Рішення

від 29.04.2013 по справі 922/1106/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2013 р.Справа № 922/1106/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Комсомольське до Зміївського професійного енергетичного ліцею, смт. Комсомольське Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна фінансова інспекція у Харківській області, м. Харків про стягнення 29 615,97 грн. за участю представників:

позивача - Рєпнікова О.В., довіреність №402/22 від 25.12.2012 р.

відповідача - Гацько В.В., довіреність №1 від 02.04.2013 р., Штефан Т.В., паспорт серія МН №547098.

третьої особи на стороні відповідача - Кутьєва Т.О., довіреність №25-16/15629 від 19.11.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з Зміївського професійного енергетичного ліцею (відповідача) заборгованість в розмірі 29615,97 грн. за договором №15/43 про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеним 25.02.2011 р., а також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить суд у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №14420, а.с. 112-114). Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач на підставі договору від 25.02.2011 р. №15/43 про постачання теплової енергії в гарячій воді здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, в тому числі і до гуртожитку, який перебуває на балансі відповідача. При цьому, на думку відповідача, позивач незаконно нараховував відповідачеві вартість наданої теплової енергії до гуртожитку за тарифами як для "бюджетної організації", а не за тарифами як для "населення". Вищезазначені порушення встановлені Контрольно-ревізійним відділом у Зміївському районі в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Зміївського професійного енергетичного ліцею №410-20/24 від 11.04.2011 р. за період з 01.02.1999 р. по 31.12.2010 р. та завершений період 2011 р. Внаслідок цих порушень і утворилась заборгованість, яка є предметом даного спору.

Представник третьої особи (Державна фінансова інспекція у Харківській області) в судовому засіданні просить суд у позові відмовити, посилаючись на те, що позивач незаконно нараховував відповідачеві вартість наданої теплової енергії до гуртожитку, який знаходиться на балансі відповідача, за тарифами як для "бюджетної організації", а не за тарифами як для "населення", що встановлено Контрольно-ревізійним відділом у Зміївському районі в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Зміївського професійного енергетичного ліцею №410-20/24 від 11.04.2011 р. за період з 01.02.1999 р. по 31.12.2010 р. та завершений період 2011 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

25.02.2011 р. між сторонами був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №15/43 (далі - договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) додаток №4 у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2.2. вказаного договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В пункті 6.1. договору сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п.6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого складається та підписується обома сторонами акт виконаних послуг (в 2-х примірниках). Для отримання та підписання акту виконаних послуг відповідач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим з'явитися до позивача. Відповідач зобов'язаний підписати вказаний акт або в письмовому вигляді надати обґрунтовану відмову від його підписання. У разі неповернення відповідачем позивачеві підписаного акту виконаних послуг або ненаданні письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 10 днів із дня отримання акту, цей акт вважається прийнятим та погодженим відповідачем.

Згідно із п. 6.6. договору відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбачений на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на поточний місяць.

В пункті 6.8. сторони передбачили, що у разі невідповідності приладів обліку вимогам комерційного обліку, виходу їх з ладу або їх відсутності, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 11.3. договору передбачено, що додатки №№1, 2, 3, 4, 5, 6 є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, на підставі вищезгаданого договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, в тому числі і до приміщень гуртожитку, на загальну суму 120 240,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийому послуг №1337 від 31.12.2011 р. на суму 37 298,00 грн., №979 від 31.10.2011 р. на суму 13 766,36 грн., №1175 від 30.11.2011 р. на суму 69 175,72 грн. (а.с.18, 93, 94). Дані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Таким чином, підписавши зазначені акти здачі-прийому послуг, відповідач визнав факт отримання від позивача теплової енергії на вказану в акті суму, та засвідчив факт наявності заборгованості за спожиту теплову енергію.

При цьому судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, оскільки розрахувався за спожиту теплову енергію лише частково на загальну суму 90 624,11 грн. Внаслідок цього у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за жовтень-листопад 2011 р. в розмірі 29 615,97 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач, здійснивши відпуск теплової енергії до гуртожитку, який знаходиться на балансі відповідача, повинен був нараховувати заборгованість за тарифами як "для населення", а не за тарифами як "для бюджетної установи", з наступних підстав.

Відповідно до статей 1, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Законом України "Про теплопостачання" визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання і згідно зі статтею 1 цього Закону суб'єктами відносин у сфері теплопостачання є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а споживачами теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач має щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, відносини у сфері постачання теплової енергії здійснюються виключно на підставі укладеного між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між Зміївським професійним енергетичним ліцеєм та мешканцями гуртожитку договорів з надання житлово-комунальних послуг не укладалось, тому останні не можуть вважатись споживачами цих послуг у розумінні Закону України "Про теплопостачання".

Слід також зазначити, що правовідносини між позивачем та відповідачем з постачання теплової енергії врегульовані договором №15/43 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 25.02.2011 р. і саме на виконання умов цього договору позивачем і надавались послуги з теплопостачання гуртожитку Зміївського професійного енергетичного ліцею, котрий знаходиться на його балансі.

Пунктом 3.2.2. вказаного договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. В пункті 6.1. договору сторони узгодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтею 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір №15/43 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 25.02.2011 р. підписано без зауважень, у судовому порядку цей договір недійсним не визнавався і виконувався обома сторонами відповідно до погоджених ними умов.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Сторонами при укладенні договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів. Відповідач є бюджетною установою і використання тарифів для категорії "населення" спірним договором не передбачено.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він є виконавцем житлово-комунальних послуг для мешканців гуртожитку і що ним укладено з ними договори з надання послуг теплопостачання, не надано також і доказів звернення до позивача з приводу внесення змін до договору, пов'язаних із застосуванням до приміщень гуртожитку тарифів "для населення".

За таких обставин, суд вважає твердження відповідача про те, що позивачем до приміщень гуртожитку мав бути застосований тариф "для населення" безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини та той факт, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за теплову енергію в розмірі 29 615,97 грн., суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 720,50 грн. має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 173, 193, 275 Господарського кодексу України, статями 6, 11, 509, 525, 530, 526, 627, 628, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Зміївського професійного енергетичного ліцея (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, вул. Карла Маркса, 15, р/р 35418008000710 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02547895) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247, р/р 26004306872 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465) заборгованість в розмірі 29 615,97 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.04.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.