Постанова

від 24.04.2013 по справі 810/1815/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року 810/1815/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 50 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі - Пономаренко Т.М.,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.12.2012 року №0000782301, №0000792301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" отримано податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 р. №0000782301 та №0000792301, складені на підставі Акту перевірки від 05.12.2012 №469/22-2/19409022, проведеної ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області державної податкової служби (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки було зроблено висновки про порушення ТОВ "ТЕМІК ЛТД" ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України; п.185.1 ст.185 та п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що дані податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0000782301 та №0000792301 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню, а висновки контролюючого органу є безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача Басараб Н.В. підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Угольков Є.О. у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, пояснив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" зареєстровано як юридичну особу 25.06.1993 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №088962.

На підставі п. п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 , п. п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу Начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 29.11.2012 р.№813 з урахуванням матеріалів документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина» з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2010 року - вересень 2010 року та листопад 2010 року - грудень 2011 року, оформлених Актом від 31.08.2012р. №303/22-2/32393259, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірки спеціальних перевірок та особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, інспектором податкової служби І рангу Абушеком Денисом Ігоровичем, проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "ТЕМІК ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укртрансзапчастина» (код за ЄДРПОУ 32393259) за весь період діяльності.

Перевіркою встановлено порушення:

1. ч. 5 ст. 203. ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТЕМІК ЛТД" (код за ЄДРПОУ 19409022) при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2.п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку па додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларацій) за червень 2011року - серпень 2011 року на загальну суму 32336 грн., а саме: за червень 2011 року - на суму 9885 грн., за липень 2011 року - на суму 11600 грн. та за серпень 2011 року на суму 10851 грн.

3.п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету на суму 37187 грн.. в тому числі за ІІ квартал 2011 року - 11368грн. та за ІІІ квартал 2011 року - 25819 грн.

За результатами перевірки складено Акт 05.12.2012 р. №369/22-2/19409022 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" (код за ЄДРПОУ 19409022) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укртрансзапчастина» (код за ЄДР1ЮУ 32393259) за весь період діяльності».

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 19.12.2012 року було винесено податкові повідомлення-рішення:

№0000782301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37948 грн. 75 коп. , з яких 32336 грн. - основний платіж, 5612, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

№0000792301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 37187 грн. 00 коп. основного платежу.

Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх у адміністративному порядку до ДПС у Київській області та ДПС України, але скарги позивача Рішенням ДПС у Київській області від 01.03.2013 року №477/10/10-206/17 та рішенням ДПС України від 22.03.2013 року №4523/6/10-2115- залишені без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 19.12.2012 року №0000782301, №0000792301, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, між ТОВ «Укртрансзапчастина» (постачальник) та ТОВ "ТЕМІК ЛТД" (покупець) було укладено договір купівлі продажу ТМЦ від 21.06.2011 року №1497, що також не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

На виконання договору купівлі-продажу ТМЦ від 21.06.2011 року №1497 ТОВ Укртрансзапчастина» на адресу ТОВ "ТЕМІК ЛТД" виписано наступні податкові накладні та видаткові накладні:

№22 від 21.06.2011 року на суму 33200, 00 грн., в тому числі ПДВ - 5533 грн., №45 від 29.06.2011 року на суму 26110 грн., в тому числі ПДВ - 4351, 67 грн., №75 від 13.07.2011 року на суму 35300 грн., в тому числі ПДВ 5883, 33 грн., №86 від 28.07.2011 року на суму 34300, 01 грн., в тому числі ПДВ 5716, 66 грн., №22 від 17.08.2011 року на суму 28100 грн., в тому числі ПДВ 4683, 33 грн., №23 від 23.08.2011 року на суму 37006, 18 грн., в тому числі ПДВ - 6167, 70 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що не заперечується і не оспорюється сторонами.

Судом встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина» та позивач на момент укладення договору та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року- серпень 2011 року, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за червень - серпень 2011року , суми відповідають даним податкових декларацій з ПДВ та додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за червень 2011 року - серпень 2011 року.

Крім того, до валових витрат позивачем було віднесено суми, сплачені ТОВ «Укртрансзапчастина» в сумі: за 2 квартал 2011 року - 49425 грн., за 3 квартал 2011 року - 112255грн.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень став висновок про те, що ТОВ «Укртрансзапчастина» має ознаки фіктивності, правочини здійснені ТОВ "ТЕМІК ЛТД" та ТОВ «Укртрансзапчастина» не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, товар по вказаним правочинам не був переданий, внаслідок чого сформований за рахунок ТОВ «Укртрансзапчастина» податковий кредит та валові витрати позивача відповідачем правомірними не визнані.

Вказані висновки податкового органу є протиправними, у зв'язку з наступним.

В Акті перевірки зазначено, що в ході відпрацювання встановлено, що по ТОВ "ТЕМІК ЛТД" за перевіряємі періоди, рахуються розбіжності у складі податкового кредиту за рахунок встановлення по ТОВ «Укртрансзапчастина» (код за ЄДРПОУ 32393259) ознак фіктивності та як наслідок укладання правочинів з ознаками нікчемності.

Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області в Акті зазначала, що співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі опитано громадянина ОСОБА_6, який, згідно реєстраційних даних, є засновником та керівником ТОВ «Укртрансзапчастина». В ході проведення допиту, громадянин ОСОБА_6 пояснив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних не підписував, печатку на будь-яких документах не ставив. Згідно висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області сектору з ТКЗР Броварського MB від 14.09.2011 р. №158, податкову звітність гр. ОСОБА_6 «ймовірно» не підписував.

Тобто , в акті встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина» має ознаки фіктивності і створено та використовувалось без мети зайняття господарською діяльністю, з метою покриття незаконною діяльності із переведення безготівкових коштів у готівку, що підтверджується поясненнями громадянина України ОСОБА_6, який згідно зі статутними документами та документами податкової звітності є засновником, директором та головним бухгалтером підприємства.

Дослідивши вказаний доказ, суд критично ставиться до наданих відповідачем у якості доказів пояснень ОСОБА_6 та посилання на висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Київській області від 14.09.2011 № 158, оскільки вказані пояснення не є належними та допустимими доказами, копія яких наявна у матеріалах справи, фактично є нечитабельною, дата складання даного пояснення не відома, прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка його відібрала, як і підстави та за чиїм дорученням відбиралось дане пояснення також не відомі.

Що до вказаного висновку експерта №158 від 14.09.2011 року, суд зазначає, що даний висновок не є актом проведеної експертизи та містить в собі припущення з невизначеною вірогідністю.

Крім того, відібрання пояснень податковою міліцією у громадянина ОСОБА_6 та порушення кримінальної справи самі по собі не можуть бути підставою для будь-яких висновків стосовно того, що ТОВ «Укртрансзапчастина» має ознаки фіктивності і створено та використовувалось без мети зайняття господарською діяльністю, доки не буде відповідного рішення суду. А відповідного рішення суду відповідачем надано не було, як і не повідомлено про факт його існування.

Судом, також враховано, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року 2а-4683/11/1070, Державній податковій інспекції у Києво- Святошинському районі Київської області відмовлено у визнанні недійсними з моменту реєстрації статуту ТОВ «Укртрансзапчастина», свідоцтва про державну реєстрацію від 15.04.2008 № 13391070004003398 із змінами та доповненнями та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.05.2008 № 100115800, у визнанні недійсним та скасуванні запису про проведення державної реєстрації відповідача № 13391070004003398 та припиненні юридичної особи.

Вказана постанова набрала законної сили згідно Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року у справі №2а-4683/11/1070.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

В постанові суду, зазначено, що відповідач , ТОВ «Укртрансзапчастина», позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд відмовити у задоволені позову ДПІ в Києво-Святошинському районі Київської області ДПС.

В обґрунтування заперечень пояснив, що станом на день подання позову директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансзапчастина» є громадянин ОСОБА_6 Факт достовірності наданих директором податковій міліції пояснень заперечується представником відповідача. За поясненнями представника відповідача, всі реєстраційні документи та документи фінансової звітності підписувались безпосередньо директором підприємства ОСОБА_6, а висновки попереднього дослідження почеркознавчої експертизи, на думку відповідача, не можна брати до уваги, оскільки в них відсутні остаточні висновки і вони ґрунтуються виключно на припущеннях. За таких обставин відповідач вважає, що підстави для припинення юридичної особи відсутні.

Крім того, в постанові зазначено, що суд критично ставиться до наданих позивачем у якості доказів пояснень директора позивача та висновків попереднього дослідження почеркознавчої експертизи, проведеної науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України у Київській області від 14.09.2011 № 158, оскільки вказані пояснення не є належним та допустимим доказом, копія, наявна у матеріалах справи, фактично є нечитабельною, оригіналів пояснення на вимогу суду позивачем також не надано. Що стосується висновку почеркознавчої експертизи, то суд зазначає, що вказаний висновок не містить категоричних висновків, а експерт при його проведенні допускає припущення.

Тому, суд зазначає, що твердження ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області в Акті про безтоварність, фіктивність, нікчемність угод з ТОВ «Укртрансзапчастина», які базуються на поясненнях ОСОБА_6 та на висновках попереднього почеркознавчого дослідження є безпідставними і відповідно, висновки про те, що операції з ТОВ «Укртрансзапчастина» не є господарською діяльністю в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є хибними.

Всі документи, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) та розрахунки за отримані ТМЦ - договори, накладні, податкові накладні, банківські виписки та платіжні доручення було надано до перевірки та надані позивачем суду.

Під час проведення операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Укртрансзапчастина» оформлювались відповідні документи, що містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам, які пред'являються Законом України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Видаткові накладні за період, що перевірявся, документально підтверджують здійснення господарських операцій щодо отримання ТОВ "ТЕМІК ЛТД" ТМЦ у ТОВ «Укртрансзапчастина».

Виписки банку за період, що перевіряється, документально підтверджують здійснення господарських операцій з оплати поставлених ТМЦ шляхом переказу грошових коштів з рахунку ТОВ "ТЕМІК ЛТД" на рахунок ТОВ «Укртрансзапчастина» з призначенням платежу: «оплата за товар».

Під час проведення операцій з використання у господарській діяльності ТОВ «ТЕМІК ЛТД» ТМЦ, придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина», також оформлювались відповідні документи, що містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам, які пред'являються Законом України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Надані позивачем суду Договір №23-11-01 про закупівлю послуг за державні кошти на обслуговування пожежної сигналізації від 31.12.2010 року , Договір підряду №73 від 04 квітня 2011 року, Договір №39 від 27 травня 2011 року, Договір 344 про закупівлю послуг за державні кошти від 18 квітня 2011 року, Договір №ТО-1-01-11 на технічне обслуговування систем автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу за 2011 рік та Акти виконаних робіт за період, що перевірявся, документально підтверджують здійснення господарських операцій з подальшого використання ТОВ "ТЕМІК ЛТД" ТМЦ, придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина».

Крім того, надані позивачем Виписки банку за період, що перевіряється документально підтверджують здійснення господарських операцій з оплати на рахунок позивача з рахунків підприємств - контрагентів грошових коштів за виконані роботи, при виконанні яких було використано ТМЦ, придбані у ТОВ «Укртрансзапчастина».

За нормами Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Так, згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 35.06.95 № 88 (далі - Положення № 88), первинний документ - це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію. У відповідності до підпункту 2.1 пункту 2 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 первинні документи для надання їм доказовості та юридичної сили повинні мати всі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Виписки банку, прибуткові накладні, акти виконаних робіт, надані суду позивачем містять відомості про господарські операції та мають необхідні реквізити відповідно до вищезазначених вимог чинного законодавства.

Отже, вищенаведені документи, оформлені під час здійснення господарських операцій з придбання та подальшої реалізації товарів, відповідно до чинного законодавства, є первинними документами, що фіксують та документально підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Всі вищезгадані документи було надано до перевірки, що зазначено на сторінці 3 Акту перевірки, також були надані суду.

В листі ВАСУ від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 зазначено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В акті перевірки не доведено, що операції з придбання ТМЦ у ТОВ «Укртрансзапчастина» фактично не були здійснені.

Договори, укладені ТОВ «ТЕМІК ЛТД» з ТОВ «Укртрансзапчастина» були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а саме - на отримання ТМЦ і це підтверджується не лише договорами та документами на отримання ТМЦ, але й документами на подальше використання цих ТМЦ.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «ТЕМІК ЛТД» виконує роботи з монтажу пожежних сигналізацій і виконати ці роботи без певних матеріалів - кабелю, датчиків задимлення та інших, що закуповувались у ТОВ «Укртансзапчастина» неможливо.

В Акті не зазначено жодних зауважень до податкових накладних, які були надані ТОВ «ТЕМІК ЛТД» ТОВ «Укртрансзапчастина». Немає порушень ні за формою, ні за змістом, ні за датою виписки, ні за рівнем звичайних цін.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України.

Згідно вимог п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. Але не нижче звичайних цін. Визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг».

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу України.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у платника податку у разі наявності податкової накладної та здійснення господарської операції.

Податковий орган в акті перевірки не заперечує наявність оформлених відповідно до встановлених вимог податкових накладних, як однієї із підстав формування податкового кредиту.

Також, твердження відповідача, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Доказів того, що TOB «ТЕМІК ЛТД», купуючи ТМЦ в ТОВ «Укртрансзапчастина» порушило норми ЦК та ГК України суду не надано.

В Акті не наведено будь-яких доказів про відсутність реального характеру операцій по поставці ТМЦ ТОВ «Укртрансзапчастина».

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку ( Постанова Вищого Адміністративного Суду України від 14.11.2012р. у справі К/9991/50772/12).

Таким чином, обґрунтування донарахувань здійснено не за документальними даними, які перевірялися, а за суб'єктивними припущеннями перевіряючих, які не носять конкретного характеру.

Отже включення ТОВ «ТЕМІК ЛТД» до складу податкового кредиту з ПДВ та до складу витрат в податковому обліку вартості операцій та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрансзапчастина» (код ЄДРПОУ 32393259) повністю відповідає вимогам Податкового кодексу України та чинному законодавству України.

Таким чином, донарахування ПДВ в сумі 32336 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5612,75 грн. (разом 37948,75 грн.) та податку на прибуток підприємств в сумі 37187 грн. в зв'язку з порушенням ТОВ «ТЕМІК ЛТД» п. 185.1 ст.185 та п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України суперечить чинному законодавству і є протиправним.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідач суду не надав.

За таких обставин, оспорювані податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року №0000782301, №0000792301 є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, а отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у загальній сумі 751 грн. 37 коп., доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 751 грн. 37 коп. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2012 року №0000782301, №0000792301- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 19.12.2012 року №0000782301, №0000792301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІК ЛТД" сплачений судовий збір у сумі 751(сімсот п'ятдесят одна)грн. 37 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 квітня 2013 р.