Постанова

від 29.04.2013 по справі 825/1366/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1366/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Калачі" до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2013 Приватне підприємство "Калачі" звернулось до суду з адміністративним позовом зі змінами (а.с. 199) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Чернігівська МДПІ):

від 23.01.2013 № 0000012340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 762,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 23 010,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5 752,50 грн.);

від 23.01.2013 № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 21 183,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 16 947,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 236,75 грн.);

від 05.04.2013 № 0000192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 973,55 грн. (у т.ч. за основним платежем - 2 378,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 594,71 грн.).

Які прийнято за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Калачі" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 та з 01.07.2012 по 30.09.2012, про що складено Акт від 09.01.2013 № 4/22/32404401, та за наслідками розгляду скарги позивача до Державної податкової служби в Чернігівській області, про що винесено рішення про результати розгляду скарги (а.с. 176-185).

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо необґрунтованості та безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що ПП "Еверест" на виконання умов договорів поставки від 01.03.2010 № 03/1-2010, 02.07.2010 № ДГ-0091 поставило ПП "Калачі" продукцію (цукор, борошно) відповідно до видаткових накладних № РН-0000267, № РН-0000368, № РН-0000451, № РН-0000541, № РН-0000684, № РН-0000846, № РН-0001004, всього на загальну суму 83 590,00 грн. За що ПП "Калачі" здійснило відповідні безготівкові оплати, про що свідчать досліджені інспектором звіти про дебітові та кредитові операції по рахунку № 26002060282167. Додатково, на підтвердження надали копії платіжних доручень (а.с. 128-140).

Отриману продукцію ПП "Калачі" використало в своїй господарській діяльності з метою отримання економічної вигоди, що підтверджується копіями робочих рецептур на продукцію, яка виготовляється ПП "Калачі", оборотом по аналітичним рахункам, оборотно-сальдовою відомістю по постачальникам, видатковими накладними про поставку готової продукції для вироблення якої використовувались борошно та цукор, які додаються.

При цьому, позивач звернув увагу на те, що висновки відповідача ґрунтувались виключно на підставі визначення про те, що всі задекларовані операції ПП "Еверест" за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 по придбанню товарів, робіт (послуг) та операцій по реалізації товарів, робіт (послуг) не містять реального характеру, тому операція по придбанню ПП "Калачі" борошна, цукру, також не містить реального характеру - не можна придбавати товар, якого не існує. В основу цього твердження представники відповідача вказали на те, що всі операції задекларовані ПП "Еверест" за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 по придбанню товарів, робіт (послуг) не містять реального характеру, посилаючись на Акт перевірки діяльності ПП "Еверест" від 03.12.2012 № 2607/22/31480476.

Тобто, відповідачем взагалі не було досліджено обставин проведення господарських операцій між ПП "Еверест" та ПП "Калачі" за період, що перевірявся, а в Акті та рішенні про результати розгляду скарги містяться лише посилання на ймовірну їх сумнівність або фіктивність.

При цьому, позивач звернув увагу на фактичне виконання домовленості ПП "Калачі" щодо придбаних у ПП "Еверест" відповідно до виписаних на адресу позивача податкових накладних та видаткових накладних, наголошуючи, що на момент укладення правочинів позивач та контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані платниками ПДВ, установчі документи ПП "Еверест" не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб, посилаючись на ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що висновки зазначені в Акті перевірки є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 № 0000012340 та від 23.01.2013 № 0000022340 - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з врахуванням змін та наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову (а.с. 201-202) представник відповідача наголосив на тому, що враховуючи матеріали перевірок ПП "Еверест", відповідно до Актів від 03.12.2012, № 2607/22/31480476, від 05.12.2012 № 92/22/31480476 - у ПП "Калачі" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємством-постачальником в розумінні ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Еверест" до ПП "Калачі", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування товару. Таким чином, в порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 вищенаведеного Закону, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП "Калачі" зменшується сума податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за період, що перевірявся.

