Постанова

від 24.04.2013 по справі 5006/14/153/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2013р. справа №5006/14/153/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Радіонової О.О., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача:Ткаченко Э.О. за довіреністю б/н від 09.04.2013р. від відповідача:не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі№5006/14/153/2012 (суддя Левшина Г.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Метиз Марин», м. Одеса до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область простягнення основного боргу у сумі 66099,98грн., пені у сумі 3440,69грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Метиз Марин», м. Одеса, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення основного боргу у сумі 66099,98грн., пені у сумі 3440,69грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №5006/14/153/2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «Компанія «Метиз Марин» про визнання договору від 13.01.2011р. №15/39 недійсним, посилаючись на те, що її подано після початку розгляду справи по суті.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі №5006/14/153/2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Енергомашспецсталь» на користь ТОВ «Компанія «Метиз Марин» основний борг у сумі 66099,98грн., пеню у сумі 3440,69грн., судовий збір у сумі 1609,50грн.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору №15/39 від 06.01.2011р. позивач у лютому 2012 року поставив відповідачу товар, а відповідач, відповідно, прийняв цей товар. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 66099,98грн., а також позивач нарахував пеню у сумі 3440,69грн. за період з 19.02.2012р. по 05.07.2012р. Позовні вимоги про стягнення заборгованості, пені є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом.

ПАТ «Енергомашспецсталь», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі №5006/14/153/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

На думку заявника апеляційної скарги, в порушення умов п.6.1. договору позивач до цього часу не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у п.6.1. договору документи, а саме сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності). Таким чином, у даному випадку мала місце прострочка поставки продукції у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, тому стягнення заборгованості та нарахування відповідачу санкцій за неналежне виконання зобов'язань по даному договору є неправомірними.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №5006/14/153/2012 та призначено розгляд апеляційної скарги на 24.04.2013р.

Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 29.03.2013р. та 01.04.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу всіх документі, передбачених договором.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), судді Радіонова О.О., Татенко В.М.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2013р. заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2013р. не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника відповідача згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача. Також, відповідач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставі для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника скаржника.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

06 січня 2011 року між ТОВ «Компанія «Метиз Марин» (постачальник) та ВАТ «Енергомашспецсталь» (покупець) було укладено договір поставки №15/39, згідно якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язався у відповідності з умовами цього договору прийняти цей товар та оплатити його (пункт 1.1. договору).

Відповідно пункту 1.2. договору, найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами чинного договору.

Загальна кількість товару, який поставлений за договором, складається із кількості товару, що поставляється за всіма специфікаціями, оформленими до цього договору (пункт 1.3. договору).

Ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (пункт 2.1. договору). Орієнтовна сума договору на момент укладення складає 900000грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору (пункт 2.2. договору). Ціни за договором вказані без урахування ПДВ (пункт 2.3. договору). У разі перерахування на поточний рахунок постачальника передплати, ціна на товар, що поставляється зміні не підлягає (пункт 2.4. договору).

У розділі 3 договору сторони визначили вимоги до якості продукції.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору, строки та умови поставки товару вказуються в специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата його вручення покупцю з додатком пакету документів, обумовлених в п.6.1. договору.

Згідно з пунктом 6.1. договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну (в накладній обов'язкове посилання на отримувача товару), податкову накладну.

Якщо на момент передачі товару які-небудь із документів відсутні, вони повинні бути надані протягом двох календарних днів після передачі товару (пункт 6.2. договору).

У разі ненадання документів протягом строку, вказаного в п.6.2., постачальник сплачує покупцеві за кожний день прострочки пеню у розмірі 0,05% від вартості товару, поставленого без вказаних документів (пункт 6.3. договору).

У розділі 8 договору сторони визначили порядок прийомки товару. Так, відповідно до пункту 8.1. договору, прийомка товару здійснюється сторонами: по кількості - у відповідності з кількістю, вказаній в рахунку та накладній; по якості - у відповідності з даними сертифіката якості (паспорта, сертифіката відповідності або іншого документу про якість товару) та вимогами нормативних документів на цей товар (ДЕСТ, ДСТУ, ТУ).

Згідно до пункту 8.2. договору сторони погодили застосування в процесі прийомки товару, що поставлений, правил, передбачених Інструкціями Держарбітража при Раді Міністрів РСРС про порядок прийомки товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) та про порядок прийомки товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7).

Відповідно до пунктів 8.3., 8.4. договору, у разі поставки продукції з дефектами, які виникли з вини постачальника та, які можуть бути усунуті на місці, або поставки некомплектної продукції постачальник зобов'язаний протягом 20 днів після отримання відповідної вимоги покупця, якщо інший строк не передбачений стандартами, технічними умовами, іншою документацією або угодою сторін, усунути дефекти в обраний ним спосіб (у тому числі заміни) або відшкодувати витрати, понесені покупцем при усуненні ним дефектів своїми силами. До усунення дефектів в товарі покупець вправі відмовитись від її оплати, а також вимагати від постачальника виплатити штраф встановлений п.10.3 договору.

