Рішення

від 25.04.2013 по справі 910/3393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3393/13 25.04.13 За позовом Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко»;

про відшкодування витрат у розмірі 117 660,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Урубкова І. І., представник, довіреність № б/н від 29.03.2013 р.;

Від відповідача: Кушніренко І. О., представник, довіреність № б/н від 18.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/3393/13, розгляд справи призначено на 12.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. відкладено розгляд справи до 28.03.2013 р.

В судовому засіданні 28.03.2013 року було оголошено перерву до 09.04.2013 року.

В судовому засіданні 09.04.2013 року було оголошено перерву до 23.04.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов'язати відповідача відшкодувати плату за надані послуги у сумі 117 660,00 грн. для перерахування їх до державного бюджету, а також стягнути з відповідача 2 353,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своєму поясненні просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з наступним:

- пунктом 6.2. договору відповідального зберігання була обумовлена можливість пролонгації строку дії договору на наступні періоди;

- за взаємною згодою сторін надання послуг за договором №1 відбувалося в період з 25.04.2008 року по 25.07.2012 року;

- 25.07.2012 року між зберігачем та поклажодавцем було укладено додаткову угоду №10, відповідно до якої сторони вирішили розірвати договір №1 про надання послуг відповідального зберігання майна від 25.04.2008 року із 25.07.2012 року;

- вивезення майна, переданого поклажодавцем зберігачу на відповідальне зберігання, проводилося до 04.08.2012 року;

- ТОВ «Тайм Еко» за надані зберігачем послуги по зберіганню заборгувало останньому 117 660,00 грн.;

- зберігач заборгував відповідачеві грошові кошти у розмірі 137 962,56 грн. у зв'язку з недобросовісним виконанням зберігачем своїх зобов'язань; вказану суму становлять збитки, завдані нестачею майна переданого на відповідальне зберігання;

- за даними ТОВ «Тайм Еко», проведеними на підставі первинних бухгалтерських документів, складених сторонами договору, розмір збитків, завданих нестачею майна складає 137 962,56 грн.;

- керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, ТОВ «Тайм Еко» заявило про припинення зобов'язання щодо сплати ТОВ «Тайм Еко» боргу в сумі 117 660,00 грн. по договору №1 про надання послуг відповідального зберігання майна від 25.04.2008 року внаслідок зарахування боргу позивача перед ТОВ «Тайм Еко» в сумі 117 660,00 грн. по договору №1 про надання послуг відповідального зберігання майна від 25.04.2008 року.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Центральною базою забезпечення ДДУВП (зберігач) та ТОВ «Тайм Еко» (поклажодавець) 25.04.2008 року було укладено договір №1 про надання послуг відповідального зберігання майна, відповідно до умов якого в порядку та на умовах визначених цим договором, згідно відповідних документів, які є невід'ємною частиною цього договору, поклажодавець передає на відповідальне зберігання майна, вказане в п. 1.2. цього договору (без передачі права власності), а зберігач приймає на зберігання майно, вартістю згідно прибуткових або супроводжувальних документів.

Відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України №48 від 02.02.2012 року, змінено найменування Центральної бази забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань на Департамент забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України.

Відповідно до п. 3.1.5. договору, поклажодавець зобов'язаний виплачувати зберігачу винагороду за надані послуги зберігання вантажу до 15 числа кожного поточного місяця, а за виконані роботи по розвантаженню - до 15 числа наступного місяця, згідно наданих рахунків та актів виконаних робіт (отриманих послуг).

Згідно з п. 3.1.6. договору, поклажодавець зобов'язаний забрати майно від зберігача після закінчення строку дії договору, попередньо здійснивши остаточний розрахунок зі зберігачем за отримані послуги по зберіганню майна.

Пунктом 3.1.7. договору передбачено, що якщо поклажодавець по закінченню строку дії договору не забрав майно у зберігача, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час зберігання майна.

Термін дії договору встановлюється з 25.04.2008 року та діє по 31.12.2008 року (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про припинення дії договору за 15 днів до закінчення терміну його дії, договір вважається подовженим на наступний календарний рік.