При цьому, зауваживши, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ПП «Еверест» з 01.04.2010 по 30.09.2010, та з 01.07.2012 по 30.09.2012 встановлено завищення валових витрат всього в сумі 96479,16грн. Отже, виходячи з наведеного, на думку Чернігівської МДПІ ПП "Калачі" безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаних періодах по взаємовідносинам ПП "Еверест", так як такі накладні не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що в порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 пп. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ПП "Калачі" не підтверджено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 23 010,00 грн.

А в порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 пп. 14.1 ст. 14, ст. 185, ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 16 947,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ПП "Калачі" (ід. код 32404401) як юридичну особу 29.05.2003 зареєстровано Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до Чернігівської МДПІ (Куликівське відділення) як платника податків з 10.06.2003, зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 20.12.2005 № 33612112), індивідуальний податковий номер - 324044025110.

Відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 458 (а. с. 61-62) основним видом діяльності ПП "Калачі" є (за КВЕД):

18113 - Хлібопікарська промисловість;

71130 - Оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;

90310 - Послуги підприємств і організацій, що займаються невиробничими видами побутового обслуговування населення.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі наказу керівника Чернігівської МДПІ від 24.12.2012 № 471 (вручений під розписку 24.12.2012 директору ПП "Калачі" Чантурії В.В.), відповідно до ст. 20, пп. 78.1.4, пп. 78.1 п. 78.4 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, Чернігівською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Калачі" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 та з 01.07.2012 по 30.09.2012 по взаємовідносинах з ПП "Еверест" (код ЄДРПОУ 31480476).

Перевірка проводилась з 24.12.2012 по 28.12.2012, про що складено Акт перевірки від 09.01.2013 № 4/22/32404401 (а. с. 12-43).

В розділі 4 «Висновок» Акту перевірки встановлено порушення:

1. - п. 44.1, п 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 пп. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (із змінами та доповненнями), п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП "Калачі" не підтверджено витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 23 010,00 грн., в тому числі:

за 1 квартал 2010 року - 6 525,00 грн.

за 2 квартал 2010 року - 7 608,00 грн.

за 3 квартал 2010 року - 3 244,00 грн.

за 3 квартал 2012 року. - 5 633,00 грн.

2. - п.п. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями),

п .44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 пп. 14.1 ст. 14, ст. 185, ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 16 947,00 грн. в т.ч.

Квітень 2010 - 3 320,00 грн.

Травень 2010 - 6 797,00 грн.

Червень 2010 - 1 220,00 грн.

Липень 2010 - 915,00 грн.

Серпень 2010 - 443,00 грн.

Липень 2012 - 1 237,00 грн.

Серпень 2012 - 1 575,00 грн.

Вересень 2012 - 1 440,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки Чернігівською МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 23.01.2013 № 0000012340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 762,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 23 010,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5 752,50 грн.)(а. с. 10);

- від 23.01.2013 № 0000022340, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 21 183,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 16 947,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 236,75 грн.)(а. с. 11).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки від 09.01.2013 № 4/22/32404401, ПП "Калачі" подало до Чернігівської МДПІ заперечення від 11.01.2013 (а. с. 44-49), розглянувши які остання зазначила, що порушення платником податків податкового законодавства, викладені в Акті перевірки, відповідають вимогам законодавства України (лист-відповідь щодо розгляду заперечення від 21.01.2013 № 322/10/22-208, а. с. 50-54).

Також, позивач звертався зі скаргою в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Чернігівській області, в результаті розгляду якої винесено рішення про результати розгляду скарги (а.с. 176-185), яким додатково донараховано податок на додану вартість та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 № 0000192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 973,55 грн. (у т.ч. за основним платежем - 2 378,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 594,71 грн.).

Так, в ході перевірки ПП "Калачі" встановлено, що за результатами зустрічної перевірки ПП "Еверест" згідно Акту від 05.12.2012 № 92/22/31480476, щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 встановлено, що всі операції задекларовані ПП "Еверест" за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 50 197 798,00 грн. та операції по реалізації не містять реального характеру.

Також, в Акті перевірки зазначено, що згідно договору від 01.03.2010 № 03/1-2010 укладеним між ПП "Еверест" до ПП "Калачі", останні придбавали цукор-пісок, борошно (а.с. 126-127). Відповідно до умов договору ПП "Калачі" отримані видаткові та податкові накладні на загальну суму 83 590,00 грн., а саме:

- від 05.03.2010 № РН-0000267 на суму 16 300,00 грн.;

- від 26.03.2010 № РН-0000368 на суму 15 200,00 грн.;

- від 14.04.2010 № РН-0000451 на суму 14 800,00 грн.;

- від 05.05.2010 № РН-0000541 на суму 14 400,00 грн.;

- від 01.06.2010 № РН-0000684 на суму 7 320,00 грн.;

- від 12.06.2010 № РН-0000846 на суму 7 420,00 грн.;

- від 15.07.2010 № РН-0001004 на суму 8 150,00 грн.;

Та, згідно договору від 02.07.2012 № ДГ-0091 укладеним між ПП "Еверест" до ПП "Калачі", останні придбавали цукор-пісок, борошно (а.с. 124-125). Відповідно до умов договору ПП "Калачі" отримані видаткові та податкові накладні на загальну суму 32 365,00 грн., а саме:

- від 25.07.2012 № РН-0404 на суму 7 650,00 грн.;

- від 31.07.2012 № РН-0422 на суму 6 625,00 грн.;

- від 28.09.2012 № РН-0647 на суму 8 640,00 грн.;

- від 29.08.2012 № РН-0549 на суму 9 450,00 грн.;

При перевірці вищевказаних документів, Чернігівською МДПІ встановлено, що вищевказані накладні відсутні.

При цьому, в Акті перевірки зазначено, що 29.11.2012 та 30.11.2012 було здійснено виїзд на юридичну адресу ПП "Еверест" м. Чернігів, вул. Борисенка, 45 для проведення документальної позапланової виїзної, перевірки ПП «Еверест» та встановлено, що посадові особи, а саме директорі ОСОБА_2 за місцезнаходженням підприємства не знаходився, в результаті чого оригінали первинних бухгалтерських документів та регістри бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на перевірку надані не були, що зафіксовано актами від 29.11.2012 № 808/22 та від 30.11.2012 № 830/22. Оскільки до управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові ДПС надійшла службова записка від 22.11.2012 № 1754/07 від ГВПМ ДПІ у м. Чернігові ДПС в якій зазначено: «Аналізом діяльності ПП «Еверест» встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з викладеним, діяльність ПП «Еверест» ставить під сумнів факт реального здійснення господарських операцій».

Відповідно до інформаційних баз даних АС «Бест Звіт», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що ПП "Еверест" у період, що перевірявся мало відносини по придбанню товарів, робіт (послуг) з ТОВ «Солодка країна-К», код 37322549, ФОП ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_4, ТОВ «Перун», код 21090355. Враховуючи інформацію про вказані підприємства, яка наведена в п. 3.1.2 даного акта, неможливо підтвердити факт придбання товару, робіт (послуг) ПП "Еверест" у зазначених підприємств постачальників. У зв'язку з чим, ПП "Еверест" не підтвердило факт придбання продукції протягом березня 2011 року, згідно ст. 185, ст. 188 Податкового кодексу України платником завищено суму податкових зобов'язань за березень 2011 року на 4 881 892,00 грн. (27 аркуш Акту перевірки).

Таким чином, Чернігівська МДПІ прийшла до висновку, що оскільки Актами зустрічних перевірок не підтверджуються відомості щодо взаємовідносин з покупцями та постачальниками, виходячи з того, що, ПП "Еверест" безпідставно виписані податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу ПП "Калачі", які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки такі податкові накладні не мають статусу юридично значимих, ПП "Калачі" порушено вимоги пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п .44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27 пп. 14.1 ст. 14, ст. 185, ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у розмірі 16 947,00 грн.

При цьому, як зазначено в Акті перевірки Чернігівської МДПІ, всі операції задекларовані ПП "Еверест" за період з 01.01.2010 по 30.09.2012 по придбанню товарів, робіт (послуг) та операції по реалізації товарів, робіт (послуг) не містять реального характеру. Як підставу зазначили Акт перевірки діяльності ПП "Еверест" від 3.12.2012 № 2607/22/31480476. Отже, фактично визнали факт недійсності (нікчемності) правочинів, які суперечать чинному законодавству.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПП "Калачі" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки із врахуванням поняття «документальної невиїзної перевірки», визначеного пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги.

Так, згідно п. 1.4 ст. 1 та п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (також чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначено поняття «поставка товарів» та перелік операцій платників податку, що є об'єктами оподаткування. Відповідно суд керується пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, якою встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, враховуючи пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону якими визначено дату виникнення податкових зобов'язань, податковий кредит звітного період та дату виникнення права платника податку на податковий кредит, необхідно зазначити, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Крім того, необхідно зазначити, що в силу пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вказані норми Закону України «Про податок на додану вартість» повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.

При цьому судом враховані норми ст. ст. 202, 203, 215, 216 та 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435, які визначають поняття та види правочинів; загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину; правові наслідки недійсності правочину; правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Так, п. 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вказані норми також повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Як встановлено вище, основним видом діяльності ПП "Калачі" є виробництво хліба і хлібобулочних виробів, спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів.

Так, судом встановлено, що на фактичне виконання домовленості ПП "Калачі" (покупець) придбало у ПП "Еверест" (продавець) в період що перевірявся, відповідно до податкових накладних на загальну суму 115 955,00 грн. (а.с. 64-74), а саме:

- від 05.03.2010 № 267 на суму 16 300,00 грн.;

- від 26.03.2010 № 368 на суму 15 200,00 грн.;

- від 14.04.2010 № 451 на суму 14 800,00 грн.;

- від 05.05.2010 № 541 на суму 14 400,00 грн.;

- від 01.06.2010 № 684 на суму 7 320,00 грн.;

- від 12.06.2010 № 846 на суму 7 420,00 грн.;

- від 15.07.2010 № 1004 на суму 8 150,00 грн.;

- від 25.07.2012 № РН-0404 на суму 7 650,00 грн.;

- від 31.07.2012 № РН-0422 на суму 6 625,00 грн.;

- від 28.09.2012 № РН-0647 на суму 8 640,00 грн.;

- від 29.08.2012 № РН-0549 на суму 9 450,00 грн.;

Вказаний товар отримано ПП "Калачі" оприбутковано по бухгалтерському обліку та використовується позивачем у виробничому процесі, що підтверджується копіями таблиць звороту по аналітичним рахункам (кількісно-сумарними відомостями) (а.с. 79-83), роздруківками робочих рецептур виробів ПП "Калачі" (а.с. 91-95), а вже безпосередньо реалізація виробленої продукції підтверджується копіями видаткових накладних позивача (а.с. 96-123).

В даному випадку необхідно врахувати ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, якою визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 Кодексу). Згідно ч. 1 ст. 207 Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Вказана правова норма кореспондується з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, за вимогою якої допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, судом встановлено, що між сторонами у передбаченому законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочинів (договорів), що укладені у письмовій формі.

При цьому, на момент укладення правочинів ПП "Калачі" та контрагент ПП "Еверест" у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані платниками ПДВ, установчі документи (а.с. 55-60) ПП "Еверест" не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

ПП "Еверест" (ід. код 31480476) як юридичну особу зареєстровано 14.06.2001 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 103504, а. с. 55), внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 57-58) і взято на облік як платника податків, зареєстрований платником ПДВ з 11.07.2001 (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 200012194, а. с. 56).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 454913 (а. с. 59-60) основним видом діяльності ПП "Еверест" є (за КВЕД):

51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

51.36.0 - Оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами;

51.90.0 - Інші види оптової торгівлі;

52.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;

51.51.0 - Оптова торгівля паливом.

