Ухвала

від 25.04.2013 по справі 825/280/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/280/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного виробничого підприємства «Нова хвиля» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче підприємство «Нова хвиля» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2012 року № 0011631520 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 55000,00 грн. та від 08.11.2012 року № 0014041520 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 5800,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року позовні вимоги задоволено в поновному обсязі .

Не погоджуючись з ухваленим судом рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , неповне з'ясування обставин справи, та просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкової служби на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 3, п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності ПВП «Нова хвиля» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у сумі 55040, 00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період липень 2012 року (вх. № 9050227382 від 19.08.2012 року) та у сумі 5800,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період серпень 2012 року ( вх. № 9056725267 від 19.09.2012 року).

За результатами перевірки складено акти від 11.10.2012 року № 2022/15/22817048 та від 23.10.2012 року № 2181/15/22817948.

В зазначених актах зафіксовано порушення позивачем п.п. 200.1, п.п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПВП «Нова хвиля» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 року на 55000 грн. та за серпень 2012 року на 5800,00 грн.

Висновок про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування відповідач обґрунтовує тим, що фактична поставка товарів у червні та липні 2012 року не відбулась, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у липні та серпні 2012 року.

На підставі актів перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 24.10.2012 року № 0011631520 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 55000,00 грн.;

-від 08.11.2012 року № 0014041520 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 5800,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 24.10.2012 року № 0011631520 та від 08.11.2012 року № 0014041520, та не надав доказів порушень ПВП «Нова хвиля» п.п. 200.1, п.п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу.

Даючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що основними постачальниками ПВП «Нова хвиля» у періоді, що перевірявся були ПП «Гепард XXI» та ПП «Укрінтеркомпані», на виконання договорів укладених ПВП «Нова хвиля» контрагентами поставлено плодоовочеву продукцію.

Виконання даних договорів підтверджується відповідними податковими накладними та видатковими накладними.

Позивачем здійснено попередню оплату плодоовочевої продукції, що підтверджено платіжними дорученнями, а саме: № 1 від 25.06.2012 року, № 2 від 26.06.2012 року, № 3 від 26.06.2012 року, № 8 від 31.07.2012 року.

Крім того, у період який перевірявся позивачем укладено контракт № 11/07-12 від 11.07.2012 року з купівлі/продажу свіжої сливи. Відповідно до інвойсу від 01.08.2012 № 2 ПВП «Нова хвиля» (продавець), а ООО «Климово-Логистик» (покупець), сума за визначений товар визначена у російських рублях і складає 353349,00 руб., відповідно до інвойсу від 26.07.2012 № 01 ПВП «Нова хвиля» (продавець), а ООО «Климово-Логистик» (покупець), сума за визначений товар визначена у російських рублях і складає 361410,00 руб.

На виконання даного контракту позивачем відвантажено за межі митної території України продукцію (слива свіжа) відповідно вантажно-митних декларацій від 01.08.2012 року № 14309 фактурна вартість 87697,69 грн. та від 26.07.2012 року № 14159 фактурна вартість 87627,47 грн.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

При отриманні попередньої оплати за товари від покупця підприємство-продавець нараховує податкові зобов'язання з ПДВ у загальновстановленому порядку, а при попередній оплаті за товари постачальнику в такого підприємства-продавця виникає право на податковий кредит за наявності податкової накладної (митної декларації), оформленої належним чином, незважаючи на те, що фактично поставка товарів не відбулась.

Обставини, на які посилається відповідач, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження права на отримання відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право на бюджетне відшкодування надміру сплаченого ПДВ по попередній оплаті за товар.

В супереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав суду доказів правомірності свого рішення, та обґрунтованості висновків щодо завищення позивачем сум бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.