Постанова

від 24.04.2013 по справі 2а-14676/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14676/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Асвега-У» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Асвега-У» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Асвега-У» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 14.06.2012р. № 0000232201 та від 14.06.2012р. № 0000242201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПАТ «Асвега-У» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Асвега-У» (код ЄРДПОУ 25384533) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат при взаємовідносинах з ТОВ «ПОСТПРИНТ» (код 36845669), ТОВ «СІБЕР» (код 30264292), ТОВ « АЛЬФАСЕРВІС» (код 36676253), ТОВ «ЕДВЕТАЙЗІНГ-ЕКСПЕРТ» (код 35195412), ТОВ «АЛАРІ ГРУП» (код 35922244) за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2012 року № 3670/22-417/25384533 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Асвега-У» (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ПАТ «Асвега-У»:

п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п 7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 31448,0 грн., в т.ч.: серпень 2010 року - 11048,0 грн.; вересень 2010 року - 2000,0 грн.; жовтень 2010 року - 2000,0 грн.; листопад 2010 року - 6400,0грн.; грудень 2010 року - 10 000,0 грн.;

п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 39 310,0 грн., в т.ч. по періодах: 3 квартал 2010 року - 16 310,0 грн.; 4 квартал 2010 року - 23 000,0 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що первинні бухгалтерські документи укладені між ПАТ «Асвега-У» та ТОВ «Постпринт», ТОВ «Сібер» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ПАТ «Асвега-У» до складу валових витрат вартості придбання ТМЦ (послуг) від вищевказаних підприємств та відповідно про завищення суми податку на додану вартість.

Податковий орган приходить до висновку, що документи з продажу товарів (робіт, послуг) виписані на адресу ПАТ «Асвега-У» від імені підприємств, що мають ознаки фіктивності не виписувалися, а правочини,укладені між позивачем і вказаними товариствами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також, податковим органом в ході перевірки використано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва майора податкової міліції Скирти Р.В. про порушення кримінальної справи за №79-00254 відносно Акті, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, за фактом скоєння ним фіктивного підприємництва, тобто створення ТВ «Постпринт», ТОВ «ЮК «Лойер» та придбання ТОВ «Сібер» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 02.11.2011р., на підставі якої встановлено, що, зокрема, ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер» спільно з іншими суб'єктами підприємницької діяльності в період 2008-2011рр. знаходились та використовувались групою осіб в злочинних схемах, спрямованих на надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку, що призводило до неправомірного зменшення останніми обсягів оподаткування внаслідок безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного вище, перевіркою зроблено висновок, що домовленості та договори укладені ПАТ «Асвега-У» з ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер», в порушення вимог ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, в результаті чого ПАТ «Асвега-У» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 448,0 грн. та податок на прибуток на загальну суму 39 310,0 грн.

На підставі висновків, викладених у ОСОБА_3 перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. № 0000232201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 39 310,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 828,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. № 0000242201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31 448,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7 862,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві № 5104/10/12-114, від 20.08.2012 p., про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення.

Позивач не погоджуючись із оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями і рішенням ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги подав до ДПС України повторну скаргу.

ДПС України своїм рішенням № 2433/0/61-12/10-2115, від 01.10.2012 p., залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, а скаргу ПАТ «Асвега-У» - без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ПАТ «Асвега-У» та ТОВ «Постпринт», ТОВ «Сібер» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими право чинами.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів: копії договорів на технічні послуги № 01/07 від 01.07.2010 року та № 1/9-10 від 01.09.2010 року, укладених між ПАТ «Асвега-У» та ТОВ «Постпринт»; договорів № 01/10 від 01.10.2010 року, № 1/11-2010 від 01.11.2010 року, №1/12 від 01.12.2010 року, укладених між ПАТ «Асвега-У» та ТОВ «Сібер»; копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Постпринт»: №373 від 31.08.2010 року, на загальну суму 55 240,00 у тому числі ПДВ - 11 048 грн. та № 512 від 30.09.2010 року на загальну суму 12 000,00 грн. ПДВ та податкових накладних, виписаних ТОВ «СІБЕР»: № 130 від 29.10.2010 року на загальну суму 12 000,00 у тому числі ПДВ -2 000,00 грн., № 153 від 26.11.2010 року на загальну суму 3 000,00 у тому числі ПДВ - 1000,00 грн., № 475 від 24.12.2010 року на загальну суму 38 400,00 у тому числі ПДВ - 6 400,00 грн.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за N 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно абзацу 1 пункту 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, за якими було визнано завищення податкового кредиту, були виписані та ТОВ Постпринт» та ТОВ «Сібер», які на момент виконання робіт з ремонту теплолічильників та виконання електормонтажних робіт, відповідно на момент видачі первинних документів за такими роботами, в тому числі і податкових накладних, були належним чином зареєстрованою в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в податковому органі та мали індивідуальний податковий номер.

На час виписки ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер» вищевказаних податкових накладних при виконанні робіт на підставі укладених з ПАТ «Асвега-У» договорів, підприємства були зареєстровано як платники податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому мали право як нараховувати податок на додану вартість, так і складати відповідні податкові накладні.

Згідно з пп. 7.2.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу робіт), копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари роботи, послуги, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вищевказані податкові накладні були отриманні ПАТ «Асвега-У» в тому ж податковому періоді, коли вони були виписані і тоді ж були включені до складу податкового кредиту.

Таким чином, ПАТ «Асвега-У» було правомірно віднесено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ витрати по сплаті ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер».

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ПАТ «Асвега-У» виконуючи було сформовано податковий кредит за правилом першої події - отримання податкової накладної.

Покупець ПАТ «Асвега-У» не може нести відповідальність за несплату податків ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер» та можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої, оскільки, законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а саме статтею 18, було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Актом проведеної перевірки, було також зроблено висновок про те, що ПАТ «Асвего-У» завищено податок на прибуток підприємств, у зв'язку з неправомірним віднесенням до валових витрат, витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер».

Підпунктом 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Розрахункові, платіжні та інші документи належать до первинної документації, на основі якої ведеться бухгалтерський облік - тобто для підтвердження господарських операцій складаються відповідні первинні документи.

Таким чином, ПАТ «Асвега-У» правомірно включило до складу валових витрат 39310 грн. 00 коп.

Господарські операції підтверджуються актами приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями на оплату вартості робіт за договорами, тому ПАТ «Асвега-У» правомірно включило до складу валових витрат 39310 грн. 00 коп.,

Несплата виконавцем робіт по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту ПАТ «Асвега-У».

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-1V «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Зокрема, у своїх рішеннях у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) Європейський суд зазначив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками.

По кримінальних справах відносно власників ТОВ «Постпринт» та ТОВ «Сібер», на які посилається податковий орган, не винесено вироків або будь якого іншого рішення за результатами їх розгляду.

Відповідно до ч. 4. ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Тобто, матеріали кримінальних справ, на які посилається податковий орган не можуть бути підставою для висновку про завищення ПАТ «Асвега-У» податкового кредиту.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р. № 0000232201 та від 14.06.2012р. № 0000242201.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов Приватного акціонерного товариства «Асвега-У» задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Асвега-У» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Асвега-У» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 14.06.2012р. № 0000232201 та від 14.06.2012р. № 0000242201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 25.04.2013 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В Безименна,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Міщук М.С.