Крім цього встановлено, що позивачем оплачено суму 108 535,00 грн. ПП "Еверест" за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 128-140), які також надавались відповідачу на перевірку (а. с. 15-16). Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку (а. с. 142-165) та акту звірки розрахунків по рахунку 361 між ПП "Еверест" та ПП "Калачі" (01.01.2010-31.12.2012) станом на 31.12.2012 заборгованість у позивача відсутня.

Встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ПП "Еверест" та ПП "Калачі" за період, що перевірявся відповідачем.

При цьому, суд зауважує, що вищевказані документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, договори, надавались позивачем до перевірки, згідно листів ПП "Калачі" від 14.12.2012 № 47 та № 48 з додатками (відповіді на запити Чернігівської МДПІ від 04.12.2012 № 237/10/15-012 та № № 238/10/15-012), однак не були взяті відповідачем до уваги (а.с. 75-78).

За врахуванням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також враховуючи порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки (пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу), суд звертає увагу, що визначена цим пунктом обставина для проведення документальної позапланової перевірки обмежена підставою не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зважаючи на той факт, що позивачем, у визначений Податковим кодексом України строк, завірені копії документів щодо придбання товару у ПП "Еверест" за період, що перевірявся надані до Чернігівської МДПІ (Куликівське відділення), а запити останньої не встановлювали чіткого переліку документів, яких, на думку відповідача, не вистачає, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про не надання повного пакету документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій із вказаним контрагентом позивача є упередженим.

Крім цього, суд зауважує, що висновок Чернігівської МДПІ щодо фіктивності правочинів, укладених ПП "Калачі" з контрагентом ПП "Еверест" є протиправним, оскільки ґрунтується лише на Акті перевірки контрагента позивача.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

З пояснень позивача та відповідача вбачається, що Чернігівською МДПІ не були взяті до уваги дані документи. Не був взятий до уваги і той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними.

Факт передачі вже готової продукції з використанням отриманого у ПП "Еверест" товару підтверджується наявними видатковими накладними, де встановлено підписи відповідальних осіб.

Вказані видаткові накладні повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Таким шляхом суд прийшов до висновку, що наданими ПП "Калачі" документами повністю підтверджуються факти проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки надані документи не брались до уваги при проведенні перевірки інспекторами-ревізорами Чернігівської МДПІ. Тому враховуючи досліджені та враховані під час перевірки первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податковій декларації включив до складу податкового кредиту ПДВ.

При цьому, суд враховує, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2012 у справі № 2а-2570/1897/2012 за позовом ПП "Еверест" до ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби, за участі прокуратури м. Чернігова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012, позовні вимоги задоволено повністю (а. с. 166-169).

Крім того, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 у справі № 2а-2570/1689/2012 за позовом ПП "Еверест" до ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, позовні вимоги задоволено частково (а. с. 170-174).

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі № 2а/2570/3960/2012, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 залишено без змін, якою позовні вимоги ПП "Еверест" до ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволені повністю (а. с. 186-188).

Рішення суду у зазначених справах набрали законної сили і мають преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Тобто підставою для висновку Чернігівської МДПІ про незаконне формування ПДВ, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував та рішень судів, які набрали законної сили і мають преюдиціальне значення, суд прийшов до висновку, що за належних доказів, що містяться в матеріалах справи, не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало Чернігівській МДПІ підстав для висновку про заниження ПП "Калачі" сум податкового кредиту.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Чернігівської МДПІ, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування податкового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, згідно вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ від 23.01.2013 № 0000012340, від 23.01.2013 № 0000022340, від 05.04.2013 № 0000192200 підлягають скасуванню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 23.01.2013 № 0000012340, від 23.01.2013 № 0000022340, від 05.04.2013 № 0000192200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Калачі" (ід. код 32404401) 529,26 грн. (п'ятсот двадцять дев'ять гривень 26 коп.) судового збору, сплаченого за квитанціями від 05.04.2013 № 284479, від 12.04.2013 № 152/281.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк