Постанова

від 29.04.2013 по справі 816/1852/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1852/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Кабальського Р.О.,

представника відповідача - Гаспарян С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС " до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвестиційна промислова компанія РСС " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність та надуманість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "Фірма "Ліон". Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину порушення, які фактично не мали місця в його господарській діяльності. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договорів з придбання ПММ податкові накладні та інші первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 35970,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 35970,00 грн. за лютий 2011 року, внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту вартість придбаних нафтопродуктів у постачальника, діяльність якого має ряд ознак фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Петролеум Кепітл Корпорейшн" 24 листопада 2009 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 36864393) виконавчим комітетом Полтавської міської ради (том І а.с. 43). 08 листопада 2012 року позачерговими зборами зазначеного підприємства ухвалено змінити повне найменування ТОВ "Петролеум Кепітл Корпорейшн" на ТОВ "Інвестиційна промислова компанія РСС" (том І а.с 40-42). Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем у період з 04 березня 2013 року по 11 березня 2013 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма "Ліон" за лютий 2011 року.

За результатами перевірки 14 березня 2013 року складено акт № 1491/22.5/36864393 (том І а.с. 8-23), в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України в результаті чого за період, охоплений перевіркою, позивачем завищено податковий кредит на 35970,00 грн.

На підставі акта перевірки від 14 березня 2013 року № 1491/22.5/36864393 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року № 0000322308 (том І а.с. 7), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35970,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 8992,50 грн.

ТОВ "Інвестиційна промислова компанія РСС", вважаючи висновки викладені в акті від 14 березня 2013 року № 1491/22.5/36864393 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходить за межі компетенції відповідача; не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 26 березня 2013 року № 0000322308, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, стали відомості про те, що господарська діяльність контрагента позивача ТОВ "Фірма "Ліон" носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформований за рахунок вказаного підприємства податковий кредит позивача відповідачем правомірними не визнаний.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Інвестиційна промислова компанія РСС" (Покупець) та ТОВ "Фірма "Ліон" (Постачальник) 01 лютого 2011 року укладено договір № 01/02-11 (том І а.с. 46-49) згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (мазут) в кількості, асортименті, за цінами, у строк відповідно до рахунків фактур.

На підставі Договору від 01 лютого 2011 року № 01/02-11 ТОВ "Фірма "Ліон" здійснено поставку, а позивачем оплачено нафтопродукти на загальну суму 215820,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 35970,00 грн.

Копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи (том І а.с. 55-57), підтверджено, що на підставі рахунків позивач оплатив визначений у цих документах товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а на підставі видаткових накладних (копії наявні в матеріалах справи), отримав товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Фірма "Ліон".

Для документального оформлення угоди з купівлі-продажу "Фірма "Ліон" складено податкові накладні (копії наявні в матеріалах справи). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу свого податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Транспортування товару за вказаним договором здійснювалось на підставі договору від 30 грудня 2009 року № 301209-1 (ас. 83-86) про надання транспортних послуг, укладеного з ТОВ "Прінт Інжінірінг". Позивачем надана суду належним чином завірена копія ліцензії перевізника (а.с. 87) та свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів (а.с. 88-91), що підтверджує право перевізника перевозити небезпечні вантажі.

Товарно-транспортними накладними форми №1-ТТН (нафтопродукт), що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджено факт прийняття нафтопродуктів на виконання господарсько-правового договору поставки від 01 лютого 2011 року № 01/02-11 у ТОВ "Фірма "Ліон". Факт транспортування також підтверджується подорожніми листами, актами надання транспортних послуг, оплата транспортних послуг підтверджується копіями банківських виписок.

Товар, придбаний у ТОВ "Фірма "Ліон" зберігався на складі ТОВ "Прінт Інжінірінг" відповідно до умов договору відповідального зберігання від 04 січня 2011 року (арк.с.92-93). на виконання даного договору сторонами був складений акт приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору відповідального зберігання від 04 січня 2010 року (арк.с. 95).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ "Фірма "Ліон") підтверджується договором, додатковими угодами, видатковими та податковими накладними, витягом із журналу реєстрації довіреностей, виписками банківської установи, актами надання транспортних послуг, доказами оплати транспортних послуг, в зв'язку із чим наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання нафтопродуктів у ТОВ "Фірма "Ліон" реальним. Судом встановлено, що вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаних договорів між позивачем та ТОВ "Фірма "Ліон", що стала підставою для формування витрат позивача, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач використовував придбаний у ТОВ "Фірма "Ліон" товар безпосередньо у власній господарській діяльності шляхом передачі останнього на переробку до Новосанжарвської філії ТОВ "Прінт Інжінірінг" на підставі договору на переробку давальницької сировини від 29 березня 2010 року № 1 (а.с. 96-98), а після належної переробки, факт здійснення якої підтверджується актами приймання-передачі давальницької сировини (а.с. 99-100) та актами виконаних робіт (а.с. 101-102) - реалізовано останнього іншим суб'єктам господарювання, зокрема, ДП "Металінвест" ТОВ "Донметалзбут" за договором від 16 травня 2011 року № 16/05-2011 (а.с. 103-109). Зазначений факт судом оцінюється як логічний та послідовний з урахуванням того, що оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом та подібними продуктами (КВЕД-2010 46.71) є одним з основних видів господарської діяльності підприємства позивача (довідка з ЄДРПОУ, а.с. 40).

Судом встановлено, що ТОВ "Фірма "Ліон" на момент укладення договорів та складення податкових накладних значилось у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи, оформлені належним чином, з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, усі первинні документи складені контрагентом позивача ТОВ "Фірма "Ліон" з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку ТОВ "Інвестиційна промислова компанія РСС".

Відповідно до вимог підпункту 14.1.26 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для правомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного оформлення позивачем податкових накладних та первинних бухгалтерських документів, складених ТОВ "Фірма "Ліон" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності Позивача, суд погоджується із правомірністю віднесення Позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Фірма "Ліон" в періоді, охопленому перевіркою.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними висновки податкового органу щодо відсутності у позивача належних первинних документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту останнього.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 26 березня 2013 року № 0000322308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промислова компанія РСС" (ідентифікаційний код 36864393) витрати зі сплати судового збору в розмірі 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова