Провадження № 2/537/699/2013
Справа № 537/1732/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.04.2013 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Демиденка І.О.
при секретарі Кобзар А.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
за участю представників відповідача - Приватного підприємства В«Будівельник-ЛюксВ» - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства В«Будівельник-ЛюксВ» м. Миколаїв про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом , в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Будівельник-Люкс» м. Миколаїв на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 4250 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що з 27.07.2012 року ОСОБА_4 працював в ПП «Будівельник-Люкс» на посаді покрівельника. 03.09.2012 року він був звільнений за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. При прийомі на роботу ОСОБА_4 обіцяна була заробітна плата у розмірі 3000 грн., але згодом з»ясувалося , що він був оформлений на мінімальну заробітну плату. При звільненні ОСОБА_4 заробітна плата вчасно не була виплачена , відповідач фактично виплатив йому заробітну плату з затримкою у 3 місяці , виходячи з мінімальної заробітної плати, а не розміру обіцяного йому при прийомі на роботу. Позивач неодноразово звертався до відповідача за отриманням належних йому сум, але отримати грошові кошти зміг лише після скарги до ТДІ з питань праці у Миколаївській області . Зарплату ОСОБА_4 отримав лише 26.12.2012 року, тобто з затримкою у 3 місяці. Відповідно до чинного законодавства у разі невиплати у строки, встановлені законом належних при звільненні працівникові сум, підприємство зобов»язане виплатити йому середні заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку . Зазначив , що ПП «Будівельник-Люкс» повинно виплати ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки заробітної плати у розмірі 4250 грн. 88 коп. Окрім того, йому була завдана моральна шкода. На його утриманні перебуває дружина та дитина, саме його заробітна плата забезпечувала всім необхідним. В зв»язку з не своєчасною виплатою заробітної плати він та його родина тривалий час залишилися без засобів для існування, не мали змогу купити необхідні речі та їжу. З цього приводу в його родині почали виникати сварки, які призвели до погіршення відносин та негативно вплинули на самопочуття позивача та на самопочуття його родини. Виходячи з викладеного, просить стягнути з Приватного підприємства «Будівельник-Люкс» м. Миколаїв на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 4250 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.
Позивач - ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Представник відповідача ПП «Будівельник-Люкс» - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивач був прийнятий на роботу у ПП «Будівельник-Люкс» для виконання підрядних робіт у м. Кременчук на об»єктах ПАО «Укртатнафта» згідно договору № 75/02 від 13.10.2011 року з фірмою «Укртатнафтасервис» і працював з 27.07.2012 року до 03.09.2012 року, тобто 38 календарних днів. Відповідно договору підряду п.7.3. субпідрядник зобов»язаний не пізніше 27 числа кожного місяця здати генпідряднику оформлені і підписані акти виконаних робіт. Здані після 27 числа акти виконаних робіт до оплати не приймаються . Враховуючи термін роботи позивача , виконанні ним роботи були включені в акти виконаних робіт і надані до оплати у двох місцях серпні і вересні до 27 числа. Згідно п.7.2. договору оплата виконаних робіт виконується до 6 числа місяця наступного за розрахунковим , але розрахунок було зроблено за серпень - 21 і 28 вересня згідно рахунку № 34 від 31.08.2012 року, за вересень - 7 листопада згідно рахунку № 44 від 28.09.2012 року. У зв»язку з тим, що єдиним джерелом коштів для оплати заробітної плати робітників, працюючих на об»єктах ПАО «Укртатнафта» являються надходження коштів від генпідрядної фірми «Укртатнафтасервіс» виплатити ОСОБА_4 всі зроблені кошти у день звільнення всупереч ст. 116 КЗпП України не вдалося можливим. Також, зазначила, що підприємство неодноразово повідомляло позивача та його дружину про можливість отримання заробітної плати, але позивач на ці звернення не реагував. Однак, при розрахунку по заробітній платі 26.12.2012 року вимоги позивача про виплату йому середнього заробітку за час затримки не надійшло, про що свідчить його розписка , де вказано, що претензій до підприємства він немає. Тобто, позивачем зроблений правочин, який згідно п.1 ст.202 ЦК України спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Що стосується моральної шкоди, зазначила, що позивачем не доведено , чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань , їх глибини або втрат немайнового характеру . Окрім того, згідно копії трудової книжки позивача вбачається, що з 14.03.1996 року до 27.07.2012 року позивач не працював. Цей факт дійсно міг завдати ОСОБА_4 і його родині глибоку моральну шкоду, проте підприємство до цього немає ніякого відношення. З урахуванням вищевикладеного, просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Представник відповідача ПП «Будівельник-Люкс» - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав , підтримав пояснення представника підприємства - ОСОБА_3 та просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи , оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 був прийнятий на роботу ПП «Будівельник-Люкс» на роботу покрівельником згідно наказу № 33 К від 27.07.2012 року, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці ОСОБА_4
03.09.2012 року позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням у відповідності до ст. 38 Кодексу Законів про працю України згідно наказу № 43 К від 03.09.2012 року , що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці ОСОБА_4
Частиною 47 Кодексу Законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, всупереч зазначеному, в день звільнення остаточний рахунок з ОСОБА_4 проведено не було.
В судовому засіданні встановлено, що позивач неодноразово звертався до ПП «Будівельник-Люкс» за отримання заробітної плати, але його вимоги залишилися без належного реагування.
Згідно листа з Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області на ім»я ОСОБА_4 за вих. № Л-592-25 від 10.01.2013 року вбачається, що в ході перевірки додержання законодавства України про працю в діяльності ПП «Будівельник-Люкс» державним інспектором праці встановлено, що при звільненні ОСОБА_4 з роботи йому не виплачені належні при звільненні кошти на загальну суму 1184 грн. 43 коп. та державним інспектором праці внесено припис щодо забезпечення виплати заборгованості із заробітної плати, нарахування та виплати позивачу середнього заробіток за час затримки в проведенні розрахунку та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 41 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що заробітну плату в сумі 1170 гривень ОСОБА_4 отримав 26.12.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою.
Посилання представників відповідачів про те, що вони неодноразово повідомляли позивача про необхідність отримання заробітної плати , суд не приймає до уваги, оскільки відповідачам не надано підтверджуючих доказів.
Період, протягом якого позивачу було прострочено виплату належних йому при звільненні сум з 04.09.2012 року до 26.12.2012 року включно становить 81 день.
Остаточний розрахунок з працівником проведено 26.12.2012 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_4, згідно якої йому виплачена заробітна плата та отримана трудова книжка.
Відповідно до п.32 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 .
Як вбачається з матеріалів справи позивач - ОСОБА_4 пропрацював на ПП «Будівельник-Люкс» з 27.07.2012 року по 03.09.2012 року, тобто менше двох календарних місяців.
Згідно абзацу ІІ п.2 постанови Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження порядку обчислення середнього заробітку передбачено, що працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється , виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 25.03.2013 року письмово звертався до ПП «Будівельник-Люкс» з заявою про видачу довідки про його роботу на підприємстві, в якій зазначити спеціальність, кваліфікацію, посаду, час роботи і розмір його заробітної плати, але його заява залишилася без належного реагування.
Оскільки, відповідачем не надано довідку про середній заробіток ОСОБА_4, то суд бере за основу мінімальний розмір заробітної плати для визначення середньоденної заробітної плати.
Частиною 13 Закону України «Про держаний бюджет України на 2012 рік» встановлена мінімальні заробітна плата з 01 липня 2012 року у розмірі 1102 грн.
Оскільки кількість робочих днів за календарний місяць становить 21 день, то середньоденна заробітна плата позивача становить - 52 грн. 48 коп. (1102 грн./21).
Виходячи з викладеного, беручи до уваги кількість днів затримки виплати заробітної плати - 81 робочий день та середньоденний заробіток - 52 грн. 48 коп., суд приходить до висновку, що сума, яка підлягає виплаті становить 4250 грн. 88 коп.
Стосовно посилань відповідачів, що 26.12.2012 року позивачем була написана розписка, що він заробітну плату отримав і немає претензій до фірми і тому не має право вимагати середній заробіток за час затримки виплати з заробітної плати, то суд не приймає ці заперечення, оскільки в своїй розписці позивач зазначив, що він немає претензій з приводу виплати йому заробітної плати, а не середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Також, суд не приймає до уваги посилання відповідачів про несвоєчасність виплати заробітної плати у зв»язку з несвоєчасним надходженням коштів від генпідрядної фірми «Укртатнафтасервіс» , оскільки позивач працював на ПП «Будівельник-Люкс», і саме це підприємство повинно йому виплачувати заробітну плату.
Що стосується моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 Кодексу Законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яка фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості .
Відповідно до п.4,5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди обов»язковому з»ясуванню підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою та протиправними діями її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
В судовому засіданні встановлено, що у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачу завдана моральні страждання , які полягали в тому, що тривалий час його родина та він залишилися без засобів існування, не мали змогу купити необхідні речі , змінився звичний склад життя, виникли незручності ; позивач вимушений був звертатися до територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області за захистом своїх прав, щодо невиплати відповідачем йому заробітної плати.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди з відповідача підлягають частковому задоволенню та підлягає стягненню з відповідача моральна шкода в розмірі 1500 грн., оскільки судом встановлена наявність причинного зв»язку між завданою позивачу шкодою та протиправною поведінкою відповідача, яка причинила позивачу моральні страждання.
Також, слід стягнути з відповідача ПП «Будівельник-Люкс» на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. за позовні вимоги майнового характеру ( середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати) та судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. за позовні вимоги немайнового характеру ( моральної шкоди) .
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково, стягнути з ПП «Будівельник-Люкс» на користь ОСОБА_4 4250 грн. 88 коп. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та 1500 грн. моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Керуючись ст.ст. 10,11,57,60,88,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 116,117,232,233,237-1,238 Кодексу законів про працю України, ст.23 Цивільного Кодексу України ,
Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства В«Будівельник - ЛюксВ» м. Миколаїв ( код ЄДРПОУ 32003678) на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 4250 ( чотири тисячі двісті пВ»ятдесят) грн. 88 ( вісімдесят вісім) коп.
Стягнути з Приватного підприємства В«Будівельник - ЛюксВ» м. Миколаїв ( код ЄДРПОУ 32003678) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1500 ( одна тисяча пВ»ятсот) грн.
Стягнути з Приватного підприємства В«Будівельник - ЛюксВ» м. Миколаїв ( код ЄДРПОУ 32003678) на користь держави судовий збір в розмірі 344 ( триста сорок чотири) грн. 10 ( десять) коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.О.ДЕМИДЕНКО
Повний текст рішення виготовлений 30.04.2013 року
Суд | Крюківський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 31012005 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Крюківський районний суд м.Кременчука
Демиденко І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні