Ухвала

від 25.04.2013 по справі 2а-16441/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16441/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні бізнес технології» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційні бізнес технології» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2012 року №№0004552250, 0004562250, 0004572250, визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та ПДВ за фінансово - господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Стейдпрод» за період 1.08.2011р. по 31.08.2011р. та визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні правочинів, здійснених позивачем по ланцюгу з контрагентами - покупцями та постачальниками такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, які полягають у визнанні правочинів, здійснених ТОВ «Інноваційні бізнес технології» з ТОВ «Стейдпрод» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. по ланцюгу з контрагентами - покупцями та постачальниками такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.10.2012 року №№0004552250, 0004562250, 0004572250. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що операції між позивачем та ТОВ «Стейдпрод» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів. За результатами перевірок контрагентів ТОВ «Стейдпрод» з'ясовано, що наслідком діяльності підприємства є виключно чи переважно формування податкового кредиту на адресу контрагентів, виходячи з чого, підприємством ТОВ «Стейдпрод» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента - покупця ТОВ «Інноваційні бізнес технології», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільського районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні бізнес технології», за результатами якої 02.10.2012р. складено Акт №411/22-511/36337334 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за фінансово - господарськими взаємовідносинами з ТОВ «Стейдпрод» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 68739грн та п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого занижено ПДВ на суму 59457грн. та завищено від'ємне значення ПДВ на 316грн. за серпень 2011 року.

На підставі встановлених порушень відповідачем 25.10.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення: №0004552250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 68 739грн.; №0004562250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 74 321грн. та №0004572250, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 316грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Стейдпрод» укладено Договір на виготовлення продукції №1108-01 від 11.08.2011р., відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати механічну обробку алюмінієвих панелей, які надає Замовник. Замовник зобов'язується оплатити вартість виконаних Виконавцем робіт, а також прийняти ці роботи у Виконавця згідно умов даного Договору. За наслідками виконання вищевказаного Договору позивачу булп виписана податкова накладна: №315 від 16.08.2011р. на загальну суму 358639,55 грн. ( в т. ч. ПДВ на суму 59 773,26грн.).

Так, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Стейдпрод» за результатами якої 25.04.2012 року складено Акт №1002/22-4/37316870 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Грандбізнес» за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011року та ТОВ «Київські промислові технології» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011року.

Пізніше податковими органами також були проведені перевірки контрагентів ТОВ «Стейдпрод», в ході проведення яких податковими органами зроблено висновок про відсутність реального вчинення господарських операцій ТОВ «Грандбізнес» та ТОВ «Київські промислові технології» за відповідні періоди, та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів/послуг. Тобто, за висновком податкового органу, відсутній правочин між ТОВ «Грандбізнес», ТОВ «Київські промислові технології» та ТОВ «Стейдпрод», як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Стейдпрод» зроблені на підставі Акта перевірки останнього, яким встановлено, що усі операції проведені ТОВ «Стейдпрод» за березень та серпень 2011 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону, - хибні. Також суд першої інстанції зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рухом товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зокрема, відповідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг та виконання сторонами умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями податкової накладної № 315 від 16.082011 року, копією специфікацій-замовлень №№1,2,3 від 11.08.2011 року та актом здачі-прийняття робіт №ОУ- 0000269 від 16.08.2011 року, вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договору, ТОВ «Стейдпрод» мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку, колегія суддів зауважує, що право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності названого контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що, підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, п.2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.