Постанова

від 24.04.2013 по справі 827/762/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року Справа №827/762/13-а 15 год. 49 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю представника позивача - Познякова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ортостат" до Головного управління Держземагентства у місті Севастополі, третя особа - Севастопольська міська Рада, про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування витягу, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ортостат" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Головного управління Держземагентства у місті Севастополі про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування витягу, зобов'язання вчинити певні дії. А саме, просить: визнати дії Головного управління Держземагентства у місті Севастополі щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 19 грудня 2012 року № 6704-3.1/5 коефіцієнта функціонального використання величиною 2, 5 незаконними; визнати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 19 грудня 2012 року № 6704-3.1/5, наданий Головним управлінням Держземагентства у місті Севастополі товариству з обмеженою відповідальністю "Ортостат" незаконним та скасувати; зобов'язати Головне управління Держземагентства у місті Севастополі видати товариству з обмеженою відповідальністю "Ортостат" новий витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,000 га (кадастровий номер 8536300000:06:002:0246), розташованої за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 140, яка надана для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу на підставі договору оренди від 09 лютого 2009 року, зареєстрованого Севастопольською міською філією Державного підприємства "Цент державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель 12 травня 2009 року під № 040965800027, з застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки величиною 0, 5 як для земель рекреаційного призначення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача застосовано коефіцієнт функціонального використання, який не відповідає діючому законодавству, чим були порушені права позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові та поясненнях.

Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ортостат" та Севастопольською міською Радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,0000 га, розташованої за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 140, зареєстрований Севастопольською міською філією Державного підприємства "Цент державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 12 травня 2009 року під № 040965800027.

Додатковою угодою від 21 квітня 2011 року, зареєстрованою Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі в Державному реєстрі земель 10 червня 2011 року під № 853630004000030, до договору оренди земельної ділянки були внесені зміни щодо продовження строків освоєння орендованої земельної ділянки та розміру орендної плати.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу (стаття 274 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 275.3 статті 275 Податкового кодексу України ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 20 грудня 2011 року № 2163 була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, нову грошову оцінку земель введено в дію з 01 січня 2012 року.

З метою приведення договору оренди у відповідність з цим рішенням, позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у місті Севастополі із заявою про видачу витягу з технічної документації по нормативній грошовій оцінці орендованої земельної ділянки.

Відповідачем 19 грудня 2012 року був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки під № 6704-3.1/5, в якому вартість одного квадратного метру земельної ділянки становить 214 гривень 88 копійок

З витягу від 19 грудня 2012 року вбачається, що відповідачем було застосовано коефіцієнт функціонального використання орендованої земельної ділянки величиною 2,5 як для земель комерційного використання.

Законом України "Про оцінку земель" визначені правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 цього Закону).

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 затверджено "Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" та Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 затверджено "Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".

Даний Порядок визначає категорії земель за функцією використання та коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки тієї чи іншої категорії саме за цим критерієм. Зокрема, згідно з цим порядком, за функцією використання землі поділяється на: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, зв'язку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.

При цьому, статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Тобто, законодавство України поділяє землі України за цільовим призначення та, крім цього, за функцією використання.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша статті 20 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктом 1.1 договору оренди від 09 лютого 2009 року орендована земельна ділянка була надана для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу з віднесенням цих земель до категорії земель - землі рекреаційного призначення.

Орендована земельна ділянка використовується позивачем згідно з цільовим призначенням, встановленим пунктом 1.1 договору оренди від 09 лютого 2009 року - для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу.

Згідно зі статтями 50, 51, 52 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованою в Мінюсті України 14 грудня 1998 року за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13 грудня 2012 року виданої Управлінням статистики у місті Севастополі, товариству з обмеженою відповідальністю "Ортостат" визначені види діяльності за КВЕД-2010, а саме: будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); агентства нерухомості (68.31); діяльність у сфері архітектури (71.11); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); організування інших видів відпочинку та розваг (93.29); діяльність інших засобів тимчасового розміщування (55.90).

Згідно з таблицею 1.1 додатка 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, для земель оздоровчого та рекреаційного призначення (за винятком земель, віднесених до категорії O92.7) відповідає Кф - 0, 5.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази у даній справі, суд дійшов висновку, що відповідачем при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки позивача застосовано коефіцієнт функціонального використання, який не відповідає діючому законодавству, оскільки не враховано, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення та її надано в оренду для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Однак, при цьому, суд зазначає, що стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог. При цьому даний перелік не є вичерпний, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у позовних вимогах.

Отже, суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для належного судового захисту прав позивача та враховуючи приписи статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне змінити формулювання позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати дії Головного управління Держземагентства у місті Севастополі щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19 грудня 2012 року № 6704-3.1/5 коефіцієнта функціонального використання величиною 2, 5 протиправними.

Визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19 грудня 2012 року № 6704-3.1/5, виданий Головним управлінням Держземагентства у місті Севастополі товариству з обмеженою відповідальністю "Ортостат".

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у місті Севастополі видати товариству з обмеженою відповідальністю "Ортостат" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 5,000 га (кадастровий номер 8536300000:06:002:0246), що розташована за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 140 та надана для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу на підставі договору оренди від 09 лютого 2009 року, зареєстрованого Севастопольською міською філією Державного підприємства "Цент державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель 12 травня 2009 року під № 040965800027, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 0, 5, як для земель рекреаційного призначення.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Держземагентства у місті Севастополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ортостат" судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривень 41 копійки.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

29 квітня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко