Постанова

від 23.04.2013 по справі 36/267-16/210

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 36/267-16/210

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Сорочко О.В.

від відповідача - Костюк С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.03.2013 року (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня»

про стягнення 200 670,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про відновлено пропущеного строку для пред'явлення наказу № 36/267 від 24.02.2010 року до виконання, про видачу дублікату наказу № 36/267від 24.02.2010 року також у вказаній заяві позивач просив суд визнати наказ господарського суду міста Києва № 36/267 від 24.02.2010 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судових витрат в сумі 3229,08 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2013 року визнано причину пропуску поважною та відновлено пропущений строк для пред'явлення наказу № 36/267 від 24.02.2010 року до виконання - до 24.02.2014 року. Задоволено заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» про видачу дублікату наказу № 36/267від 24.02.2010 року. Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва № 36/267 від 24.02.2010 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» (01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6, код ЄДРПОУ 31305727) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 07989865) 89 021 (вісімдесят дев'ять тисяч двадцять одну) грн. 12 коп. заборгованості, 23 215 (двадцять три тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 59 коп. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами. Визнано наказ господарського суду міста Києва № 36/267 від 24.02.2010 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судових витрат в сумі 3229,08 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.03.2013 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні ухвали порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.04.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року відкладено розгляд справи на 23.04.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року продовжено строк вирішення спору.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

У судове засідання призначене на 23.04.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача та надали усні пояснення по справі.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2009 року по справі № 36/267 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» (01001, м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6, код ЄДРПОУ 01388437) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 07989865) 89 021 (вісімдесят дев'ять тисяч двадцять одну) грн. 12 коп. заборгованості, 23 215 (двадцять три тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 59 коп. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 3 229 (три тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 08 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2009 року залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 11.05.2010 року рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2009 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2012 року у справі скасована в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення 3 229,08 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення та постанову залишити без змін.

Частиною 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відтак, враховуючи факт подання відповідачем апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2009 року у справі №36/267 та прийняття 27.01.2010 року постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/267, рішення суду у справі № 36/267 набрало законної сили відповідно до ст. 85, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України з 27.01.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що за змістом до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається після здійснення такого перегляду, то дата видачі наказу має співпадати з датою повернення матеріалів справи з суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду. Після закінчення апеляційного перегляду справа невідкладно повертається до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2010 року Господарським судом м. Києва видано наказ на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2009 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року.

Господарським судом м. Києва встановлено строк для пред'явлення відповідного наказу до виконання до 04.11.2012 року.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено також і ст. 53 ГПК України.

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що стягувач має право подати заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається господарським судом за заявою стягувача. Будь-які інші особи не вправі звертатися з такими заявами. Прокурор має право звернутися з заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, якщо він брав участь у справі в інтересах держави чи громадянина.

На відміну від ст. 53 ГПК України, у випадку пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не передбачено можливості відновлення строку з ініціативи господарського суду.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується.

Питання про відновлення строку може бути поставлене лише після закінчення процесуального строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи те, що позивачеві не було надіслано наказ від 24.02.2010 року № 36/267, як зазначив останній у судовому засіданні, відповідачем не надано суду доказів на спростування обставин зазначених позивачем, колегія суддів дійшла до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу від 24.02.2010 року №36/267 до виконання і, як наслідок, поновлення такого строку.

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення встановленого для пред'явлення наказу до виконання строку. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають додаватиь: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у встановленому законом розмірі.

Господарський процесуальний кодекс України не зобов`язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу.

Якщо наказ втрачено стягувачем до пред`явлення наказу до виконання, він повинен додати до заяви про видачу дубліката наказу довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації. У цій довідці має бути зазначено, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець також має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, з заявою про видачу дубліката виконавчого документа. Відповідно до ст. 12 цього ж Закону стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа.

Стягувач або державний виконавець звертаються до господарського суду з відповідною заявою про видачу дубліката наказу. Зазначені особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання, який відповідно до ст. 22 Закону «Про виконавче провадження» становить один рік. Якщо цей строк стягувачем пропущено, він повинен на підставі ст. 119 ГПК звернутися до господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, а після того як суд винесе ухвалу про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, стягувач може подати заяву про видачу дубліката наказу. Оскільки державному виконавцю не надано права звертатися з заявою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, він вправі звертатися з заявою про видачу дубліката наказу лише в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Враховуючи, що строк пред'явлення до виконання наказу № 36/267 від 24.02.2010 року відновлено, в матеріалах справи наявна довідка стягувача, підписана керівником та головним бухгалтером підприємства, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви в частині видачі дублікату судового наказу від 24.02.2010 року у зв'язку з його втратою.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви в частині визнання наказу господарського суду міста Києва № 36/267 від 24.02.2010 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судових витрат в сумі 3229,08 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ч. 2 ст. 117 ГПК України оскільки в наявності у позивача є наказ господарського суду міста Києва № 36/267-16/210 від 19.07.2010 року про стягнення зазначених сум.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 19.03.2013 у справі № 36/267-16/210 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.03.2013 року - без змін.

Матеріали справи № 36/267-16/210 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.