розмірі 184164,00 грн. за період з 01.07.2009 по 30.09.2012 за рахунок ТОВ «Різано Трейд» (код за ЄДРПОУ 36445153), який був включений до Декларації з ПДВ № 37813 від 01.10.2010 року, відповідно до Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 37817 від 01.10.2010 за жовтень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки позивача відповідачем складено Акт від 19.02.2013 № 259/22-00/36445064 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна компанія «Інтеренергоресурс» (код ЄДРПОУ 36445064) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Різано Трейд» (код за ЄДРПОУ 36445153) за період з 01.07.2009 по 30.09.2012.

У ході перевірки відповідачем встановлено наступні порушення відповідачем, а саме:

- п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, у розмірі 184164,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року у розмірі 184164, 00 грн.;

- п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в сумі 230205,00 грн., у тому числі за ІУ квартал 2010 року у розмірі 230205,00 грн.

Згідно з даними, викладеним в Акті перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що вищезазначені висновки Акта перевірки та оскаржувані рішення відповідача прийняті винятково у зв'язку та щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «Різано Трейд».

Із Акта перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що відповідач при встановленні безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Різано Трейд» керувався відомостями податкових декларацій позивача поданих відповідачу, постановою Старшого слідчого з СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, підполковника податкової міліції Братко Т.О., в межах кримінальної справи №800263, про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження.

Як вже зазначалось, первинних господарських документів на підтвердження дійсності господарських відносин з ТОВ «Різано Трейд», на момент проведення перевірки, позивач відповідачу не подавав.

Натомість, у судове засідання позивач подав суду копії первинних документів, які можуть підтверджувати дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Різано Трейд», а саме: копії податкових та видаткових накладних, копії актів прийому-здачі виконаних робіт.

На підставі вказаного Акта перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013 № 0000472205 та №0000462205.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову в даній справі, суд виходить з наступного.

Предмет позову в даній справі складають відносини з приводу складання відповідачем оскаржуваних рішень. Предметом доказування - є підставність та законність оскаржуваних рішень винесених у зв'язку з висновками Акта перевірки.

Зважаючи на період в якому, було проведено господарські операції між позивачем та контрагентами, відносини щодо формування позивачем податкового кредиту регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 №168/97 (далі Закон №168).

Так, відповідно до п.7.2.6 статті 7 Закону №168, - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.7.4.1 статті 7 Закону №168, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.4.5 статті 7 Закону №168, - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Зважаючи на період в якому, було проведено господарські операції між позивачем та контрагентами, відносини щодо формування позивачем валових витрат з податку на прибуток регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі Закон №334).

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону №334, - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.3.9 статті 5 Закону №334, - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, суд зазначає, що при прийнятті рішення суд виходив із специфікації і кількості товару, який поставлявся контрагентом ТОВ «Різано Трейд» позивачу та особливостей транспортування такого товару, що потребує важковагової техніки, у зв'язку з чим відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування товару свідчать про відсутність транспортування товару від постачальника (контрагента) до позивача.

Суд звертає увагу, що позивач при проведенні перевірки не подав відповідачу первинних документів, які б свідчили про дійсність господарських операцій, проведених між позивачем та контрагентом та, зокрема, і податкових накладних, які є підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, документи подані представником позивача у судовому засіданні суд не може досліджувати при вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваних рішень, оскільки ці документи всупереч статей 78 та 79 Податкового кодексу України, позивачем не були подані відповідачу та правомірно не приймались до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень. Таким чином, зазначені документи не є належними доказами по справі в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування.

Також, суд не бере до уваги як допустимий доказ постанову Старшого слідчого з СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, підполковника податкової міліції Братко Т.О., в межах кримінальної справи №800263, про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, зважаючи на відсутність у відповідача відомостей щодо судового рішення (вироку) щодо порушеної кримінальної справи, як і відомостей про складення навіть обвинувального висновку по цій справі. Таким чином, суд не може надати оцінку даному документу як допустимому доказу у справі зважаючи на презумпцію невинуватості, закріпленої статтею 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, та - приписи статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, зважаючи на відсутність у відповідача на момент винесення оскаржуваних рішень первинних документів, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 № 0000472205 та №0000462205, та - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 квітня 2013 р.