Постанова

від 25.02.2009 по справі 22-а-1071/08

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

 25.02.2009

                                      Справа

№ 22-а-1071/08                 Попередній № справи 2-а-416/08

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів          

Горошко Н.П. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання          Галайдіна Г.І.                              

сторони не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

справи за  апеляційною скаргою Управління праці 

та  соціального  захисту 

населення  Кіровської

райдержадміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову Кіровського

районного суду, Автономна Республіка Крим (суддя Буцмак Ю.Є. ) від 03.09.08

за позовом ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Управління  

праці   та   соціального  

захисту   населення   Кіровської райдержадміністрації в АР Крим

(вул. Люксембург, 26 а, Кіровське, Кіровський район, Автономна Республіка Крим,

97300)

треті особи: Головне управління Державного казначейства

України в АК Крим (вул.  

Севастопольська,    19,   Сімферополь,   95000) 

Міністерство  

фінансів Автономної Республіки Крим (вул. Р.Люксембург, 4, Сімферополь, 95000)

про визнання протиправними дій, визнання права на

перерахунок допомоги, зобов'язання здійснити перерахунок допомоги, стягнення

невиплаченої допомоги

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до  Кіровського районного суду Автономної

Республіки Крим з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту

населення  Кіровської районної державної

адміністрації в Автономній Республіці Крим 

про визнання дій  протиправними,

визнання права на перерахунок допомоги, зобов'язання здійснити перерахунок

допомоги, стягнення невиплаченої допомоги.

У судовому засіданні в суді першої інстанції 03.09.2008

позивач, уточнив позовні вимоги, і просить стягнути з відповідача на його

користь як учасника бойових дій недоотриману разову грошову допомогу в розмірі

1750,00грн. до Дня перемоги 2007 року.

Постановою Кіровського районного суду Автономної

Республіки Крим від 03.09.2008 (суддя Буцмак Ю.Є) позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської

районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим   на користь позивача  недоотриману разову грошову допомогу до 5

травня 2007року в розмірі 1750,00грн.(аркуш справи 29).

Не погодившись с постановою суду, Управління праці та

соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації в

Автономній Республіці Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить

скасувати постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від

03.09.2008  та прийняти нову постанову,

якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач є

розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та керується положеннями

Бюджетного Кодексу України. Бюджетні призначення встановлюються Законом України

Про Державний бюджет України і відповідно до цього Закону були здійсненні

виплати позивачу.

У судове засідання 25.02.2009 сторони не з'явилися,

причина неявки суду не відома. Про дату, час і місце розгляду справи

повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу

адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або

інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату,

час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб,

які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія

визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, явка

яких не визнавалася обов'язковою.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги,

перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,

дослідивши правильність застосування Кіровським районним судом Автономної

Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що

апеляційна скарга   не підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Відповідно  до

частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту" № 3551 від 22.10.1993 (із змінами та

доповненнями) щорічно до 05 травня учасникам бойових дій  виплачується разова грошова допомога у

розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет

України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006, встановлено, що виплата

щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій здійснюється

у розмірі 280,00грн.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від

09.07.2007 № 6 -рп/2007 стаття 29 Закону України "Про Державний бюджет

України на 2007 рік" в частині обмеження розмірів щорічної допомоги

визнана невідповідною Конституції України.

Частиною третьою статті 22 Конституції України

встановлено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів

не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду

України, який неодноразова розглядав питання щодо конституційності положень

законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими

обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством

для окремих категорій громадян - таке обмеження є недопустимим. Право на

соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України,

згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним

джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від

прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України

встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення Закону України "Про Державний бюджет

України на 2007 рік" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин,

оскільки вони суперечать  нормам

Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав

і свобод при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів

(частина третя статті 22 Конституції України).

Разом з тим, постановляючи рішення про задоволення

позову, суд першої інстанції помилково виходив з того, що для розрахунку суми

недоплаченої щорічної грошової допомоги необхідно виходити з розміру

мінімальної пенсії за віком, якій встановлений на рівні 406,00 грн. 

Отже, з такими висновками суду не погоджується колегія

суддів, оскільки вони зроблені з помилковим застосуванням норм матеріального

права.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України

"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058  від 09.07.2003, мінімальний розмір пенсії за

віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, визначеного законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2007 рік" № 489 від 19.12.2006, прожитковий мінімум для

осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджується в наступному

розмірі: з 01 січня -380,00 грн., з 01 квітня -406,00 грн., з 01 жовтня -411,00

грн.