Додатком до договору встановлено, що місячна вартість послуг по зберіганню майна становить: за 30 календарних днів - 22 200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3 700,00 грн.; за 31 календарний день - 22 940,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3 823,33 грн.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її у схоронності.

Позивач виконував свої зобов'язання за договором, здійснюючи зберігання переданого відповідачем майна, що не заперечується сторонами договору.

Термін дії договору продовжувався на підставі п. 6.2. договору.

30.11.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1228 «Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів», відповідно до якої із переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби було виключено такий вид платних послуг як відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей, що можуть надаватися органами, установами та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби.

Позивач листом від 30.12.2011 року вих. №3192/1 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» про розірвання договору з 15 січня 2012 року.

Листом від 12.01.2012 року вих. №01 відповідач просив відтермінувати виконання вимоги щодо вивезення майна до 01.09.2012 року.

У листі позивача вих. №953/75 від 18.01.2012 року до відповідача зазначалося, що Центральна база забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань не має законних підстав для отримання плати за надання послуг відповідального зберігання та не може відтермінувати виконання вимог постанови КМУ від 30.11.2011 року №1228.

25.07.2012 року між Центральною базою забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» (поклажодавець) було укладено додаткову угоду №10 до договору №1 від 25.04.2008 року, відповідно до умов якої в зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.11.2011 року №1228 «Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів» та із виключенням з вказаного переліку послуги відповідального зберігання, вважати договір №1 від 25.04.2008 року розірваним з 25.07.2012 року.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, ТОВ «Тайм Еко» зобов'язується здійснити повний розрахунок за надані послуги станом на 25.07.2012 року.

Згідно з п. 3 додаткової угоди, до 15 серпня 2012 року ТОВ «Тайм Еко» зобов'язується вивести належне йому майно зі складських приміщень Центральної бази.

Кошти, отримані позивачем від відповідача протягом грудня 2011 року - І півріччя 2012 року, перераховано до державного бюджету на підставі листа Державної казначейської служби України від 14.10.2011 року №16-04/918-2970.

Додатком до договору встановлено, що місячна вартість послуг по зберіганню майна становить: за 30 календарних днів - 22 200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3 700,00 грн.; за 31 календарний день - 22 940,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3 823,33 грн.

З врахуванням вищевикладеного, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за період з лютого (12 днів) 2012 року по 25 липня 2012 року становить 117 660,00 грн.

Пунктом 3.1.7. договору передбачено, що якщо поклажодавець по закінченню строку дії договору не забрав майно у зберігача, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час зберігання майна.

Крім того, у своєму поясненні зазначив, що дійсно ТОВ «Тайм Еко» за надані зберігачем послуги по зберіганню заборгувало останньому 117 660,00 грн.

Відповідач також у своєму поясненні просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що ТОВ «Тайм Еко» заявило про припинення зобов'язання щодо сплати ТОВ «Тайм Еко» боргу в сумі 117 660,00 грн. по договору №1 про надання послуг відповідального зберігання майна від 25.04.2008 року внаслідок зарахування боргу позивача перед ТОВ «Тайм Еко» в сумі 117 660,00 грн. по договору №1 про надання послуг відповідального зберігання майна від 25.04.2008 року.

Відповідач, посилаючись на статтю 601 Цивільного кодексу України, зазначає про зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з існування у позивача перед відповідачем заборгованості у розмірі 137 962,56 грн. Відповідач вказує цю суму як збитки, завдані нестачею майна.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не надавав суду окремого клопотання про зарахування зустрічних однорідних вимог, а лише заявив про те, що зарахування було здійснено.

Крім того, предметом спору не було встановлення наявності збитків, завданих нестачею майна, відповідач не надав суду доказів того, що такі збитки фактично існували і не надав обґрунтованого розрахунку, який би підтверджував розмір таких збитків.

Отже, у господарського суду немає правових підстав для припинення провадження у справі, а позовні вимоги Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України господарський суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» (інд. 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 1, код ЄДРПОУ 31779204) на користь Департаменту забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби України (інд. 03680, м. Київ, вул. Святошинська, 27, код ЄДРПОУ 08565003) 117 660 (сто сімнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. відшкодування плати за надані послуги, 2 353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 29.04.2013 р.