Ухвала

від 15.04.2013 по справі 2а-7461/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р.Справа № 2а-7461/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-7461/12/2070

за позовом Приватного виробничого підприємства "Технолог"

до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Технолог" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000742330 від 30.03.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Технолог" (код за ЄДРПОУ 30988913, 61055, м. Харків, вул.. Миру, 46) сплачений судовий збір в сумі 1566,67грн.

Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Індустріальної МДПІ 30.11.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВП "Технолог" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Тех-агроремпоставка» за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт № 2364/23-30/30988913 від 30.11.2011 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження ПДВ у сумі 122686,0 грн., у т.ч. у грудні 2011 року у сумі 122686,0 грн.

На підставі вищезазначеного акту Індустріальною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872330 від 22.12.2011 року яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у загальному розмірі 153447, 5 грн., в т.ч. за основним платежем 122686 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -30761,5 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, за наслідками якого, рішенням ДПС у Харківській області від 28.02.2012 року № 408/10/10-212 скаргу ТОВ «Тех-агроремпоставка» було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001872330 від 22.12.2011 року скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у сумі 90,0 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

З метою встановлення позивачу нових граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання Індустріальною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742330 від 30.03.2011 року.

Під час розгляду справи представником відповідача зазначено , що Індустріальною МДПІ під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було допущено помилку у даті його прийняття, а саме замість 30.03.2012 року вказано 30.03.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для встановлення порушень позивачем вимог діючого податкового законодавство стало те, що на підставі акту (довідки) перевірки контрагенту позивача ТОВ «Тех-агроремпоставка» встановлено, що правочини, укладені з даним контрагентом є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тех-агроремпоставка» та відповідно неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом є необґрунтованими, а тому висновки щодо порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті здійснення ним правовідносин з вказаними контрагентами не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97 -ВР (далі Закон № 168/97 -ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 -ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що дним із видів діяльності позивача, є виробництво засобів індивідуального захисту, спеціальних засобів індивідуального захисту, активної оборони, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Ліцензій МВС України АВ №231348, АВ№601495 та Дозволу №0000645.

В перевіряємий період підприємство позивача мало господарські відносини із ТОВ "Тех-агроремпоставка".

31.03.2010 року між ТОВ "Тех-агроремпоставка" (Постачальник) та ПВП "Технолог" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити дані товарно-матеріальні цінності (текстильну та господарську продукцію) на умовах даного договору в асортименті та по цінам відповідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1). Додатковою угодою № 1 від 01.11.2010 року п. 4.2. Договору було викладено в наступній редакції "Загальна вартість даного договору складає 1000000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 166666,67 грн."

В підтвердження факту отримання придбаного товару позивачем надано копію видаткової накладної № 6549 від 01.12.2010 року на загальну суму 386326, 5 грн., у т.ч. ПДВ - 64387,75 грн.

01.04.2010 року між ТОВ "Тех-агроремпоставка" (Постачальник) та ПВП "Технолог" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №3, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити дані товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору в асортименті та по цінам відповідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1). Додатковою угодою № 1 від 01.12.2010 року п. 4.2. Договору було викладено в наступній редакції "Загальна вартість даного договору складає 250000грн., у т.ч. ПДВ 20% - 41666,67 грн."

В підтвердження факту отримання придбаного товару позивачем надано копію видаткової накладної № 6548 від 01.12.2010 року на загальну суму 199800,0 грн., у т.ч. ПДВ - 33300,0 грн.

05.04.2010 року між ТОВ "Тех-агроремпоставка" (Постачальник) та ПВП "Технолог" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №4, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність сировину, матеріали та комплектуючі для виробництва шоломів противоударних Ш-307, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити дані товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору в асортименті та по цінам відповідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1). Додатковою угодою № 1 від 01.12.2010 року п. 4.2. Договору було викладено в наступній редакції "Загальна вартість даного договору складає 200000грн., у т.ч. ПДВ 20% - 33333,33 грн."

В підтвердження факту отримання придбаного товару позивачем надано копію видаткової накладної № 6545 від 01.12.2010 року на загальну суму 90000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 15000,0 грн.

29.11.2010 року між ТОВ "Тех-агроремпоставка" (Постачальник) та ПВП "Технолог" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №21, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити дані товарно-матеріальні цінності (товарно-видаткові матеріали) на умовах даного договору в асортименті та по цінам відповідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №1).

В підтвердження факту отримання придбаного товару позивачем надано копію видаткової накладної № 6546 від 01.12.2010 року на загальну суму 59992,20 грн., у т.ч. ПДВ - 9998,70 грн.

Вартість виконаних робіт бла повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Тех-агроремпоставка", що підтверджується наявними копіями платіжних доручень та виписки по особовому рахунку у банку.

Згідно із умовами вище зазначених Договорів (п. 2.3) відвантаження товару здійснюється за рахунок Покупця - самовивозом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вище зазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Частиною 2 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

На підтвердження факту перевезення придбаного товару ПВП "Технолог" надано копії товарно-транспортних накладних від 01.12.2010 року.

Позивачем надано копію журналу реєстрації довіреностей на отримання від контрагента товарно-матеріальних цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що придбані у ТОВ "Тех-агроремпоставка" товарно-матеріальні цінності передані позивачем Підприємству Диканської виправної колонії №12 у Харківській області на підставі укладених 01.01.2006 року Договорів щодо надання послуг виготовлення фільтруючих елементів, спецзасобів для потреб правоохоронних органів, інших виробів та видів робіт, дозволених законодавством України та користування обладнанням. Факт надходження отриманих від ТОВ "Тех-агроремпоставка" товарно-матеріальних цінностей на адресу Підприємства Диканської виправної колонії №12 у Харківській області та послідуюче їх використання для виготовлення продукції (засоби індивідуального захисту) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних та акту приймання виконаних робіт та наданих послуг за грудень 2010 року.

В послідуючому, виготовлена Підприємством Диканської виправної колонії №12 у Харківській області готова продукція (засоби індивідуального захисту), реалізована позивачем МВС України та його структурним підрозділам, а саме: Управління ресурсного забезпечення при Департаменті Державної служби охорони при МВС України, Кіровоградському юридичному інституту ХНУВС, Дніпропетровському державному університету внутрішніх справ, Кримському юридичному інституту Одеського державного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Військовій частині 3005, Військовій частині 4110 внутрішніх військ МВС України.

Доказів того, що зазначений у первинних документах товар не отримано ПВП "Технолог" та в послідуючому використано у своїй господарській діяльності, ані акт перевірки, ані матеріали даної адміністративної справи на містять.

На виконання умов договорів, ТОВ "Тех-агроремпоставка" на адресу позивача були вписані податкові накладні: № 6545 від 01.12.2010 року на загальну суму 90000 грн., у т.ч. ПДВ - 15000 грн., № 6546 від 01.12.2010 року на загальну суму 59992,20 грн., у т.ч. ПДВ - 9998,70 грн., № 6548 від 01.12.2010 року на загальну суму 199800 грн., у т.ч. ПДВ - 33300 грн., № 6549 від 01.12.2010 року на загальну суму 386326, 5 грн., у т.ч. ПДВ - 64387,75 грн.

ТОВ "Тех-агроремпоставка" на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з актів перевірок вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що господарські операції позивача з ТОВ "Тех-агроремпоставка" мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару, послуг до податкового кредиту .

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ "Тех-агроремпоставка" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти апеляційним судом встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ "Тех-агроремпоставка" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Посилання відповідача щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару та послуг позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту .

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000742330 від 30.03.2012 року правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-7461/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013р.