Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-1870/8428/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/8428/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивача Шамоніна Є.О., Клещенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 2а-1870/8428/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будметалкомплект-С"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будметалкомплект-С", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000332250/0/24280 від 26 червня 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 509 040, 00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342250/0/24567 від 26 червня 2012 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 129 198, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будметалокомплект-С" - задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 26 червня 2012 р. № 0000332250/0/24280 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 509 040, 00 грн., та № 0000342250/0/24567 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 129 198, 00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно ст. 77 Податкового кодексу України, на підставі направлень №№ 426, 427, 428 від 11.05.2012 р., головними державними податковими ревізорами-інспекторами Потаповою Ю.Л., Панченко А.О. та Таран Л.В. проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Будметалкомплект-С" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. За результатами перевірки відповідачем 08 червня 2012 року складено акт № 1306/2250/00912238/24 (а.с. 6-25).

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 419 398, 00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 129 198, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 26 червня 2012 р. прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000332250/0/24280 (а.с. 26) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 509 040, 00 грн., з яких: 419 398, 00 грн. основний платіж, 89 642, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000342250/0/24567 (а.с. 27) про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 129 198, 00 грн.

Приймаючи рішення по задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносно встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Операції з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) оподатковуються у порядку, встановленому пунктом 1.22 статті 1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.1.22.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, є безповоротною фінансовою допомогою.

Зі змісту положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" випливає, що поворотна фінансова допомога має наступні додаткові ознаки: вона надається платнику податків на підставі договору, який передбачає передання платнику податку коштів у користування; не передбачається нарахування відсотків або інших видів компенсації як плати за користування такими коштами; кошти передаються на визначений договором строк.

З матеріалів справи встановлено, що 20 січня 2009 року ТОВ "Будметалкомплект-С" укладено з фізичною особою ОСОБА_6 договір доручення, згідно умов якого останній доручив позивачу укласти договори поставки обладнання з метою передачі їх довірителю. Для виконання доручення ОСОБА_6 зобов'язувався забезпечити ТОВ "Будметалкомплект-С" (на той час ВАТ "Сумиагроспецмонтаж") коштами в сумі 1 500 000, 00 грн. Так, на виконання умов договору доручення, у відповідності до додаткової угоди до договору № 3 від 15 січня 2009 року про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням, кошти для виконання доручення були отримані позивачем в повному обсязі.

У відповідності до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

В даному випадку, відповідно до умов договору доручення, укладеного з ОСОБА_6, грошові кошти були перераховані ТОВ "Будметалкомплект-С" для вчинення певних юридичних дій без зазначення будь-якого строку для їх використання, як того вимагають приписи пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошові кошти, отримані позивачем від ОСОБА_6 за договором доручення не є поворотною фінансовою допомогою в розумінні пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Доказів на підтвердження того, що кошти, отримані від ОСОБА_6, використано ТОВ "Будметалокомплект-С" на власні потреби, тобто не за цільовим призначенням, ДПІ у м. Сумах, в порушення приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність донарахування ДПІ в м. Сумах податку на прибуток по зазначеній господарській операції.

Крім того, під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ "Будметалкомплект-С" (на той час ВАТ "Сумиагроспецмонтаж") уклало з фізичною особою ОСОБА_6 договір оренди нежитлового приміщення б/н від 08 жовтня 2009 року. Згідно умов цього договору, фізична особа ОСОБА_6 надає позивачу у тимчасове використання нежитлові приміщення загальною площею 54, 5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а ТОВ "Будметалкомплект-С" зобов'язувалось сплачувати орендодавцю вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг.

Посилаючись на листи агентств нерухомості "Еверест" та "Акрополь" від 22 травня 2012 року, згідно яких середня вартість оренди 1 кв.м. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, складає 30 - 60 гривень, а також враховуючи відсутність в договорі оренди встановленої сторонами орендної плати, ДПІ в м. Суми вважає оренду нежитлового приміщення по договору від 08 жовтня 2009 року безоплатно наданими послугами, вартість яких, згідно пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діяв до 31 березня 2011 року) та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (діє з 01 квітня 2011 року), повинна була включатись позивачем до складу валового доходу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті.

Так, підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 зазначеної статті встановлено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначену на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості.

Виходячи з положень вказаних норм, до складу валового доходу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, включається вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Тобто, платник податків зобов'язаний включити до складу валового доходу вартість тих товарів (робіт, послуг), за отримання яких не здійснюється ніякої оплати.

В даному випадку, як встановлено судовим розглядом та не заперечується ДПІ в м. Сумах, за користування отриманим згідно договору оренди від 08 жовтня 2009 року нежитловим приміщенням, ТОВ "Будметалкомплект-С" сплачувало орендодавцю вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг. Тобто, послуги по наданню в оренду нежитлового приміщення, не можуть вважатись безоплатними в розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

При цьому, податковим органом на вимогу колегії суддів не надано пояснень та відповідних доказів з приводу обрахування ціни орендної плати за користування ТОВ "Будметалокомплект-С" нежитловим приміщенням на підставі договору оренди від 08.10.2009 року за цінами, визначеними в листах агентств, які передбачали середню вартість оренди за 1 кв.м. нежитлового приміщення у розмірі від 30 грн. до 60 грн., як і не надано детального розрахунку, яким чином була розрахована база оподаткування, з якої визначено відповідне зобов'язання, донараховане підприємству позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність донарахування ДПІ в м. Сумах податку на прибуток по вказаній господарській операції.

Відносно встановленого порушення позивачем пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно договору дарування від 28 вересня 2009 року ТОВ "Будметалкомплект-С" безоплатно передало у власність ОСОБА_7 9/1000 частин нежитлового приміщення площею 17 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1. Предмет договору дарування (9/1000 частин нежитлового приміщення) був оцінений сторонами в розмірі 4 884, 70 грн. Згідно даного договору, балансова вартість вищевказаної частини нежитлового приміщення, що відчужується становить 4 396,24 грн.

Окрім цього, відповідно договору дарування від 05 жовтня 2010 року позивач безоплатно передав у власність ОСОБА_6 3/100 частин нежитлового приміщення площею 54, 5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1. Предмет договору дарування (3/100 частин нежитлового приміщення) був оцінений сторонами в розмірі 97 162, 00 грн. Згідно даного договору, балансова вартість вищевказаної частини нежитлового приміщення, що відчужується становить 9 001,28 грн.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону №334 встановлено поняття валового доходу - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 7.5 статті 7 цього Закону до валового доходу платника податку включається прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначений згідно із статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди, згідно пп.8.2.2 цього Закону, розподіляються за групами, зокрема, до групи 1 основних фондів належать: будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Підпунктом 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Для цілей податкового обліку балансова вартість основних засобів визначається згідно пп. 8.3.2-8.3.5 п. 8.3. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, а для цілей бухгалтерського обліку - згідно пп. 8.3.6 установлюється Міністерством фінансів України.

З наведеного вбачається, що балансова вартість основних засобів для цілей податкового та бухгалтерського обліку може бути різними величинами, і, як наслідок, при визначенні фінансового результату від операції в бухгалтерському та в податковому обліках відрізнятись буде не вартість реалізації, оскільки вона однакова і відповідає тій, що вказана в первинних документах, а балансова вартість основних засобів, оскільки існує різний порядок її визначення для бухгалтерського і для податкового обліку.

Частиною 2 ст. 3 Закону України 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбаченою, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (регістри). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки від 08.06.2012 року № 1306/2250/00912238/24, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Будметалокомплект-С" залишкова вартість нежитлового приміщення площею 54, 5 кв.м відчуженого за договором дарування від 05.10.2009 року № 269 складає 18920,20 грн., залишкова вартість нежитлового приміщення площею 54, 5 кв.м відчуженого за договором дарування від 28.09.2009 року № 2614 складає 7600,72 грн. При цьому, акт перевірки не містить жодних посилань на будь-які первинні документи, згідно яких встановлено залишкову вартість нежитлових приміщень у вищезазначених сумах та з розрахунку яких в подальшому було розраховано суму виручки від продажу таких приміщень у відповідності із пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таких доказів не надано відповідачем і на вимогу колегії суддів, при виконанні приписів ст. 11 КАС України.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5.2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки від 08.06.2012 року № 1306/2250/00912238/24 висновки заниження підприємством позивача валового доходу за 4 квартал 2009 року саме на суму 78 242 грн. та 1224 грн. викладено без посилання на будь-які документи первинного бухгалтерського обліку, обґрунтувавши таке порушення лише наявністю договорів дарування від 05.10.2009 року № 269 та від 28.09.2009 року № 2614 року, які містять інші дані про балансову вартість основних засобів, ніж зазначено в акті перевірки, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування ДПІ в м. Сумах податку на прибуток по цим господарським операціям є необґрунтованим та неправомірним.

Відносно встановленого порушення позивачем пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок віднесення ТОВ "Будметалкомплект-С" до складу валових витрат вартості придбаних основних фондів в загальному розмірі 114 742, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 08.06.2012 року № 1306/2250/00912238/24, перевіркою встановлено, що ТОВ «Будметалкомплект-С» в перевіреному періоді було придбано основні фонди:

- у ПП ОСОБА_5, і.к. НОМЕР_1, Кіровоградська обл., відповідно до накладної № 87 від 30.03.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будмсталкомплект-С», придбано віброформу для колодязних кілець в кількості Ішт. на загальну суму 8000 грн. без ПДВ;

- у ПП «Колон-Сервіс», іде. 35563220, м. Львів., відповідно до видаткової накладної №РН-1335 від 30.03.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект-С», було придбано навантажувач (номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3) у кількості 1 шт. на загальну суму 39000 грн., в т.ч. ПДВ 6500 грн.

- у ПП ОСОБА_8, і.к. НОМЕР_4, м. Луцьк, відповідно до накладної №00269 від 30.03.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект-С», було придбано установку для виготовлення пінобетону ПБС-75ПВМ в кількості 1 комплект., та форми касетни в кількості 10 шт. на загальну суму 48100 грн., в т.ч. ПДВ 8016,67 грн.

- у ПП «Рона-Опт», і.к. 31499377, м. Суми, відповідно до видаткової накладної №181 від 23.04.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект-С», було придбано бетонозмішувач в кількості 1 шт.. на загальну суму 4854,38 грн., в т.ч. ПДВ 809,06 грн.;

- у ФОП ОСОБА_4, і.к. НОМЕР_5, м. Суми, відповідно до накладної №78 від 13.04.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект-С», було придбано компресор зі шлангом в кількості і шт.. та на загальну суму 4510 грн., в т.ч. ПДВ 751,67 грн.;

- у ПП «Руалт», і.к, 35123903, м. Луцьк, відповідно до видаткової накладної №РУ-0000014 від 02.06.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект- С», було придбано форми металеві у кількості 8 шт.. на загальну суму 21576грн., в т.ч. ПДВ 3596 грн.;%

- у АТЗТ «Харківський ордена «Знак Пошани» машинобудівний завод «Червоний жовтень», к. 00240253, м. Харків, відповідно до видаткової накладної №79 від 17.06.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект-С», було придбано УСМ 27.00.000 шнек в кількості 1 шт,. на загальну суму 4050грн., в т.ч. ПДВ 675 грн.;

- у ЗАТ СПМК «Спецмонтажналадка», і.к. 00912273, м. Суми, відповідно до накладної № 25 від 10.11.2010р., виписаної на адресу ТОВ «Будметалкомплект- С», було придбано котел опалювальний у кількості 1 шт. на загальну суму 6000 грн., в т.ч. ПДВ 1000 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем за відповідний період дані операції відображені по бухгалтерському рахунку № 15 та в подальшому по бухгалтерському рахунку № 631 в якості розрахунку за придбані основні засоби.

Бухгалтерській облік основних засобів здійснюється на підставі Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", згідно якого:

1. Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

2. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

На виконання приписів ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегією суддів витребувано у позивача оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахунками № 15 та № 631, а також пояснення відповідача з приводу того, на підставі яких документів первинного бухгалтерського обліку було встановлено факт віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних основних засобів.

З наданих позивачем відомостей по рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.02.2010 року по 31.12.2010 року вбачається, що сума придбаних основних засобів у розмірі 114 741 95 відображена підприємством у складі фактично здійснених розрахунків за отримані товари, однак при цьому з відповідним відображенням по бухгалтерському рахунку 15 "Основні засоби".

При цьому, будь-яких пояснень або доказів щодо підстав визначення (в тому числі розрахунків на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку, податкових декларацій) відповідачем не надано.

Згідно пп. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями "Не включаються до складу валових витрат витрати придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону".

Відповідно до пп.5.2.10. п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат відносяться "Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону."

Згідно пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР "Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів".

Відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження фактичного віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних основних фондів, окрім зауваження про відображення в бухгалтерському обліку по рахунку № 631 здійсненого розрахунку за придбані основні засоби, ДПІ в м. Сумах суду не надано.

Враховуючи недоведеність факту включення позивачем до складу валових витрат за 2010 рік суму у загальному розмірі 114 742 грн., колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим висновок ДПІ про порушення позивачем наведеного законодавчого припису.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки від 08.06.2012 року № 1306/2250/00912238/24 порушень та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2012 р. № 0000332250/0/24280 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 509 040, 00 грн., та № 0000342250/0/24567 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 129 198, 00 грн., належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 08.06.2012 року № 1306/2250/00912238/24 та № 0000342250/0/24567, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 2а-1870/8428/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.