Ухвала

від 18.04.2013 по справі 810/271/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/271/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку адміністративну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Світозір» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світозір» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Світозір» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем на адресу позивача було направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження від 26.11.2012 року № 6343/10/15-2. В даному запиті зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення реєстру податкових накладних та ЄРПН на рівні ДПС України встановлено розбіжності між даними реєстру податкових накладних підприємства позивача та даними ЄРПН, а також зазначено, що позивачем їх «не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних». Даний запит позивач отримав 28.11.2012 року.

06.12.2012 року позивачем було надіслано на адресу відповідача копії документів для проведення камеральної перевірки за жовтень 2012 року.

У зв'язку з недостатністю отриманих даних та відсутністю відповідних письмових пояснень, відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 4750/15-2/23577142/376 від 07.12.2012 року.

В акті встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 11 165, 00 гривень за жовтень 2012 року.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 3085/12-5/23577142/424, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30 956 грн., в тому числі за основним платежем - 11 165 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2791 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (орендар) та ТОВ «Даск Сітібуд» (орендодавець) було укладено договір оренди спецтехніки № 10-114 П від 10.10.2012 року, яким встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування спецтехніку.

Позивач вказує, що 30.10.2012 року ТОВ «Даск Сітібуд» виписало податкову накладну № 15 на суму 10 000, 00 гривень (ПДВ 1 666, 67 гривень) та податкову накладну № 17 на суму 56 990, 00 гривень (ПДВ 9 498, 33 гривень). Обидві податкові накладні було виписано по договору про надання послуг № 10-114 П від 10.10.2012 року.

На підтвердження дійсності отримання позивачем зазначених послуг було надано акти здачі-приймання робіт за жовтень 2012 року на суму 10 000, 00 гривень (ПДВ 1 666, 67 гривень), та, відповідно, на суму 56 990, 00 гривень (ПДВ 9 498, 33 гривень).

В суді першої інстанції позивач зазначив, що дійсно у реєстрі податкових накладних за жовтень 2012 року було допущено помилку, а саме замість двох податкових накладних (№ 15 від 30.10.2012 року на суму ПДВ 1 666, 67 гривень та № 17 від 30.10.2012 року на суму ПДВ 9 498, 33 гривень) було вказано одну неіснуючу податкову накладну № 17 від 30.10.2012 року на суму ПДВ, рівну сумі вказаних накладних, тобто 11 165, 00 гривень.

Позивач вищевказану помилку пояснив в суді першої інстанції тим, що вона була допущена тому, що обидві податкові накладні було складено в один і той самий день з одним і тим самим контрагентом, на підставі одного і того ж самого договору № 10-114 П від 10.10.2012 року, за надання однотипних послуг. Через що позивачем помилково відображено дві операції як одну, на ту ж саму загальну суму.

Крім того позивач зазначав під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, що незважаючи на вищевказану помилку, загальна сума сплаченого ПДВ у декларації за жовтень 2012 року була визначена вірно, а допущена помилка ніяким чином не вплинула на розрахунки з бюджетом та жодним чином не зменшила податкові зобов'язання позивача.

Позивач також зазначив, що на адресу відповідача було направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому, зокрема, зазначено самостійно нарахований штраф у зв'язку із виправленням помилки, у сумі 618, 00 гривень, а також уточнюючу розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2012 року.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС України правомірно до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 2 791, 00 гривень (11 165, 00 х 25 % = 2 791, 00 гривень).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року № 3085/12-5/23577142/424 є обґрунтованим та таким, що винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Світозір» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.