Постанова

від 23.04.2013 по справі 826/2631/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2013 року 11:38 № 826/2631/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гармаш Т.П. (довіреність від 26.02.2013 р.)

від відповідача - Коваленко А.О. (довіреність від 07.11.2012 р. № 5197/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо викладення в Акті перевірки від 29.01.2013 № 197/22-521-36405283 висновків про нікчемність правочинів укладених ТОВ «АБЦ Центр К» з ТОВ «Постачбуд ОПТ» та ТОВ «Епіцентр К» у липні 2012 року;

- зобов'язати ДПІ вилучити з інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» та БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію внесену на підставі Акту перевірки від 29.01.2013 № 197/22-521-36405283.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що викладені в Акті перевірки від 29.01.2013 № 197/22-521-36405283 висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ «Постачбуд ОПТ», ТОВ «Епіцентр К» у липні 2012 року, є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб органів податкової служби, а відтак вважає вказані висновки такими, що прийнятті з перевищенням повноважень та є протиправними.

Окрім того, позивач зазначає, що за результатами перевірки будь-яких податкових повідомлень-рішень не приймалось, однак до зазначених вище інформаційних систем були внесені дані на підставі вказаних висновків акту перевірки щодо не підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача із його контрагентами, дії щодо чого позивач вважає неправомірними, у зв'язку з чим просить також зобов'язати ДПІ вилучити з інформаційних баз даних інформацію внесену на підставі Акту перевірки.

Відповідач під час розгляду справи заперечував проти заявлених позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень ДПІ зазначала, що при проведенні перевірки ТОВ «АБЦ Центр К» та складанні і оформленні Акту перевірки за її результатами, керувалась та діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, формування висновків акту перевірки входить до функціональних обов'язків інспектора, його позиція формується на підставі наявних під час перевірки документів і внутрішнього переконання та само по собі не створює для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладає на позивача податкових обов'язків, дії відповідача у зв'язку із визначенням висновків в акті перевірки та дії по складанню акту перевірки не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки, створює для платника податків правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.

Крім того, відповідач також зазначив, що згідно даних облікової картки платника податків (позивача) результати перевірки позивача не призвели до змін у структурі податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, та за результатами перевірки позивача відсутні відомості щодо негативних наслідків у т.ч. для третіх осіб, а відтак, ДПІ вважає, що права та інтереси позивача не порушені. При цьому, ДПІ зазначає, що внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу, та така інформація є лише службовою інформацією і не визначає змісту прав та обов'язків платника податків. Відтак, з урахуванням вищенаведеного відповідач вважає вимоги позивача безпідставними.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «АБЦ Центр К» щодо взаємовідносин з ТОВ «Постачбуд ОПТ» (код ЄДР 37387810) за період липня 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 29.01.2013 № 197/22-521-36405283 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою позивача встановлено безтоварність господарських взаємовідносин між ТОВ «АБЦ Центр К» та контрагентом ТОВ «Постачбуд ОПТ» (код ЄДР 37387810) у липні 2012 року, що призвело до завищення податкових зобов'язань у липні 2012 року на загальну суму 115 655,00 грн. та завищення податкового кредиту за липень 2012 року на загальну суму 110 655,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що згідно наданих ТОВ «АБЦ Центр К» до перевірки документів встановлено, що між ТОВ «АБЦ Центр К» та ТОВ «Постачбуд Опт» було укладено договір постачання №1 від 10.11.2010 року про поставку господарчих товарів, комплектуючих, аксесуарів та інших матеріалів у кількості, асортименті та за цінами, що вказані у рахунках, що є невід'ємною частиною цього Договору.

ТОВ «АБЦ Центр К» було отримано від ТОВ «Постачбуд Опт» податкові накладні, перелік яких наведений у таблиці в Акті перевірки (а.с.16), суми ПДВ з яких включені позивачем до податкового кредиту за липень 2012 року.

Далі в Акті перевірки зазначається, що в ході проведення перевірки ТОВ «АБЦ Центр К» було використано податкову інформацію, а саме до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС надійшла довідка від 05.10.2012 року № 751/2220/37387810 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Постачбуд Опт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Приємна пропозиція».

Вищевказаною довідкою встановлено відсутність реальності поставок ТОВ «Постачбуд Опт» від контрагента постачальника ТМЦ ТОВ «Приємна пропозиція».

За таких обставин, ДПІ в Акті перевірки приходить до висновку про відсутність реальної можливості поставок товарів підприємству ТОВ «АБЦ Центр К» від зазначеного контрагента ТОВ «Постачбуд Опт», у зв'язку з чим та посилаючись на норми ЦК України ДПІ зазначає про нікчемність правочину укладеного ТОВ «АБЦ Центр К» з ТОВ «Постачбуд Опт», що в свою чергу, як приходить до висновку ДПІ в акті перевірки, свідчить, що задекларований ТОВ «АБЦ Центр К» податковий кредит з ПДВ за липень 2012 року по операціях з ТОВ «Постачбуд Опт» на суму 110655 грн. заявлено безпідставно.

Окрім того, в акті перевірки також зазначено, що придбані ТОВ «АБЦ Центр К» у ТОВ «Постачбуд Опт» товари були реалізовані ТОВ «Епіцентр К» відповідно до договору № 1476/40/10 від 01.04.2010, однак у взаємозв'язку з вищенаведеним, задекларовані ТОВ «АБЦ Центр К» податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Епіцентр К» за липень 2012 на загальну суму 115655 грн. підлягають зменшенню.

Відтак, за загальним висновком акту перевірки ДПІ прийшла до висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань за липень 2012 року на загальну суму 115655 грн. та про завищення податкового кредиту за липень 2012 на суму 110655 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

1) Зокрема, щодо вимог позивача про визнання протиправними дій ДПІ щодо викладення в Акті перевірки висновків про нікчемність правочинів укладених із контрагентом, суд зазначає наступне.

Право податкового органу на проведення перевірки, порядок та процедура її проведення, а також права та обов'язки посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки регламентується Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п/п. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з цим, п. 78.1. ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (п. 83.1. ПК України).

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Більш того, п. 86.7. ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце , висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є нікчемними , та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення) прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, яке, як встановлено під час розгляду справи, ДПІ не приймалося.

В свою чергу, платник податків у разі незгоди із викладеними в акті перевірки висновками та встановленими в ньому порушеннями має право подати заперечення на такий акт та зазначені в ньому висновки до податкового органу, який повинен здійснити перевірку достовірності вказаної в акті інформації та правильності кваліфікації визначених у ньому порушень законодавства і при невідповідності тих чи інших обставин або висновків винести відповідне рішення.

В даному випадку нікчемність зазначених в Акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом . Даного висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків посадових осіб ДПІ в акті перевірки з посиланням на недійсність (нікчемність) договорів, є позицією інспектора (ДПІ) , яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, само по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки виходячи із змісту ч. 3 ст. 228 ЦК України з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення висновків в акті перевірки, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

В даному випадку, як зазначалося вище, на підставі Акту перевірки жодних коригувань не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

Висновки Акту перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

2) Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, слід зазначити наступне.

Як визначено у п. 71.1 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АІС) "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та АРМ «Аудит».

Вказані системи створені як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів"(в редакції наказу від 30.12.2009 р. № 742).

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.15., 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24. Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит".

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Наведене свідчить, що АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та АРМ «Аудит» є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Як було встановлено під час розгляду справи, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ, за карткою особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та АРМ «Аудит», є функціональним процедурним обов'язком органів ДПС та внесення до баз даних само по собі, у т.ч. в даному випадку, не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків та в даному випадку не порушує прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, не доведено наявності обставин, які б у взаємозв'язку з нормами податкового законодавства зумовлювали можливість визнання протиправними дій відповідача та зумовлювали зобов'язання відповідача вчинити заявлені у позові дії. Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» (код з ЄДР 36405283; 02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Р. Окіпної, 3) відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 30.04.2013 р.