Відповідно до частини третьої статті 62 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік", для визначення

мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини

першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" з 01 квітня по 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий

мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим

частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, разова грошова допомога ОСОБА_1, як

учаснику бойових дій, у 2007 році повинна складати 2050,30 грн. (410,06 грн.x 5

= 2050,30грн.).

Із матеріалів справи 

вбачається, що позивачу у цей період сплачено 280,00грн. грошової

допомоги, як учаснику бойових дій, що підтверджується довідкою відповідача від

25.02.2009 №12-18/383. Отже, сума недоплати складає 1770,30 грн. (2050,30

-280,00), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. 

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог

тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів

сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач пред'явив позов без

урахування частини третьої статті 62 Закону України "Про Державний бюджет

України на 2007 рік" і просив стягнути 1750,00 грн., суд вважає можливим у

цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного

захисту прав та інтересів сторін у справі, стягнути з відповідача на користь

позивача  недоплачену щорічну грошову

допомогу, як учаснику бойових дій за 2007 рік у сумі 1770,30 грн.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий

спосіб не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному

процесі, а застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного

судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства

України. 

Згідно з частиною першою статті 195 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає

судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд

апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі

встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої

інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що таке порушення при розрахунку щорічної

одноразової грошової допомоги встановлено судом апеляційної інстанції, рішення

суду першої інстанції ухвалено з 

помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим

судове рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу

адміністративного судочинства України підлягає зміні.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи

відповідача про те, що він діяв відповідно до закону, та порушень у виплаті

щорічної грошової допомоги не вчиняв, оскільки допомога була сплачена у

розмірі, який був встановлений Законом України "Про Державний бюджет

України на 2007 рік", суперечать чинному законодавству.

З'ясовуючи питання про можливість застосування до

спірних правовідносин Закону України "Про Державний бюджет України на 2007

рік" колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд

вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних

договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд

застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України. У разі невідповідності нормативно - правового акта

Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого

надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту, суд застосовує

правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 19 Постанови

Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність

судової влади" звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22

Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно

- правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та

громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених

Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав

відповідно до частини третої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства

України гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і

свобод громадянина безпосередньо на підставі Конституції.

Статтею 1 Конституції України проголошено демократичною,

соціальною, правовою державою.

Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою

соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії

визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і

забезпечення є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 21 Конституції України, зміст та

обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до

чинних законів не може бути звужений.

Отже, встановлення Законом України "Про Державний

бюджет України на 2007 рік" розмірів виплат щорічної разової грошової

допомоги учасникам бойових дій в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту", обмежило обсяг даної категорії громадян, визначених зазначеним

Законом.

Таким чином, при визначені розміру разової грошової

допомоги учаснику бойових дій в 2007 році необхідно керуватися статтею 12

Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а

не положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, які

визнані неконституційними.

Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у

зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, призначених на ці виплати, не

приймаються до уваги з наступних підстав.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням

бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення

спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства,

не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання

суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання

своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

Так, у справі "Кечко проти України"

Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо

бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на

відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання

законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів

для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати

одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що

апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Кіровської

районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим задоволенню не

підлягає.

Керуючись  статтею

11, частиною першою статті 195, пунктом 2 частини  першої статті 198, пунктом 1 частини першої

статті 201, частиною другою статті 205, статтями  207, 212, 254 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального

захисту населення Кіровської районної державної адміністрації в Автономній

Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду Автономної

Республіки Крим від  03.09.2008, змінити,

виклавши резолютивну частину постанови у наступній редакції:

"Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення Кіровської районної державної адміністрації в Автономній Республіці

Крим (вул.Р.Люксембург, 26-А, смт. Кіровське, Кіровський район, Автономна

Республіка Крим, код ЄДР 03193927, рахунки державного казначейства невідомі) на

користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) недоплачену

частину щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік

у розмірі 1770,30 грн.".

Постанова  набирає

законної сили з моменту проголошення і може бути  оскаржена в касаційному порядку безпосередньо

до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання

нею законної сили.                                                  

Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               Н.П.Горошко

 підпис                               Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно