Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2013 р. справа №820/1410/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,
за участі сторін:
представника позивача - Чегодаєвої В.О.,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Одеса" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Одеса", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 22.08.2012 року №0000382205 (форма "С"). Посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду 16.04.2013 року надав заперечення, у яких зазначає, що порушення, встановлене в ході перевірки позивача, зафіксоване належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне:
- первинні документи, які підлягали перевірці було позивачем втрачено, про що він повідомив відповідача;
- відповідач розпочав перевірку до спливу строку, встановленого платнику податків п. 44.5 ст.44 Податкового кодексу України, на відновлення втрачених документів;
- вмотивоване рішення відповідача на скаргу позивача надійшло останньому 14.01.2013 р. замість кінцевої дати 13.01.2013 р., встановленої для розгляду цієї скарги, у зв'язку з чим позивач з посиланням на п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України наполягає на тому, що його скарга на спірне податкове повідомлення-рішення № 0000382205 від 22.08.2012 р. вважається повністю задоволеною на його користь;
- штрафні санкції за порушення вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (Закон про РРО) нараховано відповідачем з порушенням положень ст. 17 вказаного Закону. Як зазначає позивач за вказані порушення сума штрафних санкцій має становити 510,00 грн., тоді як відповідачем нараховано штрафні санкції у сумі 347 310,00 грн.
Відповідач у наданих до суду поясненнях зазначає наступне :
- у відповідача були відсутні підстави для надання позивачеві терміну для відновлення втрачених документів, оскільки останнім про те, що ним 16.05.2012 р. втрачено документи повідомив відповідача лише 11.07.2012 р., тоді як законодавством встановлений 5-ти денний термін для такого повідомлення.;
- термін розгляду скарги відповідачем не порушено, оскільки останній день розгляду скарги (13.01.2013 р.) припадав на вихідний день , рішення про результати розгляду скарги було прийняте 14.01.2013 р.;
- щодо розрахунку суми штрафних санкцій відповідач вважає її такою, що вона розрахована у відповідності до вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2012 року було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Одеса» (код ЄДРПОУ 33591324) (далі позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2012 року з урахуванням періодів, за які проведено коригування податкових зобов'язань за березень 2012 року, та вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Закону про РРО за період з 01.04.2009 року по 341.03.2012 року.
За наслідками перевірки було складено акт перевірки №937/22/33591324 від 08.08.2012 року згідно висновкам якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:
- р. ІІ ст.3 п.6, п.9 та п.10 ст. 3 Закону Про РРО п.п. 54.3.3 п.54.3, ст.54 Податкового кодексу України;
- п.4 п.5 ст.17 вказаного Закону.
- На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000382205 від 22.08.2012 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 347310,00 грн.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав первинну скаргу до Державної податкової служби в Одеській області за результатами розгляду якої, було прийняте рішення від 25.10.2012 року №29063/10/102007, яким податкове повідомлення-рішення №0000382205 від 22.08.2012 року залишене без змін, а скарга - без задоволення.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, подав повторну скаргу до ДПС України, за результатами розгляду якої було прийняте рішення від 14.01.2013 року №396/6/10-2415, яким податкове повідомлення-рішення №0000382205 від 22.08.2012 року залишене без змін, а скарга - без задоволення.
Суд зазначає, що доводи відповідача про безпідставність доводів позивача щодо не встановлення позивачеві терміну для відновлення документів та порушення терміну розгляду скарги є обґрунтованим і підтверджуються наявними у справі документами.
Крім того, представник позивача у судовому засіданні погодився з безпідставністю вказаних доводів і заявив про те, що він наполягає саме на тому, що неправомірним є нарахування відповідачем штрафних санкцій у сумі 347310,00 грн., тоді як сума штрафних санкцій має складати 510,00 грн.
Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.
Як вбачається з висновків акту перевірки, штрафні (фінансові) санкції (штраф), які визначені податковим повідомленням-рішенням №0000382205 від 22.08.2012 року у сумі 347310,00 грн., ( де: 23154,00 грн. - фінансова санкція за незабезпечення зберігання фіскальних чеків ; 115770,00 грн. - фінансова санкція за незбереження контрольних стрічок протягом трьох років) розраховано наступним чином:
За незабезпечення зберігання позивачем фіскальних звітних чеків за період з 19.07.2009 року по 31.03.2012 року за 681 робочий день у розмірі а саме:
- 3 19 липня 2009 року - 10 робочих днів; серпень 2009 року - 20 робочих днів; вересень 2009 року - 22 робочих дня; жовтень 2009 року - 22 робочих дня; листопад 2009 року - 21 робочий день; грудень 2009 року - 23 робочі дні;
- січень 2010 року - 16 робочих днів; лютий 2010 року - 22 робочих дня; березень 2010 року - 23 робочих дня; квітень 2010 року - 21 робочий день; травень 2010 року - 17 робочих днів; червень 2010 року - 21 робочий день; липень 2010 року - 22 робочих дня; серпень 2010 року - 21 робочий день; вересень 2010 року - 22 робочих дня; жовтень 2010 року - робочий день; листопад 2010 року - 22 робочих дня; грудень 2010 року- 23 робочі дні;
- січень 2011 року - 19 робочих днів; лютий 2011 року - 20 робочих днів; березень 2011 року - 22 робочих дня; квітень 2011 року - 20 робочих днів; травень 2011 року - 19 робочих днів; червень 2011 року - 20 робочих днів; липень 2011 року - 21 робочий день; серпень 2011 року - 22 робочих дня; вересень 2011 року - 22 робочих дня; жовтень 2011 року - 21 робочі дні; листопад 2011 року - 22 робочих дня; грудень 2011 року - 22 робочих дня;
- січень 2012 року - 20 робочих днів; лютий 2012 року - 21 робочий; березень 2012 року - 21 робочий день. Фіскальний номер РРО 1509001541.
За незабезпечення зберігання контрольних стрічок за період з з 19.07.2009 року по 31.03.2012 року за 681 робочий день, а саме:
3 19 липня 2009 року - 10 робочих днів; серпень 2009 року - 20 робочих днів; вересень 2009 року - 22 робочих дня; жовтень 2009 року - 22 робочих дня; листопад 2009 року - 21 робочий день; грудень 2009 року - 23 робочі дні;
- січень 2010 року - 16 робочих днів; лютий 2010 року - 22 робочих дня; березень 2010 року - 23 робочих дня; квітень 2010 року - 21 робочий день; травень 2010 року - 17 робочих днів; червень 2010 року - 21 робочий день; липень 2010 року - 22 робочих дня; серпень 2010 року - 21 робочий день; вересень 2010 року - 22 робочих дня; жовтень 2010 року - робочий день; листопад 2010 року - 22 робочих дня; грудень 2010 року- 23 робочі дні;
- січень 2011 року - 19 робочих днів; лютий 2011 року - 20 робочих днів; березень 2011 року - 22 робочих дня; квітень 2011 року - 20 робочих днів; травень 2011 року - 19 робочих днів; червень 2011 року - 20 робочих днів; липень 2011 року - 21 робочий день; серпень 2011 року - 22 робочих дня; вересень 2011 року - 22 робочих дня; жовтень 2011 року - 21 робочі дні; листопад 2011 року - 22 робочих дня; грудень 2011 року - 22 робочих дня;
- січень 2012 року - 20 робочих днів; лютий 2012 року - 21 робочий; березень 2012 року - 21 робочий день. Фіскальний номер РРО 1509001541.
Отже, розрахунок суми штрафних санкцій, наведений відповідачем як у Акті, так і у запереченнях на позов , свідчить про те, що при визначенні суми штрафних санкцій ним враховувалась кількість робочих днів, у які відбувались відповідні порушення.
Статтею 3 Закону України про РРО передбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:
6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій ( за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
10) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Відповідно до пунктів 4, 5 ст.17 Закону про РРО передбачається наступне:
« За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: …
4) п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій ;
5) тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну».
Враховуючи зміст вищевказаних норм матеріального права, суд вважає, що розрахунок суми штрафних санкцій за порушення позивачем пунктів 6,9,10 ст. 3 Закону про РРО здійснений відповідачем всупереч вищевказаним положенням статті 17 вказаного Закону.
Суд зазначає, що пунктами 4 та 5 ст. 17 Закону про РРО не передбачається визначення суми штрафних санкцій з урахуванням кількості не збережених документів або кількості днів, протягом яких ці документи не зберігались.
Вказаними нормами, як вважає суд, передбачене застосування штрафних санкцій за вчинення самого порушення у вигляді не роздрукування та не зберігання фіскальних звітних чеків чи контрольних стрічок.
Такого ж висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.08.2011р. у справі №К-57940/09.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, в частині зменшення суми штрафних санкцій та визначення її у сумі 510,00 грн.
Задовольняючи частково вимоги позивача, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Як встановлено приписами ст.19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень - зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач не довів повного дотримання вимог закону про захист прав та інтересів фізичних осіб - підприємців, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при визначенні ним штрафних санкцій у сумі 347310,00 грн.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Одеса" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000382205 від 22.08.2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 346800.00 грн..
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Одеса" (64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Р. Люксембург 82, код 33591324) судовий збір у розмірі 2290.63 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто гривень шістдесят три копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 30 квітня 2013 року.
Суддя Котеньов О.Г.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2013 |
Оприлюднено | 08.05.2013 |
Номер документу | 31021619 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Котеньов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні