Ухвала

від 29.04.2013 по справі 24/5005/6552/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 квітня 2013 року Справа № 24/5005/6552/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Міщенко П.К., перевіривши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2013 року, та ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року, у справі№ 24/5005/6552/2012, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Омега-Плюс" (м. Павлоград), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Декарт ДТД" (м. Дніпропетровськ), про визнання банкрутом,- в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Омега-Плюс" (ТзОВ "Компанія Омега-Плюс") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Декарт ДТД" (далі - ТзОВ "БК "Декарт ДТД") про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 1 грудня 2011 року у справі № 24/5005/6552/2012 визнано ТзОВ "БК "Декарт ДТД" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТзОВ "БК "Декарт ДТД" призначено ініціюючого кредитора ТзОВ "Компанія Омега-Плюс", інше.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року у справі № 24/5005/6552/2012 (суддя - Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТзОВ "БК "Декарт ДТД"; ліквідовано ТзОВ "БК "Декарт ДТД"; припинено повноваження ліквідатора у справі № 24/5005/6552/2012; провадження у справі припинено, інше. Зазначена ухвала мотивована посиланням на ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2013 року у справі № 24/5005/6552/2012 (головуючий суддя - Науменко І.М., судді: Павловський П.П., Швець В.В.) апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпропетровська МДПІ) залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року у справі № 24/5005/6552/2012 залишено без змін. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прийняття рішення про ліквідацію банкрута є обґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, Дніпропетровська МДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року у справі № 24/5005/6552/2012, а справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської МДПІ, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана в касаційному порядку постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята 14 березня 2013 року, а Дніпропетровська МДПІ звернулась із касаційною скаргою на зазначену ухвалу 10 квітня 2013 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду на касаційній скарзі (вх. № 523/13 від 10 квітня 2013 року).

Частиною 3 ст. 50 ГПК України унормовано, що перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок, та закінчується в останній день строку.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, суд касаційної інстанції позбавлений права відновити пропущений строк за власною ініціативою, відповідно до ст. 53 ГПК України.

У зв'язку з тим, що клопотання про відновлення пропущеного строку скаржником не заявлено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається скаржнику на підставі п. 5) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України. Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що касаційна скарга Дніпропетровської МДПІ ні за текстом, ні у прохальній частині також не містить клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги.

Поряд з цим, за приписом п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі п. 6) ч. 1 ст. 111 3 названого Кодексу. В зв'язку з цим, якщо в касаційній скарзі не зазначено порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

Однак, в порушення п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, подана Дніпропетровською МДПІ касаційна скарга не містить зазначення суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття спірних рішень.

Так, касаційна скарга Дніпропетровської МДПІ зводиться до наведення обставин справи, не зазначаючи у чому конкретно полягали допущені, на погляд скаржника порушення норм права, які норми і якого закону повинні бути застосовані судом, або навпаки, були неправомірно застосовані чи неправильно витлумачено закон з наведенням відповідних обґрунтувань в ньому.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити Дніпропетровській МДПІ, що повернення касаційної скарги, поданої з порушенням строку без клопотання про його відновлення з посиланням на п. 5) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України не перешкоджає повторному поданню касаційної скарги з клопотанням про відновлення строку її подання (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24 жовтня 2011 року).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 5), 6) ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року у справі № 24/5005/6552/2012 повернути Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: А.О. Заріцька

П.К. Міщенко