Сторони погоджуються з тим, що прийомка товару по кількості та якості за цим договором може здійснюватись без додаткового погодження сторін. При цьому, документи, складені представниками вантажоодержувача - акти про прийомку, рекламаційні акти, протоколи відбору проб або зразків, інші документи, - будуть вважатися належними доказами фактичної кількості та якості товару при вирішенні яких-небудь, пов'язаних з цим спорів між покупцем та постачальником (пункт 8.5. договору).

Пунктом 9.1. договору визначено, що оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Умови оплати обумовлюються на кожну партію продукції та вказуються в специфікаціях до договору (пункт 9.3. договору).

Відповідно до пункту 10.5. договору, при несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р. (пункт 13.2. договору).

Згідно засвідчених копій Статуту Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», затвердженого рішенням Річних Загальних Зборів акціонерів, оформленого протоколом №1 від 21.04.2011р., Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №608386 та Довідки з ЄДРПОУ АБ№564306 від 06.11.2012р. товариство змінило назву з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь». Отже, покупцем за договором поставки №15/39 від 06.01.2011р. виступає ПАТ «Енергомашспецсталь».

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.12.2012р. у справі №5006/49/23пд/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2013р., відмовлено у позові ПАТ «Енергомашспецсталь» до ТОВ «Компанія «Метиз Марин» про визнання договору поставки №15/39 від 13.01.2011р. недійсним, заявленого з мотивів відсутності у відповідача, як постачальника товару, дій спрямованих на здійснення угоди в установлений договором строк, оскільки товар по спірному договору поставлений позивачеві з простроченням термінів поставки, визначених в специфікації, що призвело до зриву позивачем строків виготовлення продукції для своїх контрагентів, що на думку позивача, є підставою для визнання правочину недійсним згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши умови спірного договору, суди у справі №5006/49/23пд/2012 встановили, що зміст договору не суперечить вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх волі, умови договору націлені на реальне настання наслідків, обумовлених вказаним договором, тому підстав для визнання недійсним договору поставки №15/39 від 13.01.2011р. за наведеними позивачем в позовній заяві підставами немає.

В специфікаціях №1 від 06.01.2011р., №2 від 07.11.2011р., №3 від 13.12.2011р. до договору визначено найменування товару, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість з ПДВ, а також умови оплати товару. Згідно специфікації №3 від 13.12.2011р. розрахунок здійснюється в наступному порядку: 10% передплата, 40% - по факту письмового повідомлення про готовність до відвантаження розмитненого товару зі складу в м. Одесі, 50% - оплата після поставки протягом 15 календарних днів. Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ на склад покупця згідно ІНКОТЕРМС-2010.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт передачі товару у лютому 2012 року на загальну суму 125805,96грн. підтверджується видатковими накладними №РН-02/0301 від 03.02.2012р. у сумі 91135,15грн., №РН-02/1701 від 17.02.2012р. у сумі 28276,80грн., №РН-02/1702 від 17.02.2012р. у сумі 6394,01грн.

В довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей №203 від 26.01.2012р., №383 від 17.02.2012р. є посилання на договір №15/39 від 06.01.2011р. (13.01.2011р.).

На сплату вартості товару позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фактури №СФ-01/24010 від 24.01.2012р у сумі 125805,96грн., на який є посилання у вищевказаних видаткових накладних.

Згідно із ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В силу ч.1 ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, у т.ч. щодо якості, у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що вказані видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень або заперечень. До матеріалів справи не надано письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, а також доказів того, що відповідач повідомляв позивача про невідповідність переданого товару умовам договору щодо його якості та доказів відмови від договору поставки, повернення товару.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання ТОВ «Компанія «Метиз Марин» своїх зобов'язань перед ПАТ «Енергомашспецсталь» за договором №15/39 від 06.01.2011р. (13.01.2011р.).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару у сумі 91135,15грн. у строк до 18.02.2012р. та у сумі 34670,81грн. у строк до 03.03.2012р. належним чином не виконав. Як стверджує позивач та що не спростовано відповідачем, останній сплатив за товар частково у сумі 59705,98грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 66099,98грн., яка заявлена до стягнення.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 66099,98грн.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені у сумі 3440,69грн. за періоди: з 19.02.2012р. по 05.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 31429,17грн., з 04.03.2012р. по 05.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 34670,81грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 534, 549-552, 617, 625 ЦК, статей 229-234 ГК України, статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та положення пункту 10.5. договору, вірно із дотриманням положень пункту 3 специфікації №3 від 13.12.2011р. до договору, визначив момент виникнення права вимоги та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Згідно ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Вказана норма закону обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, позивач не підтвердив її письмовими та належними доказами, всупереч наведеним нормам, а саме позивачем не доведено недостатність або відсутність коштів у відповідача станом на певну дату, не представлено відповідних доказів, серед яких банківські виписки або довідки, з яких би вбачалась відсутність грошових коштів у відповідача як на момент виникнення заборгованості, так і на час подання позовної заяви, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання ТОВ «Компанія «Метиз Марин» про забезпечення позову, викладене у позовній заяві, не підлягає задоволенню.

Підпунктом 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову. Між тим, враховуючи роз'яснення надані у п.п.2.5., 2.22. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.03.2013р. №7, судом першої інстанції обґрунтовано віднесено на відповідача витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1609,50грн.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі №5006/14/153/2012 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі №5006/14/153/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. у справі №5006/14/153/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 2 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС