Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-14937/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14937/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квитки Ю Ей" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «К» «Комплекси Контролю» за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 червня 2012 року №566/2240/37535258 та встановлено порушення пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 51 321,16 гривень, що призвело до порушення пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2012 року №0003752240, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (14010100) за основним платежем - 51 321,00 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями - 12 830,00 грн., всього на суму 64 151,00 гривень.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, однак його скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, які відповідно до положень ПК України виключають можливість формування позивачем спірних сум податкового кредиту та не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

05 серпня 2011 року між позивачем та ПП «К»«Комплекси Контролю» укладено Агентський договір №11/08/05 (далі по тексту - Агентський Договір).

Відповідно до п.п. 1.1. Агентського договору, ПП «К»«Комплекси Контролю», як організатор, доручає позивачу, як Агенту, від імені і за рахунок організатора реалізовувати квитки на зазначені організатором заходи, використовуючи електронну систему реалізації та замовлення квитків агента, а організатор зобов'язується оплачувати агентові винагороду в строки й розмірах, передбачених даним Договором і/або додатками до нього.

15 серпня 2011 року між позивачем та ПП «К»«Комплекси Контролю»укладено договір про надання послуг №15/08/11-1 (далі по тексту - Договір №15/08/11-1). Відповідно до п.п. 1.1. Договору №15/08/11-1 позивач, як замовник дає завдання, а ПП «К»«Комплекси Контролю», як виконавець, в порядку та на умовах визначених даним Договором, відповідно до завдання замовника за відповідну плату, зобов'язується надати послуги щодо проведення маркетингового дослідження кон'юнктури регіонального ринку на предмет визначення смаків та уподобань, рівня платоспроможності потенційного споживача, характеристики попиту на послуги замовника з боку цільової аудиторії; здійснювати за динамікою змін попиту на послуги замовника, оперативно реагувати на дані зміни у вигляді рекомендацій; надавати розгорнутий звіт щодо проведеної роботи, власні рекомендації та побажання що дій замовника на локальному ринку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з п. п. 138.1.1 п.138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п.138.2, 138.11 цієї статті.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків».

Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача, його контрагента виникли зміни є наступне.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Агентського Договору, позивачем у грудні 2012 року реалізовано 1863 квитків на заходи зазначені ПП «К»«Комплекси Контролю»на загальну суму 227 927,00 гривень, в тому числі ПДВ -37 987,83 гривень.

31 грудня 2011 року між агентом та організатором підписано акт виконаних робіт №12.11 та акт прийому - передачі послуг на реалізацію №12/11, а також виписано податкову накладну №367 на загальну суму 227 927,00 гривень в тому числі ПДВ 37 987,83 гривень.

Між позивачем та ПП «К «Комплекси Контролю»підписано акт здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ-0000403, який засвідчує факт виконання позивачем своїх обов'язків за Агентським договором №11/08/05 та отриманням позивачем комісійної винагороди від продажу білетів в розмірі 9 117, 08 гривень в тому числі ПДВ 1 519,51 гривень.

31 грудня 2012 року позивачем на користь ПП «К»«Комплекси Контролю»виписано податкову накладну №83 на загальну суму 9 117,08 гривень в тому числі ПДВ 1 519,51 гривень.

Також, 07 грудня 2011 року між позивачем та ПП «К»«Комплекси Контролю» підписано акт виконаних робіт №ОУ-11/12/07 (згідно Договору №15/08/11-1) на загальну суму - 41 666,67 гривень, крім того - ПДВ (20%) - 8 333,33 гривень та акт виконаних робіт від 31 грудня 2012 року №ОУ -11/12/31 на загальну суму - 25 000,00 гривень, крім того ПДВ (20% ) -5 000,00 гривень.

07 грудня 2012 року ПП «К»«Комплекси Контролю» виписано податкову накладну №46 на суму 41 666,67 гривень, крім того ПДВ (20%) - 8 333,33 гривень та 31 грудня 2012 року податкову накладну №382 на суму 25 000,00 гривень, крім того ПДВ (20%) - 5 000,00 гривень.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що TOB «Квитки Ю Ей» повністю розрахувалося з ПП «К»«Комплекси Контролю» за надані послуги, що підтверджується банківськими виписки за період з 18.10.2011 р. по 12.01.2012р.

Зазначені первинні документи свідчать про виконання позивачем та його контрагентом своїх зобов'язань за агентським договором №11/08/05 від 05.08.2012 р. та договором про надання послуг №15/08/11-1 від 15.08.2012 р., а також вказують на зміни в структурі активів та зобов'язань TOB «Квитки Ю ЕЙ», а ,отже, підтверджують реальність проведених господарських операцій.

Крім того, про реальність виконання договорів свідчить наявність технічної можливості у позивача для здійснення операцій з продажу квитків та отримання послуг необхідних для продажу квитків, а саме: наявності офісних приміщень, що підтверджується договором суборенди №1/А-1279 від 01.07.2011 р. укладений з TOB «Меркс Груп», крім того, TOB «Квитки Ю Ей» має розгалужену електронну мережу поширення й замовлення квитків, через яку і відбувався продаж квитків на розважальні заходи організатором яких було ПП «К»«Комплекси Контролю»; на підприємстві працює 15 осіб, що обслуговують зазначену систему (підтверджується штатним розписом TOB «Квитки Ю Ей»).

При цьому, основними видами діяльності TOB «Квитки Ю Ей» є: театральна та інша мистецька діяльність; інша видовищно-розважальна діяльність; надання інших комерційних послуг; діяльність, пов'язана з банками даних, діяльність концертних та театральних залів, а, отже, позивач мав достатній обсяг цивільної дієздатності на укладання спірних договорів та надання послуг на їх виконання.

До того ж, TOB «Квитки Ю Ей» використовувало отримані у ПП «K»«Комплекси Контролю» послуги щодо проведення маркетингового дослідження кон'юнктури регіонального ринку на предмет визначення смаків та уподобань, рівня платоспроможності потенційного споживача та характеристики попиту на послуги TOB «Квитки Ю Ей» з боку цільової аудиторії у власній господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Наряду з цим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем доведено факт здійснення господарської операції з його контрагентом та настання правових наслідків для сторін цієї операції.

Так, податковий кредит позивачем сформований вірно, на підставі п.198.2, п. 198.6 ПК України, положення яких надавало позивачу право формувати кредит з дати списання коштів з банківського рахунку або дати отримання ним товарів та послуг, при підтверджені здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними, іншими наявними документами, передбаченими п. 201.11 ПК України.

Позивач, відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», проводив належний фінансовий облік господарських операцій, з подачею відповідної звітності, а його первинні документи відповідають вимогам, передбачених ст. 9 зазначеного вище Закону, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88.

Колегія суддів також зауважує, що на момент складання податкових накладних TOB «Квитки Ю Ей» та ПП «К»«Комплекси Контролю» були зареєстровані, як платники податку на додану вартість, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Зазначені факти свідчать, про те що TOB «Квитки Ю Ей» і ПП «К»«Комплекси Контролю» на момент вчинення господарських операцій, мали спеціальну податкову правосуб'єктність та те, що господарські операції цих сторін є реальними та підтверджуються необхідними документами, а отримані послуги були використані у власній господарській діяльності TOB «Квитки Ю Ей».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.