Рішення

від 28.11.2012 по справі 5015/4267/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.12 Справа№ 5015/4267/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область до відповідача:Комунального підприємства Львівської обласної ради „Центральна районна аптека № 162", м. Мостиська, Львівська область про:стягнення 448321,95 грн. Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: Урбанська Т.В. -представник;

від відповідача: Заболотня З. -представник;

від третьої особи : Кисельова І.М. -представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, надалі -позивач, до Комунального підприємства Львівської обласної ради „Центральна районна аптека № 162", м. Мостиська, Львівська область, надалі -відповідач, про стягнення коштів в сумі 448321,95 грн., в тому числі 407 565,41 грн. основного боргу та 40 756,54 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 11.10.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.11.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання договору № 20 від 14.03.2011 р. позивач поставив відповідачу медпродукцію на загальну суму 407 565,41 грн., за що останній своєчасно не розрахувався. За несвоєчасну оплату позивач нарахував для стягнення з відповідача штраф у розмірі 10 % від простроченої суми, що становить 40 756,54 грн. та просить відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 8 966,44 грн. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 15.11.2012 р., у зв"язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме основного боргу у сумі 2 319,42 грн., позивач просить стягнути з відповідача 405 245,99 грн. основного боргу та 40 756,54 грн. штрафу .

У зв'язку з відпусткою судді Артимовича В.М. судове засідання, призначене на 08.11.2012 р., відкладено на 14.11.2012 р. В засіданні суду 14.11.2012 р. суд оголосив перерву до 15.11.2012 р.

15 листопада 2012 року через канцелярію на розгляд суду надійшла письмова заява позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 25955/12 від 15.11.2012 р.), яку суд у відповідності до ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду.

Ухвалою від 15.11.2012 р. суд залучив до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та відклав судове засідання на 28.11.2012 р.

28.11.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на три роки.

28.11.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання третьої особи про відкладення судового розгляду справи.

В судове засідання 28.11.2012 р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав відповідно до заяви про зменшення позовних вимог. Представник відповідача позовні вимоги визнав з врахуванням часткової сплати основної суми боргу та просить суд задоволити клопотання про розстрочку виконання рішення суду на три роки. Представник третьої особи в засіданні суду надав усні пояснення по суті спору. Клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи суд вбачає безпідставним та необгрунтованим, а тому в його задоволенні відмовляє.

В судовому засіданні 28.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін та третьої особи, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою „Едельвейс", як продавцем, та Комунальним підприємством Львівської обласної ради „Центральна районна аптека № 162", як покупцем, 14.03.2011 р. укладено договір купівлі-продажу № 20.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов»язується продати, а покупець прийняти та оплатити замовлені товари.

Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів покупцем на поточний рахунок продавця або внесенням готівки в касу продавця. Повна оплата проводиться покупецем не пізніше терміну, вказаного в супровідних документах (накладних), на кожну партію товару окремо (п.п. 3.4,3.5).

У відповідності до п. 4.1 договору за несвоєчасну оплату покупець разом з основною сумою боргу виплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від простроченої суми та відшкодовує завдані продавцю збитки незалежно від сплати штрафу.

Відповідно до накданих, наявних у матеріалах справи, відповідач отримав медпродукцію на загальну суму 407 565,41 грн., за яку оплату провів частково, у сумі 2 319,42 грн. Зокрема, до заяви про зменшення позовних вимог від 15.11.2012 р. долучено копію накладної на повернення товару від 05.10.2012 р. № 273 на суму 819,42 грн. та копії платіжних доручень № 483 від 18.10.2012 р. на суму 200,00 грн., № 507 від 29.10.2012 р. на суму 800,00 грн. та № 528 від 14.11.2012 р. на суму 500,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає заяву відповідача про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 405 245,99 грн. основного боргу та 40 756,54 грн. штрафу.

Згідно п. 4.1 договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10 % від простроченої суми, що становить згідно наведенного у позовній заяві розрахунку 40 756,54 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши та дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем за договором купівлі-продажу, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконано відповідно до вказівок закону та договору.

Таким чином, до стягнення з відповідача правомірно підлягають кошти в сумі 405 245, 99 грн.

Стаття 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Визначення штрафу наведено в ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, яким є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, перевіривши розрахунок суми штрафу, наведений позивачем, прийшов до висновку, що стягненню з відповідача правомірно підлягає 40 756,54 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач основний борг та штраф не сплатив, суд прийшов до висновку, що уточнений позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача .

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" в разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду. Таким. чином, поверненню позивачу з Державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 46,39 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, дійшов висновку щодо відмови в його задоволенні, оскільки норма ст. 121 ГПК України, на яку покликається у відповідному клопотанні відповідач, передбачає право суду розстрочити виконання рішення, яке набрало законної сили. При цьому слід зазначити, що відмова в задоволенні даного клопотання не позбавляє відповідача права звернутись з таким клопотанням в порядку ст. 121 ГПК України до господарського суду в подальшому.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 12, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс", м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради „Центральна районна аптека № 162" (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Перемишльська, 1; код ЄДРПОУ 01974000) на користь Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми „Едельвейс" (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5; код ЄДРПОУ 13808034) 405 245,99 грн. основного боргу, 40 756,54 грн. штрафу та 8 920,05 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути позивачеві з Державного бюджету України судовий збір в сумі 46,39 грн., про що винести відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.

Повне рішення складено 03.12 2012 р.

Суддя Артимович В.М.